Справа № 161/1104/25 Головуючий у 1 інстанції: Смокович М. В.
Провадження № 22-ц/802/1272/25 Доповідач: Киця С. I.
20 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2025 року,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ТзОВ "Діджи Фінанс") в січні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан" ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 3573098. Тобто відповідач уклав договір про споживчий кредит № 3573098 від 12.04.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000,00 грн. У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов договору про споживчий кредит № 3573098 від 12.04.2021 року, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, яка вказана в даному договорі, направлено досудову вимогу, в якій зазначено про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», порядок погашення заборгованості по договору про споживчий кредит № 3573098 від 12.04.2021. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 20206,28 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7010,00 грн; заборгованість за відсотками становить 12496,28 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 700,00 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2025 року позовні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3573098 від 12.04.2021 в розмірі 4136,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 495,84 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 1228,13 грн.
Позивачем ТзОВ "Діджи Фінанс" подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідачем здійснювались наступні платіжі по кредиту на загальну суму 2990,00 грн, а саме: 18.05.2021 - 300,00 грн, 08.06.2025 - 538,00 грн, 23.06.2021 - 538,00 грн, 08.07.2021 - 538,00 грн, 23.07.2021 - 538,00 грн, 07.08.2021 - 538,00 грн. Отже, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 7010,00 грн і суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків у цій частині. Щодо нарахування відсотків у сумі 12496,28 грн, то позивач вказує, шо відповідно до відомості підготовленої ТОВ “Мілоан» щодо нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором № 3573098 відповідачем здійснювалась сплата комісії за пролонгацію дії кредитного договору, у відповідності до п. 2.3.1.1. договору, тому первісним кредитором протягом періодку на який продовжено строк кредитування правомірно нараховано відсотки за ставкою визначеною пю 1.5.2. договору. Кожен день пролонгації є новою датою повернення кредиту. Оскільки відповідач в період дії договору на пільгових умовах, кредит не повернув, а продовжував користуватись кредитними коштами, то ТОВ “Мілоан» відповідно до умов 2.3.1.2. договору нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6. кредитного договору) за 60 днів, і таке нарахування відповідає вимогам ЦК України, умовам договору та спростовує доводи відповідача про нарахування відсотків за межами умов кредитного договору. Щодо нарахування комісії, то згідно п. 1.5.1. кредитного договору, комісія за надання кредиту 700,00 грн нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово. На момент укладення кредитного договору між сторонами закон “Про захист прав споживачів», і зокрема ст. 11 цього закону не мітили будь-яких заборон щодо нарахування комісій кредитодавцем. Проситьскасувати рішення суду першої інстанції у цій справі в частині відмови у задоволенні позову ТзОВ "Діджи Фінанс" про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3573098 від 12 квітня 2021 року, а саме: тіла кредиту в розмірі 2874,00 грн, нарахованих відсотків у сумі 12496,28 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 700,00 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Здійснити новий розподіл судових витрат понесених ТзОВ "Діджи Фінанс" у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 3573098, відповідно до умов якого останньому було надано кредит в сумі 10000,00 грн зі строком повернення кредитних коштів 30 днів, дата повернення кредиту - 12.05.2021.
Згідно п. 1.5. Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3340,00 грн в грошовому виразі та 406.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позивальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 13340,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані, виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснює повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Зі змісту п. 1.5.2. Договору вбачається, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитом в сумі 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Положеннями п. 1.6 Договору встановлено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 1.7 Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3 цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Пунктом 2.2.1. визначено, що Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Згідно п. 2.2.2 Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Пунктом 6.1. Договору визначено, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
У п. 6.2. Договору зазначено, що розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
Відповідно до п. 6.4., 6.5. Договору укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно з пунктом 7.1. Договору кредитний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту.
Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 3573098 від 12.04.2021 сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит, а саме: дату платежу кредиту - 12.05.2021, суму кредиту за договором - 10000,00 грн, проценти за користування кредитом - 2640,00 грн, комісія за надання кредиту 700,00 грн., загальну вартість кредиту - 13340,00 грн.
Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.
Договір про споживчий кредит № 3573098 від 12.04.2021 підписаний відповідачем електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, та його електронну пошту.
Відповідно до платіжного доручення № 43678746 від 12.04.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на виконання умов кредитного договору № 3573098.
Стороною відповідача не спростовано факту отримання кредитних коштів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір відступлення прав вимоги № 12Т, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим договором.
За умовами п. 3.1. Договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Фактор стає Новим Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.
З наданого позивачем Витягу з Додатку до Договору факторингу № 12Т від 11.11.2021 вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3573098 від 12.04.2021.
27 вересня 2024 року ТОВ «Діджи фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій запропоновано сплатити заборгованість в сумі 20206,28 грн на користь ТОВ «Діджи Фінанс» та роз'яснено, що у випадку невиконання вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» буде ініційовано заходи щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
У розрахунку заборгованості, який первісний кредитор, ТОВ «Мілоан» називає відомість про щоденні нарахування та погашення, а також в апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 здійснив наступні операції: 18.05.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 300 грн, 08.06.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 100 грн, 23.06.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 100 грн, 08.07.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 100 грн, 23.07.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 100 грн, 07.08.2021 - сплата комісії за пролонгацію у розмірі 100 грн. Однак доказів того, що відповідач здійснив дані операції саме в рахунок сплати комісії за пролонгацію строку кредитування, а не в рахунок погашення заборгованості за кредитом, суду не надано.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування, а саме протягом 30 днів. Також правильним є розрахунок судом суми процентів за користування кредитом, сплати яких позивач вправі вимагати, і становить 2640 грн (10 000 грн (тіло кредиту) х 0,88 % (стандартна процентна ставка) х 30 днів (строк кредитування).
Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються наведеним вище.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту, то в даному випадку позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена комісія за управління та обслуговування кредиту. Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в частині стягнення тіла кредиту, то відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (відомості про щоденні нарахування та погашення), відповідачем ОСОБА_1 у період з 17.11.2020 по 17.01.2021, було сплачено у рахунок погашення кредитної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 157724 від 12.10.2020 року 8504,00 грн. Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в розмірі 4136,00 грн слід задовольнити, тоді як в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Рішення судом першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в оскаржуваній частині немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2025 року в цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді