Справа №760/32208/25 1-кс/760/13894/25
27 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024111300000020 від 29.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,
Прокурор обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на: майно, виявлене та на майно, а саме транспортний засіб «MAN 18.225», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , виявлений та вилучений 13.11.2025 за результатами проведеного обшуку (власник - ОСОБА_4 ).
На обґрунтування клопотання зазначив, що Детективами Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72024111300000020 від 29.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, на території Київської області здійснюють незаконне використання товарного знаку продовольчої продукції, чим завдали збиток власнику торгової марки.
Встановлено, що група осіб на території Київської області, з метою реалізації свого злочинного умислу налагодили схему із виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збут продукції з ознаками підробки (пластівці вівсяні) торгової марки «H.J. Bruggen KG».
Так встановлено, що на території Київської області діє група осіб, яка здійснює виготовлення підробленої продукції з використанням найменування товарного знаку вівсяних пластівців «H.J. Bruggen KG», а також інших відомих торгових марок: «Верес», «Аквамарин», «Бабусин продукт», «Bonduelle» та інших різновидів харчової продукції, а саме сонячної олії, згущеного молока, оцту, приправ, тощо, які в подальшому реалізуються через мережу роздрібних торгових точок на території м. Києва та Київської області. Таким чином незаконно використовує найменування товарних знаків відомих брендів чим завдає збитків останнім у великих розмірах.
Реалізація вказаної продукції відбувається через торгові точки, розташовані на продовольчих ринках Київської області та м. Києва. При цьому, ймовірне місце виробництва та оптового збуту даної продукції знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, 74. Також встановлено, компанію через яку ймовірно здійснюється виготовлення та реалізація вказаної продукції, а саме: ПП « Торговий дім Юр'єв ».
Допитано в якості представника потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що діє за дорученням компанії «H.J. Bruggen KG», якій належать права на торговельну марку «H.J. Bruggen KG», зокрема на продукцію - вівсяні пластівці.
За його словами, наразі на території м. Києва та Київської області фіксується поява у роздрібній торгівлі товару з маркуванням «H.J. Bruggen KG», ціна якого є значно нижчою за вартість, за якою продукцію реалізує офіційний імпортер. Наявність таких демпінгових цін може свідчити про продаж значного обсягу фальсифікованих вівсяних пластівців невідомого виробництва.
Згідно з висновками фахівців із порівняльної ідентифікації продукції «H.J. Bruggen KG», зазначені вівсяні пластівці не виготовлені цією компанією, а є продукцією невстановленого походження та сумнівної якості.
Крім цього, допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що на постійній основі придбавав продукцію компанії «H.J. Bruggen KG», а саме вівсяні пластівці, які є якісними та мають високі смакові характеристики. Зазначену продукцію він зазвичай купував у мережевих магазинах, а іноді на ринках та у невеликих продуктових маркетах.
Після чергових покупок свідок звернув увагу, що продукція, придбана на ринках чи у невеликих магазинах, відрізняється за смаком від тієї, що реалізується у великих торговельних мережах. Зокрема, він придбав дві упаковки вівсяних пластівців зазначеної марки у магазині та помітив, що упаковки відрізняються між собою за кольором, товщиною паперу, а також містять написи з характеристиками іншою мовою.
Під час споживання свідок встановив, що смакові якості цієї продукції відрізняються від оригінальної продукції компанії «H.J. Bruggen KG».
До групи осіб, які причетні до вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , який виконує роль організатора злочинної діяльності, направленої на виготовлення підробленої продукції з подальшим незаконним використанням найменування товарного знаку вівсяні пластівці марки «H.J. Bruggen KG» та здійснює керівництво протиправною схемою, надає вказівки підпорядкованим особам та фактично є кінцевим власником отриманих грошових коштів, здобутих від вчинення злочинної діяльності.
Також, до вказаного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_8 , яка виконує функцію помічника організатора та здійснює комунікацію з суб'єктами господарської діяльності - постачальниками продукції, контролює роботу менеджерів, логістів, працівників складу.
Додатково встановлено осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які також причетні до вчинення вказаної протиправної діяльності, направленої на виготовлення підробленої продукції з найменуванням товарного знаку вівсяних пластівців «H.J. Bruggen KG».
Окрім того, встановлено, що зазначена група осіб здійснює виготовлення та реалізацію підробленої продукції з використанням упаковки та коробок із нанесеними зображеннями різних торговельних марок, які виготовляються на підприємствах міста Біла Церква Київської області. Постачальником коробок для підробленої продукції із зазначенням найменувань різних торговельних марок, у тому числі «H.J. Bruggen KG», є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займається виробництвом гофрованого паперу та картону, а також паперової і картонної тари.
Крім цього, встановлено, що виготовлення упаковки та етикеток для підробленої продукції здійснює ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виконує роль посібника та є афілійованою особою ОСОБА_4 . За вказівкою останнього він виконує замовлення через рекламно-поліграфічний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений центр зареєстрований на ФОП ОСОБА_13 , доньку ОСОБА_12 .
Також проведеними слідчими (розшуковими) заходами встановлено, що місця збуту (реалізації) підробленої продукції під найменуванням різних торгових марок, зокрема « H.J. Bruggen KG », розташовані на території Волинської оптово-роздрібної плодоовочевої бази міста Києва та на ринку «Столичний».
Доставка підробленої продукції до роздрібних торгових точок на території м. Києва та Київської області здійснюється за допомогою наступних вантажних автомобілів:
-«Mercedes-Benz 609 D», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ;
-«Mercedes-Benz ATEGO 1518L», д.н.з. НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_9 ;
-«Mercedes-Benz ATEGO», д.н.з. НОМЕР_5 , vin: НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_4
-«MAN 18.225», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .
Встановлено, що зазначеною групою осіб здійснюється виготовлення та реалізація підробленої продукції з товарним знаком « H.J. Bruggen KG », використовуючи при цьому офісні та складські приміщення, розташовані за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, 74.
В рамках досудового розслідування проведено комплекс НСРД, за результатами яких задокументовано злочинну діяльність наступних осіб:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи контролює та координує її роботу. Розподіляє ролі та грошові кошти між учасниками угруповання, здійснює керівництво протиправною схемою, надає вказівки підпорядкованим особам та фактично є кінцевим власником отриманих у результаті зазначеної протиправної діяльності грошових коштів. Крім того, ОСОБА_4 надає вказівки ОСОБА_8 щодо відвантаження підробленої продукції на адресу замовників, контролює кількість продукції та залишки на складі, а також комунікує з іншими учасниками групи щодо залишків сировини, кількості виготовленої підробленої продукції, упакувань та сформованих листів замовлень. ОСОБА_8 спілкується із суб'єктами господарювання та пропонує їм придбати готову підроблену продукцію, а також підтримує зв'язок із постачальниками сировини.
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи виконує функцію помічника організатора, здійснює комунікацію із суб'єктами господарської діяльності, у тому числі з постачальниками продукції (сировини), яку використовують для подальшого незаконного виготовлення продукції з найменуванням товарного знаку «H.J. Bruggen KG», контролює роботу менеджерів, логістів та працівників складу, зокрема під час виготовлення та реалізації підробленої продукції.
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи виконує роль фасувальниці «підробленої» продукції, а також функції менеджера. Здійснює комунікацію із суб'єктами господарської діяльності - замовниками підробленої продукції, формує листи замовлення та надає їх працівникам складу та логістам для подальшої реалізації через мережу дрібних торгових точок на території м. Києва та Київської області. Також виконує фасування готової підробленої продукції.
- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи виконує функцію робітника, який здійснює виготовлення (фасування) підробленої продукції з найменуванням товарного знаку «H.J. Bruggen KG» безпосередньо у складському приміщенні та звітує перед ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо виготовленої продукції.
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи є керівником підприємства, де виготовляються коробки з фірмовим найменуванням марки «H.J. Bruggen KG», у яких транспортується підроблена продукція. Спілкується із ОСОБА_4 щодо обсягів замовлення та кількості коробок. Крім того, ОСОБА_4 особисто проводить зустрічі з ОСОБА_11 та самостійно завантажує коробки в автомобіль.
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За розподіленими обов'язками між учасниками групи виконує роль посібника та є афілійованою особою ОСОБА_4 . За його вказівкою виконує замовлення за допомогою рекламно-поліграфічного центру «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Здійснює комунікацію із ОСОБА_4 щодо виготовлення упаковки для підробленої продукції та нанесення на неї фірмового зображення торгової марки «H.J. Bruggen KG».
Крім цього, відповідно до висновку спеціаліста компанії «H.J. Bruggen KG» встановлено, що під час порівняльного аналізу оригінальної продукції даної торгової марки з продукцією, придбаною свідком ОСОБА_7 , виявлено розбіжності в інформації на упаковці, зокрема у шрифтах та тексті, їх розташуванні, а також різний колір етикетки, що свідчить про ознаки підробки.
Також, відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, встановлено, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_9», що наявні на зразках готової продукції (її упаковці), добровільно наданих свідком ОСОБА_7 і зафіксованих у протоколі огляду, є настільки схожими на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_9», зареєстровану за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_7, що їх можна сплутати.
Таким чином, зазначена група осіб, усвідомлюючи заборону на зайняття такою діяльністю в Україні та протиправний характер своїх дій, спрямованих на незаконне використання знаку для товарів і послуг і фірмового найменування, завдає матеріальну шкоду правовласнику торговельної марки «H.J. Bruggen», право інтелектуальної власності на яку належить компанії «H.J. Bruggen KG», вчиняючи кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 229 КК України.
13.11.2025 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, був проведений обшук транспортного засобу «MAN 18.225», д.н.з. НОМЕР_1 (vin: НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_4 - організатор незаконної діяльності.
За результатом обшуку, вказаний транспортний засіб був вилучений.
Вилучений транспортний засіб, відповідно до відомостей отриманих в ході досудового розслідування, використовувався ОСОБА_4 та іншими особами для транспортування незаконно виготовленою продовольчої продукція з підробленням зазначених вище торгівельних марок, що дає органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що вказаний транспортний засіб є знаряддям скоєння кримінального правопорушення.
Вилучений транспортний засіб підтверджує факт транспортування незаконно виготовленої продовольчої продукції під видом відомих торгівельних марок.
14.11.2025 року, враховуючи положення ст. 98 КПК України, виявлений та вилучений транспортний засіб, визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурор подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги клопотання підтримала, просила його задовольнити. Також, просила долучити до матеріалів справи інші докази та розсекречені протоколи НСРД.
Власник майна подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо накладення арешту на майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що детективами Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72024111300000020 від 29.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
13.11.2025 на підставі Ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/28323/25 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, був проведений обшук транспортного засобу «MAN 18.225», д.н.з. НОМЕР_1 (vin: НОМЕР_2 ), який на праві власності належить ОСОБА_4 .
За результатом обшуку, вказаний транспортний засіб був вилучений.
14.11.2025 року, враховуючи положення ст. 98 КПК України, вилучений транспортний засіб визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказаний речовий доказ є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 72024111300000020.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024111300000020 від 29.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб «MAN 18.225», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вилучений 13.11.2025 за результатами проведеного обшуку (власник - ОСОБА_4 ).
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1