СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23585/25
пр. № 3/759/7777/25
27 листопада 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., за участю представника соби, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Туровського В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.10.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції НП у м.Києві надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №457574 ОСОБА_1 18.09.2025 року о 10 год. 50 хв., керував транспортним засобом - марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Авіаконструкторська, 4/9, в м. Києві, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря нарколога ДОЗ КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія". Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Його представник адвокат Туровський В.В. заперечував щодо вини його довірителя, зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 сечу на аналіз не здавав, оскільки не зміг. На прохання взяти в нього кров або слину на аналіз йому було відмовлено. На підставі чого лікар дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , перебуває в наркотичному сп'янінні не відомі, сам висновок не містить даних, які наркотичні речовини вживав ОСОБА_1 . Окрім того, адвокат зазначив, що висновок складений відносно ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 . Просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (стаття 130 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266КУпАП.
З оглянутого в ході розгляду справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 18.09.2025 р. о 10 год. 50 хв., керував транспортним засобом - марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Авіаконструкторська, 4/9, в м. Києві, та зупинений працівниками поліції, які стверджували, що він перебуває в стані сп'яніння. На місці зупинки останній відмовився проходити огляд, та наполягав на медичному огляді. Працівниками поліції останній був доставлений до медичного закладу до лікаря нарколога ДОЗ КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія". Як вбачається з запису ОСОБА_1 було надано ємкість для забору сечі. В подальшому, ОСОБА_1 , повідомив, що ємкість розбилась і він не може здати сечу, просив взяти в нього кров або слину. На що, йому працівники поліції та лікар в грубій формі відмовили.
Згідно положень п. п. 7, 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858 (надалі Інструкція), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
При цьому, відповідно до вимог п. 11 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Згідно медичного висновку №004873 від 18.09.2025 на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений лікарем наркологом 18.09.2025 р., згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння. Разом з тим вказаний висновок складено відносно ОСОБА_1 , в той час як до відповідальності притягається ОСОБА_1 . В зазначеному висновку не міститься даних внаслідок вживання яких наркотичних засобів, останній перебуває під наркотичним сп'янінням, що було предметом дослідження біологічного середовища на визначення стану наркотичного сп'яніння, покладеного в основу медичного висновку №004873 від 18.09.2025, матеріали справи не містять.
П. 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За таких обставин, висновок про перебування ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, зроблений без проведення обов'язкового підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини шляхом лабораторного дослідження, є недійсним.
Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, який у постанові від 24.02.2020 у справі № 823/1022/16 вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп'яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутнє направлення водія на медичне освідування та акт огляду.
Варто зауважити, що в Узагальненні судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення та злочини проти виборчих прав і свобод (статті 157-160 Кримінального кодексу України), підготовленого Верховним Судом, стверджується, що статтею 284 КУпАП не передбачено ухвалення таких постанов, як направлення для усунення недоліків (належного оформлення) або для доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення.
Правильною слід вважати судову практику, коли у разі неналежно оформленого протоколу про адміністративне правопорушення та порушення положень статей 254, 256, 268 КУпАП, зокрема відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП), провадження у справі підлягає закриттю із звільненням особи від адміністративної відповідальності (стор. 96 Узагальнення).
Слід зауважити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" від 09.06.2011 р., заява N 16347/02 та "Малофєєва проти Росії" від 30.05.2013 р., заява N 36673/04).
Все вищевказане є порушеннями порядку оформлення матеріалів про адміністративні порушення, в тому числі і процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що останні не містять доказів про вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно гр. ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 130, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя Н.Д. Бабич