Справа № 755/15077/25
Провадження №: 3/755/6902/25
"27" листопада 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія ВАВ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
19.07.2025 року о 00:56, в комендантську годину, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. А. Бучми, 1, порушив ПДР України та категорично відмовився пред'явити документи, особу встановлено після адміністративного затримання, під час затримання хватав за формений одяг, відштовхував, чим чинив злісну непокору, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.08.2025 року матеріали справи відносно ОСОБА_1 були повернуті до Управління патрульної поліції у м. Києві для належного оформлення. 28.10.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції у м. Києві надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 після дооформлення. У судові засідання, призначені на 12.11.2025 року та 27.11.2025 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася. Постановою суду до особи було застосовано привід, однак його органами поліції виконано не було. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19.07.2025 року серії ВАД № 287584, протоколом АЗ № 030904, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який був переглянутий у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Так, правопорушення вчинено 19.07.2025 року, вказані адміністративні матеріали надійшли після дооформлення в провадження судді Омельян І.М. 28.10.2025 року, тобто на момент надходження матеріалів у провадження судді та їхнього розгляду закінчились строки накладення адміністративного стягнення за ст. 185 КУпАП, визначені ст. 38 КУпАП, тому суд дійшов висновку про закриття провадження за ст. 185 КУпАП по даному матеріалу на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 185, 247, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а провадження у справі на підставі ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.М.Омельян