Номер провадження 2/754/11630/25
Справа № 754/18892/25
Іменем України
27 листопада 2025 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з заявою про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги ЦПК України при зверненні з даним позовом до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Судом встановлено, що позивачем об'єднано в одному позові позовні вимоги не лише з різними предметами, але і з різними підставами позову, а саме про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та про визначення місця проживання дитини.
За приписами ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя, і, відповідно, розірвання шлюбу є підставою для припинення шлюбу та припинення прав та обов'язків подружжя. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Підставою для розірвання шлюбу є виявлення бажання подружжя (чи одного з подружжя) на припинення сімейного союзу чоловіка та жінки (припинення шлюбних правовідносин).
Тоді як відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України підставою виникнення вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини є: 1) проживання батьків окремо; 2) відсутність згоди між батьками щодо визначення місця проживання дитини.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, вимоги про розірвання шлюбу, з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основною та похідною вимогою. Наявність спірних правовідносин в межах галузі сімейного права не доводить однорідності позовних вимог.
Окрім того, вказані вимоги мають розглядатися за правилами різних видів позовного провадження (а саме: вимога про розірвання шлюбу, з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою, розглядається в окремому провадженні, вимога про стягнення аліментів - за правилами спрощеного позовного провадження, вимога про визначення місця проживання дітей - за правилами загального позовного провадження), з різним складом учасників справи (у спорі про визначення місця проживання малолітньої дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, тоді як у спорі про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - участь органу опіки та піклування є безпідставною) та не пов'язані доказами, що мають доводити обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, за приписами якого заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною сьомою статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 2, 4, 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, повернути.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2025.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК