ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25699/25
провадження № 2-н/753/1171/25
"28" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,
У листопаді 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
У вказаній заяві заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 46 009,73 грн, яка утворилася за період з 01.12.2022 по 31.08.2025 по 4 договорах.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а отже споживачем наданих житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, як вбачається з долучених по заяви документів, довідка про нарахування та сплату житлово-комунальних послуг, яка не є обгрунтованою, вказаний розрахунок не містить відомостей, який чином заявник визначив щомісячну суму заборгованості, які тарифи ним застосовувались та яка кількість квадратних метрів квартири, за якою виникла заборгованість, враховувалась заявником при визначені сум боргу. Поряд з цим, також не зрозуміло чому сума боргу на початок періоду заборгованості становить 11 486,10 грн, а в подальшому кожен місяць різні суми.
Також докази реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру матеріали заяви не містять.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті.
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням наведеного, а також того факту, що заявником не надано доказів факту виникнення у нього права вимоги про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з 01.12.2022 по 31.08.2025, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
В силу ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 165, 166, 258-260, 261, 273, 353, ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: