ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19587/25
провадження № 2-др/753/259/25
(додаткове)
28 листопада 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши за наявними матеріалами справи заяву представника позивачки адвоката Буряк Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі 753/19587/25,
10.11.2025 представник позивачки адвокат Буряк Ю.Ю. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Також просить після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_1 на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Ухвалою від 17.11.2025 суд прийняв до розгляду заяву. Постановив розгляд заяви проводити без повідомлення сторін, відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України упродовж 10 днів.
26.11.2025 представник відповідача адвокат Смагін В.Г. подав заперечення, у яких ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення від 10.11.2025 року, ОСОБА_3 заперечує проти її задоволення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.
Так, зі змісту заяви вбачається, що 03.11.2025 року представником Позивача направлено заяву про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу. На підтвердження направлення заяви про долучення доказів представником Позивача подані документи Укрпошти, а саме: 1. накладна №0872002530632 від 03.11.2025 року, чек та опис вкладення до неї, з яких вбачається направлення заяви про долучення доказів до Дарницького районного суду м. Києва.; 2. накладна №0874600276379 від 10.11.2025 року, чек та опис вкладення до неї, з яких вбачається направлення заяви про ухвалення додаткового рішення до Відповідача. Відповідно до частини 9 статті 183 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. На порушення зазначеної норми процесуального закону представник Позивача не направляв докази витрат на правничу допомогу Відповідачу, що позбавляє його надати відповідні змістовні заперечення. Водночас, в електронній справі відсутні будь-які відомості про надходження до суду заяви про долучення доказів від 03.11.2025, наявність котрих не виключала б обставину зазначеного вище порушення процесу з боку представника Позивача. Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи не міститься доказів судових витрата Позивача на правничу допомогу, які подані до проголошення рішення суду з дотриманням процесуального закону та обґрунтовують вартість, обсяг і факт їх здійснення, співмірність таких витрат за частиною 4 статті 137 ЦПК України, керуючись частиною 5 статті 270 ЦПК України, просив не брати до уваги відповідні докази, що подані з порушенням процесуальних норм та відмовити в прийнятті додаткового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки заява стосується лише питання про судові витрати, суд розглянув заяву без проведення судового засідання, на підставі наявних у справі матеріалів.
В судове засідання учасники справи не викликались, оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, та у запереченнях на неї, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2025 у справі 753/19587/25 за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу позов задоволено.
03.11.2025 представником позивача направив до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу. На підтвердження направлення заяви про долучення доказів представником Позивача подані документи Укрпошти, а саме: накладна № 0872002530632 від 03.11.2025 року, чек та опис вкладення до неї, з яких вбачається направлення заяви про долучення доказів до Дарницького районного суду м. Києва.; а також накладна № 0872002530624 від 03.11.2025, чек та опис вкладення до неї, з яких вбачається направлення заяви про долучення доказів Відповідачу.
Тому суд відхиляє доводи представника Відповідача про ненаправлення цих доказів Відповідачу, оскільки у справі наявні докази їх своєчасного направлення на адресу Відповідача.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На обґрунтування клопотання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду представник позивача до заяви від надав суду:
- копію договору про надання правової допомоги від 10.09.2025;
- копію додатку до договору від 10.09.2025;
- копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 03.11.2025.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з договором про надання правової допомоги визначено вартість таких видів послуг:
- складання позовної заяви - 4 500,00 грн.
Згідно зі звітом про виконання договору щодо надання правової адвокатом надано цю послугу позивачу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення судових витрат.
Суд, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, витрати у розмірі 4 500,00 грн гривень є співмірними із складністю справи, не є завищеними щодо іншої сторони спору, та відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв'язку з чим розподілу підлягають витрати у розмірі 4 500,00 грн, які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі.
Окрім того, суд задовольняє також вимогу про зміну після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_1 на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 », оскільки судом досліджено відповідні докази (а.с. 10) під час розгляду справи, однак не прийнято рішення щодо цього.
Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, ст. 270, 353-354 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - про ухвалення додаткового рішення у справі 753/19587/25 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Змінити прізвище ОСОБА_1 на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Маркєлова