Справа № 727/14122/25
Провадження № 2/727/3379/25
28 листопада 2025 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про зарахування переплаченої суми у рахунок майбутніх платежів та стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду з позовом до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про зарахування переплаченої суми у рахунок майбутніх платежів та стягнення моральної шкоди.
Пред'явлена позовна заява ухвалами суду від 07.11.2025 року та від 19.11.2025 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211 грн. 20 коп. та не більше 15140 грн. 00 коп. (Стаття 4).
У заяві про усунення недоліків від 14.11.2025 року ОСОБА_1 вказувала на те, що звільнена від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається заявник, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд врахував положення статті 4 Закону України
«Про судовий збір», якою визначено розміри ставок судового збору за подання до суду позовної заяви.
Вирішуючи питання розмір судового збору суд виходив із того, що до матеріалів позовної заяви позивачем було долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Однак, з урахуванням заявленої до стягнення суми, розмір судового збору становить 10000 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 8788 грн. 80 коп.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона звільнена від сплати судового збору як споживач на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів» суд відхиляє, оскільки споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
Однак, даний спір виник з інших правовідносин, а тому позивач не звільнена від обов'язку сплати судового збору.
Для усунення цих недоліків судом двічі було встановлено строк 05 днів з дня отримання позивачем копії ухвал.
У визначений судом строк, викладені недоліки позивачем усунуто не було.
У зв'язку з вищевикладеним, дана позовна заява не може бути призначена до розгляду та вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про зарахування переплаченої суми у рахунок майбутніх платежів та стягнення моральної шкоди - визнати неподаною і повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.