№707/1408/25
1-кп/707/175/25
28 листопада 2025 року
Черкаський районний суд Черкаської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250310003984від 06.12.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Леськи Черкаського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, особою з інвалідністю не являється, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше судимий:
-13.04.2012 засуджений Придніпровським районним судом м. Черкаси, за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць 10 днів;
-23.03.2015 засуджений Придніпровським районним судомм. Черкаси, за ст. ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді громадських робіт строком на 120 годин;
-27.04.2017 засуджений Придніпровським районним судомм. Черкаси, за ст. 75, ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;
-23.04.2018 засуджений Черкаським районним судом Черкаської області, за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці. Звільнений з місць позбавлення волі 06.12.2023.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України,
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 06 грудня 2024 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 , в ході розмови, яка переросла у конфлікт, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті іншій людині та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_6 , тримаючи в руці ніж, умисно, з метою позбавлення життя, наніс стоячому навпроти ОСОБА_6 один удар ножем в грудну клітку зліва, після чого ОСОБА_6 встиг зайти на територію домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 , де упав та від отриманих травм помер на місці.
Після вказаних дій ОСОБА_4 з метою приховання слідів злочину, пішов до річки, яка знаходилася поряд і викинув в неї знаряддя злочину, ніж, яким наніс удар ОСОБА_6 . В подальшому, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає взяв тіло ОСОБА_6 та перетягнув його з двору в лісовий масив адміністративних меж с. Думанці, Черкаського району, Черкаської області покинув його та зник з місця приховання тіла.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта № 03-01/1380 від 17.01.2025 причиною смерті ОСОБА_6 є проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що в своєму перебігу призвело до гострої крововтрати та накопичення крові в порожнині серцевої сумки та обох плевральних порожнинах.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України та визнає його винуватим у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, не визнавав. В ході судового розгляду, після дослідження доказів, змінив свою позицію, вину визнав повністю та пояснив суду, що ОСОБА_6 , за декілька місяців до вказаних поді напоїв та згвалтував його дівчину Яну, вони примирилися, проте відносини залишилися неприязними.
06.12.2024 року він разом з своїм товаришем ОСОБА_7 та своєю дівчиною ОСОБА_8 пішли до ОСОБА_9 за табаком, у нього вживали алкогольні напої (випили 700 грамів горілки).
Потім пішли до ОСОБА_10 , яка проживає поряд, там зустріли ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Вони вийшли на перекур зі ОСОБА_6 в ході розмови, у них виник конфлікт, вони обмінялися ляпасами, під час бійки він дістав саморобний ніж, та наніс ОСОБА_6 один удар ножем в грудну клітину, ОСОБА_6 забіг у двір. А він пішов до річки та викинув в неї ножа. Поті повернувся до двору ОСОБА_10 та витягнув ОСОБА_6 з двору.
Крім того, ОСОБА_12 зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, не хотів таких наслідків, бажає після засудження клопотати про направлення його на військову службу до ЗС України.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 доводиться наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 06.12.2024 року він разом з ОСОБА_4 , який проживав у нього певний час зі своєю дівчиною ОСОБА_13 , пішли до ОСОБА_9 за тютюном. Там трохи випили горілки, потім пішли до ОСОБА_10 . Зустріли у неї ОСОБА_11 та ОСОБА_6 там також трохи випили горілки. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшли з двору на перекур, перед тим як вони вийшли, сідок попередив ОСОБА_4 про те, що він обіцяв. Свідку було відомо, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був конфлікт, так як ОСОБА_6 напоїв та згвалтував його дівчину ОСОБА_14 , вони примирилися, проте відносини залишилися неприязнимиСвідок також вийшов з будинку на перекур, через декілька хвилин у двір забіг ОСОБА_6 і упав. Свідок побіг до будинку, де були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , попросив викликати швидку медичну допомогу. Коли вийшли на вулицю, свідок побачив, що ОСОБА_4 тягне ОСОБА_6 за ноги, на його зауваження ОСОБА_4 кинув тягнути тіло ОСОБА_6 і втік. Через деякий час приїхали поліція і швидка медична допомога. ОСОБА_4 затримали, а тіло ОСОБА_6 знайшли у балці.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 06.12.2024 року до неї прийшов ОСОБА_11 робити опалення.Через деякий час зайшов ОСОБА_6 до ОСОБА_15 , так як вони проживали разом. Як у дворі опинився ОСОБА_4 свідок не пам'ятає. Через деякий час вона вийшла з двору, на подвір'ї лежав ОСОБА_6 і хрипів, поряд був ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , вона запитала у ОСОБА_4 , що трапилося, він сказав, що вона не розуміє, що ОСОБА_6 зробив. Розповідав про зґвалтування. В руках у нього був предмет продовгуватої форми схожий на ніж. У ОСОБА_6 була кров на голові, він ударився коли падав, поранення у груди свідок не бачила. Пішла до будинку за подушкою, щоб підложити ОСОБА_6 під голову. ОСОБА_6 ОСОБА_4 витяг з двору. Потім приїхала поліція та затримала ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 06.12.2024 ОСОБА_16 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , які проживали у нього певний час прийшли за тютюном. Уних була горілка, вони її випили, взяли тютюн і пішли. Коли приїхала поліція, він і дізнався про вбивство ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 06.12.2024 року вона з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли до ОСОБА_9 за тютюном. В будинку вона заснула. Як ОСОБА_7 та ОСОБА_4 пішли вона не бачила, ОСОБА_4 потім повертався, щоб уложити її спати. Коли вона прокинулася, то пішла до двору ОСОБА_7 його вдома не було, Він приїхав о 22-23 годині та розповів, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_6 також свідок повідомила суду, що ОСОБА_6 за декілька місяців до цих подій, запропонував їй випити з ним, вона випила, а в 6 годин ранку прокинулася у нього в будинку без одягу. Там вже був ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , ОСОБА_4 пробачив ОСОБА_6 , а той повідомив, що піде до ЗСУ.
Покази вказаних осіб, щодо фактичних обставин скоєння вказаного кримінального правопорушення, у своєму взаємозв'язку повністю узгоджуються з сукупністю досліджених судом письмових доказів.
-даними електронного рапорту від 06.12.2024 з якого слідує, що 06.12.2024 року о 16 годині 22 хвилини на лінію 102 надійшло повідомлення проножове поранення чоловіка в АДРЕСА_2 ;
-даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 06.12.2024, в ході огляду був виявлений труп ОСОБА_6 та шапка, що належить ОСОБА_4 ;
-даними акту застосування службового собаки від 06.12.2024, яка ставилася на слід з занюхування речі (шапки) ОСОБА_4 від місця знаходження тіла ОСОБА_6 собака повела через ліс до асфальтового проїзду;
-даними протоколу огляду трупа ОСОБА_6 у приміщенні КУ «ЧОБСМЕ» від 06.12.2024;
-даними лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , причина смерті використання гострого предмету;
-даними висновку експерта № 03-01/1380 від 17.01.2025, з якого слідує, що причиною смерті ОСОБА_6 є проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що в своєму перебігу призвело до гострої крововтрати та накопичення крові в порожнині серцевої сумки та обох плевральних порожнинах;
- даними виписки з амбулаторної карти №655 ОСОБА_4 , з якої слідує, що 06.12.2024 року під час огляду останній перебував в стані алкогольного сп'яніння;
- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-25/11029-БД від 07.04.2025; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-25/5510-БД від 11.04.2025;висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-25/5513-БД від 07.04.2025;висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-25/5507-БД від 07.04.2025, вказують на відсутність генетичних ознак інших осіб на речах ОСОБА_6 .
Вказані докази, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв'язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин скоєння ОСОБА_4 умисного вбивства ОСОБА_6 .
За клопотанням сторони захисту судом були досліджені, як докази процесуальні рішення які приймалися органами досудового розслідування під час досудового слідства (постанови про створення слідчої групи, призначення експертиз).
Захист звернув увагу суду на невідповідність в датахскладання постановз даним, які вказані в мотивувальних частинах вказаних постанов. Суд ретельно дослідивши вказані постанови, приходить до висновку, що вданому випадку працівниками поліції допущені певні описки, під час складання документів, які ніяким чином не впливають на їх законність та не вказують на відсутність вини в інкримінованих ОСОБА_4 діяннях.
Також прокурором в судовому засіданні надано докази, які характеризують обвинуваченого та підтверджують процесуальні витрати.
Відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи №154 від 12.03.2025 р, ОСОБА_4 , в період часу, що відноситься до інкримінованого не відмічалося проявів хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, здатен усвідомлювати свої дії і керувати ними. В даний час хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психіки не страждає, здатен усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Відповідно до вимоги УІАП та ДІАП ОСОБА_4 раніше судимий, судимості не погашені.
Згідно інформації ЧОПНД ОСОБА_4 під наглядом лікаря психіатра не перебуває.
Згідно інформації ЧОНД ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався.
З характеристики дільничного офіцера поліції слідує, що ОСОБА_4 притягався в 2024 році до адміністративної відповідальності, характеризується посередньо.
Дослідивши всі надані докази, вислухавши обвинуваченого, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з вищевикладеного.
Незважаючи на повне визнання вини ОСОБА_4 , яке він зробив в ході судового розгляду, суд зауважує, що його покази з приводу того, що він не бажав смерті ОСОБА_6 ..
Відповідно до ч.1 ст.115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З об'єктивної сторони умисне вбивство характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
За змістом ст.24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Дослідивши зібрані докази та здійснивши їх аналіз, суд приходить до висновку щодо наявності сукупності усіх передбачених законом ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, а саме, що ОСОБА_4 вчинив саме інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння та його винуватість доведена поза розумним сумнівом. Судом не встановлено достатніх доказів на підтвердження позиції обвинуваченого про те, що він не хотів убити ОСОБА_6 вважає, що така позиція обвинуваченого направлена саме на зменшення відповідальності за скоєне.
Так, суд під час встановлення фактичних обставин кримінального провадження з'ясував особи обвинуваченого та потерпілого, характер їх взаємовідносин та наявність триваючих неприязних стосунків, перебіг подій перед вчиненням умисного вбивства, що між ними виник конфлікт, який переріс у бійку; бере до уваги знаряддя вчинення злочину ніж; характер, механізм утворення та локалізацію, тяжкість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень і тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 , причину смерті останнього. Обвинувачений у завдав потерпілому ударножем в ліву частину грудної клітини, заподіявши смертельну травму.
Також суд враховує дії обвинуваченого, який після нанесення удару позбувся знаряддя вчинення злочину, викинувши ножа до річки та намагався заховати тіло потерпілого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений застосував насильство значно більшого обсягу, інтенсивності й небезпечності, яке призвело до смерті потерпілого, що свідчить про умисел дій обвинуваченого під час конфлікту саме на позбавлення життя потерпілого. За встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження щодо поведінки потерпілого, інтенсивності й характеру його дій, докази того, що давало би обвинуваченому підставу для захисту від нього шляхом заподіяння тяжкої шкоди, смерті, матеріали провадження не містять. Це свідчить про те, що визначальним у поведінці обвинуваченого було бажання спричинити шкоду потерпілому, розправитися з ним з мотивів виниклих неприязних відносин.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином.
Обставиною,яка пом'якшуєпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зіст.66КК України,є повне визнання вини.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння; рецидив злочинів.
При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою, за місцем проживання характеризується посередньо, також він не має міцних соціальних зв'язків,. На даний час ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з метою, зокрема, недопущення вчинення ним нових злочинів, враховуючи характер та обставини злочину, який він вчинив.
У зв'язку з чим суд вважає, що досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, виправлення ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства є неможливим, у зв'язку з чим вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Частиною 2 ст.63 КК України визначено, що позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.
Враховуючи викладене, визнання вини обвинуваченим, його бажання клопотати, після набрання вироком законної сили, про направлення його на військову службу до ЗС України, враховуючи позицію сторони обвинувачення, яка просила призначити покарання у виді позбавлення волі наближене до мінімальної межі передбаченої санкцією ч.1 ст. 115 КК України, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, покарання у виді 8 років позбавлення волі,
Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України, скасувавши накладені на них ухвалами Соснівського районного суду м.Черкаси арешти.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 74770,92грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім тримання під вартою.
Строк покарання слід рахувати з дня затримання 06.12.2024 р.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 475 КПК України, суд
ОСОБА_4 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченогоч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч.5ст.72 КК Українив строк відбутого призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_4 вартою з 06 грудня 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений відносно ОСОБА_4 під час судового розгляду справи, залишити без змін, та залишити ОСОБА_4 під вартою до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 74770,92 грн.
Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, скасувавши накладений на них арешт ухвалами слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси, а саме:
покривало з плямою речовини бурого кольору, тапці шльопки чорні чоловічі на одному з яких виявлено шарування речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору, недопалок сигарети, шапка синього кольору, куртка синього кольору, змиви з обох рук та зрізи нігтів ОСОБА_4 , зразок букального епітелію ОСОБА_4 , куртка чорна, жилет червоний, кофта флісова сірого-синього кольору, футболка сіра, пояс ортопедичний світлого кольору, штани сірі, труси синього, шкарпетки чорні - передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області- знищити.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_17