Справа №705/5296/23
2/705/318/25
27 листопада 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Ляр Д.Ю. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 19.07.2021.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Вважають, що таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
На думку позивача, у вказаному випадку фактично був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
В процесі користування кредитом відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у відповідному розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.
Банк, зі своєї сторони, свої зобов'язання по вказаному договору виконав, а відповідач свої зобов'язання не виконував, тому у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 23.08.2023 має заборгованість у розмірі 42197,31 грн., яка складається з: 34112,45 грн. - заборгованість за кредитом; 8084,86 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим звернулися до суду з цим позовом.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 19.07.2021 у розмірі 42197,31 грн., що утворилася станом на 23.08.2023 та сплачений судовий збір у розмірі 2648,00 грн.
Ухвалою судді після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також судом визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 19.07.2021, згідно з умовами якого відповідач шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку отримав кредитний рахунок та отримав кредитну картку для можливості користування даним кредитним рахунком.
Довідкою АТ КБ «Приватбанк» підтверджується, що відповідно до договору б/н укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , останньому надано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії 08/25; «Універсальна» GOLD № НОМЕР_2 з терміном дії 12/25.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 в період з 19.07.2021 по 04.04.2023 кредитний ліміт по картці № НОМЕР_1 збільшувався до 50 000 гривень.
Позивач свої обов'язки виконав в повному обсязі - шляхом надання відповідачу можливості розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №б/н 19.07.2021, згідно з яким відповідач станом на 23.08.2023 має заборгованість у розмірі 42197,31 грн., яка складається з: 34112,45 грн. - заборгованість за кредитом; 8084,86грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Згідно виписки по рахунку за договором №б/н за період 19.07.2021-29.08.2023 підтверджується рух коштів по картці № НОМЕР_2 , належної ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відповідач у данийперіод активно користувався кредитним лімітом і здійснював розрахунки за допомогою коштів, що містились на картці.
Виписка за картковими рахунками є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів та наявної заборгованості за кредитним договором, що підтверджує заборгованість за тілом кредиту.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вказаних обставин суд, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі в їх сукупності, дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за кредитним договором № б/н від 19.07.2021, що є порушенням грошового зобов'язання, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 42197,31 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 629, 634, 638, 1054, 1066 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; р/р НОМЕР_4 ; МФО 305299) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 19.07.2021 у розмірі 42197 гривень 31 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570; р/р НОМЕР_4 ; МФО 305299) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський