Справа № 711/9166/25
Номер провадження 3/711/2579/25
26 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
27.09.2025 о 10.50 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Черкаси, по вул. Гагаріна, 29 у приміщенні кафе «Бейкері» вчиняв домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 27.09.2025 о 10.50 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Черкаси, по вул. В.Великого, 29 у закладі громадського харчування кафе «Бейкері» висловлювався нецензурною лайкою та почав чіплятися до відвідувачів, а саме декілька разів штовхнув ОСОБА_3 , чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Потапенко С.В. в судовому засіданні зазначив, що між подружжям ОСОБА_4 часто виникають сварки. Всі емоційні події, які відбуваються між подружжям, він не може коментувати та надавати їм свою оцінку. Але вважає, що докази вчинення хуліганських дій та домашнього насильства ОСОБА_1 вдсутні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що конфлікт з чоловіком триває досить довго, тому вона змінила місце проживання. Напередодні 27.09.2025, працівники поліції повідомили чоловіку її нове місце проживання, тому зранку він вислідкував її та у кав'ярні почав хапати за руки, витрусив сумки з продуктами на підлогу, голосно кричав, вдарив в живіт, висловлювався нецензурною лайкою. В цей час навколо було багато людей, які все це бачили. Один хлопець намагався за неї заступитися, але ОСОБА_1 відшвирнув того хлопця на підлогу, що той аж полетів під стіл. Потім хлопець викликав поліцію та швидку. Вона розцінила дії чоловіка, як вчинення стосовно неї психологічного та фізичного насильства й тиску.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Потапенка С.В., суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, можлива за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ст.1 даного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Опосередковано громадські місця також визначаються у ст. 178 КУпАП (вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші заборонені законом місця.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_3 заявив про те, що 27.09.2025 близько 10.30 год. невідомий чоловік в місці громадського харчування кафе «Бейкері» висловлювався нецензурною лайкою та на його зауваження почав штовхати його; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 27.09.2025 про те, що він перебував в кафе «Бейкері» по вул. В.Великого, 29, в цей час до закладу зайшла невідома жінка, яка виглядала наляканою, за нею забіг невідомий чоловік та почав конфліктувати з цією жінкою, висловлюватися нецензурною лайкою у її бік, штовхав та почав бити руками по животу, а він це побачив, зробив чоловіку зауваження, на що останній відреагував агресивно та почав конфліктувати з ним; електронним рапортом; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27.09.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №494848 від 27.09.2025; копією постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.08.2025 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2 та ст. 173 КУпАП, доведена.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст. 173 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 3 ст.173-2 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки середній, але вчинені дії не потягли суттєвих наслідків, а направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом суду, суддя приходить до висновку про відсутність підстав та умов для направлення ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 і ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:
ст. 173 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 (сто дев'ятнадцять) грн..;
ч. 3 ст.173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова