Справа № 636/1153/22 Провадження № 1-кс/636/1446/25
Дата УХВАЛА
27.11.2025 місто Чугуїв
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Чугуєві погоджене з прокурором Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12022221240000794 від 27.09.2022 за ч.5 ст.111-1 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил рф (далі по тексту - зс рф) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
Також пунктом 2 Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022, серед інших, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що окупаційними військами рф з 27.02.2022 окуповано територію села Іванівка Чкаловської територіальної громади Чугуївського району Харківської області повністю.
Також встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у селі Іванівка Чкаловської об'єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області, 07 липня 2022 року діючи умисно, на шкоду інтересам держави Україна, на вимогу окупаційних військ зібрав в приміщенні сільської ради представників так званих «мікроучастків» сіл Іванівка, Михайлівка та Студенок, якими було одноголосно обрано представником від даних сіл ОСОБА_5 , який у подальшому діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, добровільно зайняв посаду представника від сіл Іванівка, Михайлівка, Студенок незаконно створеної «тимчасової окупаційної адміністрації» держави-агресора, незаконно створеній на території с. Іванівка Чугуївського району Харківської області, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій.
Так, ОСОБА_5 діючи умисно та протиправно, всупереч інтересам національної безпеки України, у взаємодії з окупаційними військами рф, організовував через «тимчасову окупаційну адміністрацію - тимчасову військово-цивільну адміністрацію м. Балаклія Ізюмського району» постачання так званої «гуманітарної допомоги», медикаментів; організовував розповсюдження серед населення друкованих засобів масової інформації, що пропагували виправдання збройної агресії проти України, встановлення та утвердження окупації частини території України необхідність співпраці з державою-агресором, невизнання державного суверенітету України; збирав інформацію про мешканців села, їх персональні дані; наказав знищити літеру, видану після 1991 року, що знаходилася в сільській бібліотеці; знищити українську символіку, що була у приміщенні сільської ради; з'ясовував наявність будинків, які покинули місцеві мешканці та розселяв там представників окупаційних військ; вживав заходи до вивезення з території агрофірми «Іванівський лан» зерна, яке зберігалося на складі підприємства.
На посаді представника «тимчасової окупаційної адміністрації - тимчасової військово-цивільної адміністрації м. Балаклія Ізюмського району» ОСОБА_5 перебував до моменту звільнення с. Іванівка, тобто до 06.09.2022, після чого, після заходу до села Збройних сил України був змушений припинити свою незаконну діяльність.
04.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - злочину. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 05.10.2022 вручено його дружині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їх спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 слідчим під підпис, у зв'язку з тим, що 06.09.2022 ОСОБА_5 .
Згідно рапорту слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 від 04.10.2022 ОСОБА_5 на час відвідування його за місцем мешкання був відсутній, його місцезнаходження невідоме.
Згідно рапорту слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05.10.2022 ОСОБА_5 на час прибуття за його місцем мешкання був відсутній, його місцезнаходження невідоме.
Згідно рапорту слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 від 04.11.2022 ОСОБА_5 на час прибуття за його місцем мешкання був відсутній, його місцезнаходження невідоме. Зі слів його дружини, останній раз вона бачила його 06.09.2022 та його місце знаходження їй невідоме.
Не зважаючи на вручення письмового повідомлення про підозру у встановленому законом порядку, дружині ОСОБА_5 , останній явку до Чугуївського РУП ГУМВС України в Харківській області не здійснив без поважних на те причин, чим затягує досудове розслідування.
На сьогодні місцезнаходження ОСОБА_5 не встановлено, що підтверджується:
- неодноразовими виїздами за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де останній відсутній за місцем свого мешкання;
- показами допитаних по даному кримінальному провадженню свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , зі свідчень яких вбачається, що в останнє вони бачили ОСОБА_5 до 06.09.2022.
У відповідності до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлення.
Ч. 3 ст. 113 КПК України, передбачає, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, та ст. 135 КПК України, яка передбачає, що особа викликається до слідчого, шляхом вручення повістки про виклик, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Слідчим до суду надано докази направлення копії повідомлення про підозру на адресу підозрюваного ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку та вручення копії повідомлення дружині підозрюваного - ОСОБА_7 під розписку.
Таким чином, в ході досудового слідства ОСОБА_15 належним чином повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується показаннями допитаних свідків по кримінальному провадженню.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджується тим, що після скоєння злочину та пред'явлення підозри ОСОБА_5 з місця перебування зник в невідомому напрямку і до цього часу його місце знаходження не встановлено, що вказує на бажання останнього ухилитись від слідства та суду.
Метою та підставою застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, але беручи до уваги те, що за ч.5 ст.111-1 КК України, добровільне зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у окупаційній адміністрації держави-агресора, є вже достатньо серйозним обвинуваченням у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, отже існує ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованому йому злочину, може вдатися до втечі. Та те, що підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення злочину та деокупації ЗСУ території с. Іванівка Чугуївського району Харківської області, добровільно до правоохоронних органів не звернувся, з метою подальшого переховування та ухилення від кримінальної відповідальності, з урахуванням воєнного стану в Україні та проведенням активних бойових дій на території Чугуївського району та нестабільним рівнем безпеки у Харківській області, підсумовуючи вище викладене, є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
По - друге, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, за яких підозрюваний ОСОБА_5 фактично проживає в одному населеному пункті (с. Іванівка Чугуївського району Харківської області) разом з раніше допитаними свідками, а також має інформацію стосовно їх місця мешкання та постійного місцезнаходження, що дає можливість останньому застосовувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування перераховані вище свідки були допитані, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо.
По-третє, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик, вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як бойові дії на території східних областей держави на теперішній час не завершені та військовослужбовці рф за кордони України не вийшли, є ймовірність того, що ОСОБА_5 може продовжувати свої незаконні дії, спрямовані на співпрацю з окупаційними військами.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
На цей час місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_5 на виклики слідчого та прокурора на з'являється, на дзвінки на мобільний телефон не відповідає, що дає підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування.
Постановою слідчого Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 17.11.2022 ОСОБА_5 оголошено в розшук, у зв'язку з чим досудове слідство по кримінальному провадженню за 12022221240000794 від 27.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, зупинено.
У матеріалах кримінального провадження містяться достатні докази, що підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів, докази наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобіганню ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_16 на виклики слідчого та прокурора не з'являється та місце знаходження останнього не встановлено;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інші кримінальні правопорушення.
- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
У судове засідання слідчий, прокурор не з'явились, подали заяви, в яких просили розгляд клопотання провести за їх відсутності, клопотання просили задовольнити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне: відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті, це клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Як вбачається з ч. 3 ст. 188 КПК України, слідчий додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу обставини.
Як вбачається з доданих до клопотання документів, 04.10.2022 органами досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
17.11.2022 у зв'язку із неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_5 його оголошено у розшук.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена одночасна сукупність двох обставин, визначених ч. 4 ст. 189 КПК України, а саме, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Таким чином, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та постановляє ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу до суду, оскільки клопотання є обґрунтованим, а підстав розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у відсутність підозрюваного немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 187, 189, 190, 191, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, доставити до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити СКП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Ухвала втрачає закону силу з моменту приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1