Справа № 645/5298/25
Провадження № 1-кп/645/482/25
26 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченої - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої- ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222130000184 від 09.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222130000184 від 09.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 червня 2025 року, застосовано у відношенні підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування на строк до 09 серпня 2025 року включно з покладенням обов'язків на підозрювану у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 червня 2025 року, підозрювану ОСОБА_6 відсторонено від посади головного спеціаліста-юрисконсульта відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в межах досудового розслідування на строк до 09 серпня 2025 року включно.
Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2025р. застосовано до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22-00 години до 06-00 години наступного дня за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 08 жовтня 2025р. включно, з покладенням на обвинувачену обов'язків, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України. Цією ж ухвалою суду, продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк відсторонення від посади - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради строком на два місяці до 08 жовтня 2025 року включно.
Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 29 вересня 2025р. продовжено строк тримання під домашнім арештом відносно обвинуваченої ОСОБА_6 та заборонено їй залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22-00 години до 06-00 години, без дозволу прокурора або суду, строком на два місяці, тобто до 29 листопада 2025 року включно. Продовжено строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України. Цією ж ухвалою суду, продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк відсторонення від посади - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради строком на два місяці до 29 листопада 2025 року включно.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час відносно обвинуваченої ОСОБА_6 та зазначав про продовження існування ризиків передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були також враховані слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказав про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, прокурором також заявлено клопотання про продовження строку відсторонення обвинуваченої ОСОБА_6 від посади головного спеціаліста-юрисконсульта відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради. В обґрунтування клопотання зазначив, що обставини які згідно ухвали слідчого судді були підставою для відсторонення обвинуваченої від посади продовжують існувати та такий захід як відсторонення від посади необхідний для запобігання можливої протиправної поведінки обвинуваченої щодо перешкоджання кримінальному провадженню, яка, перебуваючи на посаді, використовуючи свій досвід роботи, зв'язки, може незаконними способами впливати на свідків, які працюють у відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, а також може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з використанням службового становища.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотань заявлених прокурором, просив відмовити у їх задоволенні та обрати стосовно його підзахисної більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на обвинувачену обов'язків. На думку захисника, зазначений запобіжний захід, буде цілком достатнім. В обґрунтування своєї позиції захисник посилався на недоведеність ризиків передбачених п.п. 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також не наданням прокурором жодного доказу на підтвердження існування ризиків зазначених у клопотанні. Зазначив, що стадія збору доказів у справі вже закінчена, свідки на стадії досудового розслідування допитані, проведення експертиз не триває. У сторони обвинувачення відсутні докази, щодо намагання обвинуваченої встановити контакт з будь-якими свідками у справі, остання сумлінно виконує обов'язки покладені на неї судом, не порушуючи їх. Крім того, ще раз зауважив, що ОСОБА_6 згідно службових повноважень не наділена організаційно - розпорядчими функціями, тобто не має обов'язків щодо здійснення керівництва, та не має у підпорядкуванні підлеглих працівників, виходячи з цього не має впливу на будь-яких працівників. Щодо клопотання про продовження строку відсторонення від посади обвинуваченої ОСОБА_6 , захисник вважав, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження обмежує право обвинуваченої на труд. Просив врахувати також відомості про особу підзахисної, яка має міцні соціальні зв'язки, є порядною людиною, заміжня, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 2011 р.н. Виконання службових обов'язків його підзахисною є необхідним для існування та утримання родини. У зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку відсторонення від посади. Додатково захисник зазначив, що клопотання прокурора не відповідають вимогам щодо оформлення процесуальних документів, а саме, у клопотаннях відсутня дата підписання такого клопотання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію захисника ОСОБА_4 .
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала доводи своїх захисників, на запитання суду повідомила, що джерелом доходу її сім'ї є тільки заробітки чоловіка який займається бджільництвом, та пенсія її матері.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку відсторонення обвинуваченої ОСОБА_6 від посади, дійшов наступного висновку.
Так, вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
У відповідності до ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Частиною 5 ст.194 КПК України передбачено можливість покладення на обвинуваченого додаткових обов'язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 7ст. 194 КПК України такі обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, який також може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (ч. 2 ст. 181 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Суд, оцінюючи можливість впливу на свідків враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Водночас, суд враховує, що стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_6 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб вона змогла уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення прокурором зазначено, що обвинувачення стосується сфери суспільних правовідносин - сфери службової діяльності, а тому існує ймовірна схильність обвинуваченої до протиправної поведінки.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному проваджені, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із тим, суд зауважує, шо з огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді, суд не вбачає ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Суд не виключає, що в окремих випадках вказаний ризик залишається актуальним, незважаючи на зміну стадій провадження. Проте в даному випадку прокурор не обґрунтував наявність цього ризику, його доводи в цьому контексті є загальними і абстрактними.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби ОСОБА_6 слід продовжити із продовженням дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Також, відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади.
Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.158 КПК України, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
При вирішенні питання про продовження строку відсторонення від посади суд зобов'язаний врахувати такі обставини, як існування обставин, які стали підставою для відсторонення від посади, не можливість забезпечення досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Вирішуючи питання про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 , суд враховує, що метою відсторонення обвинуваченої від посади є запобігання ризикам незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження, а також можливістю продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, пов'язаних з використанням службового становища. Суд погоджується з доводами прокурора про існування зазначених ризиків, так як кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 КК України є корупційним. ОСОБА_6 з метою уникнення від відповідальності за тяжке корупційне правопорушення може вдатися до неправомірних дій (протиправної поведінки), які негативно впливатимуть на повноту, всебічність та неупередженість судового розгляду, який ще не розпочався.
Вказані ризики не зменшились та продовжують існувати.
Будь-яких негативних наслідків для інших осіб від відсторонення ОСОБА_6 від посади судом не встановлено.
Суд вважає, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що продовження строку дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади необхідне для запобігання протиправній поведінці обвинуваченої та виправдовують такий ступінь втручання у її права і свободи, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131-132, 154-158, 177, 181, 194, 196, 314, 372, 376 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001647 від 15.12.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити їй залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22-00 години до 06-00 години, без дозволу прокурора або суду, строком на два місяці, тобто до 26 січня 2026 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду; не залишати місце постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби з 22-00 години до 06-00 години наступного дня, за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу повітряної тривоги; невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими учасниками кримінального провадження; утримуватися від спілкуватися з співробітниками відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради; здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
Ухвалу для виконання в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, передати до відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби - два місяці з моменту її проголошення до 26 січня 2026 року включно.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001647 від 15.12.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку відсторонення від посади - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк відсторонення від посади - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу забезпечення представницьких функцій органу опіки та піклування із захисту прав дітей та підготовки розпорядчих актів Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради строком на два місяці, тобто з 26 листопада 2025 року до 26 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали в частині продовження строку відсторонення від посади визначити до 26 січня 2026 року включно.
Копію ухвали направити Харківському міському голові для відома і виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченою - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28.11.2025р.
Суддя ОСОБА_1