Справа №639/4838/25
Провадження №2/639/1734/25
(заочне)
28 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
представника позивача - Мудраченка І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу № 639/4838/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
08 липня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі її представника адвоката Мудраченка Івана Володимировича, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, в якій просила суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 59 120,44 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.11.2024 між ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі- Відповідач) було укладено договір позички (безоплатного користування) транспортного засобу № б/н (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу надано в безоплатне користування легковий автомобіль марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (VIN НОМЕР_2 , 2019 року виготовлення). 22.05.2024 між Позивачем та Відповідачем було укладено Акт про приймання в безоплатне користування Відповідачем транспортного засобу марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_3 (VIN НОМЕР_2 ). 29.11.2024 Відповідач склав розписку про відмову від нотаріального посвідчення Договору, у зв'язку із відсутністю коштів для оплати нотаріальних послуг та погодився, що він містить усі істотні умови Договору "і відмова від нотаріального посвідчення не тягне за собою неукладеність Договору, його нікчемність чи недійсність.22.05.2025 відповідач повернув Позивачу автомобіль, про що свідчить наявний Акт повернення майна з позички, однак в стані, який не відповідає тому стану, в якому автомобіль був переданий за Актом приймання-передачі від 22.05.2024, оскільки були виявлені недоліки. Висновком експерта № 40В від 16.06.2025 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , 2019 року виготовлення, пошкодженого внаслідок експлуатації Відповідачем КТЗ по договору оренди, на дату огляду складає 51 120,44 гривень з ПДВ на складові частини та матеріали.Отже, всупереч умовам Договору, в результаті експлуатації транспортного засобу Відповідачем, авто зазнало суттєвих механічних пошкоджень, а Позивач понесла матеріальні збитки у розмірі 51 120,44 грн. Відтак, внаслідок дій Відповідача, майну Позивачки, а саме належному їй на праві власності транспортному засобу, було завдану майнову шкоду, яку Позивач просить відшкодувати в повному обсязі. Збитки, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивачки включають в себе вартість відновлювального ремонту' транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, а також витрати понесені на оплату вартості проведення оцінки такої вартості в розмірі 8000,00 гри (додається), що в сукупності становить 59 120,44 грн.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. в обгрунтування посилаючись на те, що в результаті винної поведінки Відповідача щодо неналежного користування транспортним засобом, що потягло за собою спричинення матеріальних збитків майну ОСОБА_1 , остання пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, негативними переживаннями, тривогою та емоційною напругою, що пов'язано із тим, що вона вимушена вт рачати час та кошти для проведення відновлювального ремонту автомобіля задля його подальшої експлуатації за цільовим призначенням. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок суттєвого пошкодження транспортного засобу, супроводжують Позивачку постійно. Це призвело до душевних страждань, стану постійного стресу та напруження, порушення звичних комфортних умов проживання Позивача та членів її сім'ї та спричиняє не лише моральну шкоду.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 липня 2025 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Призначено судове засідання.
Представник позивача, адвокат Мудраченко І.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 14.09.2024 № б/н, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорені або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , 2019 року виготовлення, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.19).
29.11.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позички (безоплатного користування) транспортного засобу № б/н, відповідно до умов якого Відповідачу надано в безоплатне користування легковий автомобіль марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , 2019 року виготовлення) (а.с. 12-17).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є.обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як визначено у ч. ч. 1,2 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Згідно із ч. 4 ст. 828 ЦК України договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Так, відповідно до п. 1.2 Договору позички (безоплатного користування) транспортного засобу № б/н від 29.11.2024, що передається у безоплатне строкове користування, належить Позичкодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дата реєстрації 30.06.2023.
Згідно п. 1.4 Договору термін (строк) безоплатного користування Автомобілем починається з моменту (дати) підписання сторонами Акту приймання-передачі і закінчується 30.11.2025 року.
Згідно п. 2.1 Договору передача транспортного засобу, із зазначенням його стану шляхом опису, оформлюється двостороннім Актом приймання-передачі (надалі - Акт), який підписується уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.
29.11.2024 між Позивачем та Відповідачем було укладено Акт про приймання в безоплатне користування Відповідачем транспортного засобу марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 (а.с.20).
Відповідно до п. 1.6 Договору сторони погодили, що, враховуючи безоплатність Договору, а також характер об'єкту передачі (самохідний транспортний засіб) у користування, нотаріальне посвідчення цього Договору не вимагається. Позичкодавець не відмовляється посвідчити Договір нотаріально, а Користувач не позбавляється можливості заявити Позичкодавцю про своє бажання посвідчити Договір у нотаріальному порядку протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його підписання.
Згідно п. 1.7 Договору у випадку, якщо Користувач не скористався своїм правом, передбаченим п. 1.7 Договору, то Договір вважається укладеним, дійсним та містить усі істотні умови, передбачені для
Договорів цього виду, і жодна зі Сторін не посилатиметься в майбутньому на те, що його не було посвідчено нотаріально, як на підставу для визнання його неукладеним. нікчемним чи недійсним.
Відповідно до п. 1.8 Договору у разі, якщо Користувач з власних причин відмовляється від нотаріального посвідчення Договору, то Користувач зобов'язаний надати Позичкодавцю письмову розписку про відмову від нотаріального посвідчення цього Договору.
Як вбачається, з матеріалів справи, 29.11.2024 відповідач ОСОБА_2 склав розписку про відмову від нотаріального посвідчення Договору, у зв'язку із відсутністю коштів для оплати нотаріальних послуг та погодився, що він містить усі істотні умови Договору та відмова від нотаріального посвідчення не тягне за собою неукладеність Договору, його нікчемність чи недійсність (а.с. 18).
Згідно з п. 2.6 Договору користувач зобов'язаний забезпечити збереження Автомобіля з моменту його отримання і до моменту його повернення Позичкодавцю.
Відповідно до п. 2.9 Договору ризик випадкового знищення або пошкодження Майна або його частини несе Користувач. У разі випадкового знищення або пошкодження Майна Користувач зобов'язаний компенсувати Позичкодавцю, як власнику Майна, його майнові втрати.
Згідно п. 3.4.3 Договору користувач зобов'язується забезпечити збереження автомобіля з моменту його отримання і до моменту його повернення позичкодавцю, а також згідно п. 3.4.5 Договору повернути позичкодавцеві майно в установленому цим Договором порядку у стані, не гіршому, ніж той. у якому майно було передано користувачу за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.4.13 Договору користувач зобов'язується відшкодовувати Позичкодавцю за власний рахунок збитки у випадку повернення Автомобіля в неповній комплектності, при пошкодженні компонентів (складових частин) Автомобіля або повернення Автомобіля з пошкодженим об-ладнанням чи будь-якими іншими дефектами.
Згідно п. 4.4 Договору позичкодавець має право на відшкодування збитків від користувача у випадку повернення автомобіля в неповній комплектності, при пошкодженні компонентів (складових частин) автомобіля, а також втрати документації на автомобіль або повернення автомобіля з пошкодженим обладнанням чи будь-якими іншими дефектами, в розмірі суми, необхідної для відновлення комплектності, стану автомобіля, зазначених в акті. Перелік пошкоджень (втрат) зазначається в акті.
Відповідно до п. 4.5 Договору користувач несе матеріальну відповідальність перед позичкодавцем за будь-який збиток, заподіяний автомобілю, у випадках, встановлених цим Договором. Під збитками розуміються втрати, яких позичкодавець зазнав у зв'язку зі знищенням, викраденням або пошкодженням автомобіля або його окремих частин, а також витрати, які позичкодавець мусить зробити для відновлення свого порушеного права. До збитків також відносяться доходи, які позичкодавець міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.
Отже, приймаючи транспортний засіб в користування, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався користуватись транспортним засобом особисто та повернути його після закінчення строку дії договору у такому самому стані, в якому він був на момент його передання.
22.05.2025 ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 автомобіль, наданий в безоплатне користуванн згідно договору позики від 29.11.2024, про що свідчить наявний Акт повернення майна з позички (а.с. 21).
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, транспортний засіб марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ) був повернений ОСОБА_1 із суттєвими пошкодженнями, у стані, гіршому, ніж той, у якому авто було передано ОСОБА_2 . Зазначив, що відповідач завдав значних пошкоджень належному позивачу рухомому майну та погіршив його стан, завдавши їй своїми діями збитків.
Так, частиною 3 ст. 827 ЦК України визначено, що до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 779 ЦК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Згідно ч. З ст. 760 ЦК України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Положеннями ч. 1 ст. 803 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно ст. 833 ЦК України користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Користувач зобов'язаний: користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено до го вором ; повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.
Стороною позивача на підтвердження завданої матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 надано Висновком експерта № 40В від 16.06.2025.
Як вбачається з вищевказаного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 ), 2019 року виготовлення, пошкодженого внаслідок експлуатації КТЗ по договору оренди, на дату огляду 09.06.2025 складає 51 120,44 гривень з ПДВ на складові частини та матеріали (а.с. 26-34).
Крім того, позивачем сплачено вартість надання послуг з транспортної товарознавчої експертизи у розмірі 8 000,00 грн. (а.с. 24).
Отже, судом встановлено, що всупереч умовам Договору позички (безоплатного користування) транспортного засобу № б/н від 29.11.2024, в результаті експлуатації транспортного засобу PEUGEOT 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідачем ОСОБА_2 , автомобіль зазнав суттєвих механічних пошкоджень, а позивач, як власник пошкодженого автомобіля, зазнала матеріальних збитків на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 51 120,44 грн.
Відтак, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода, що виникла у зв?язку із пошкодженням автомобіля та вартість надання послуг з транспортної товарознавчої експертизи, що у загальному розмірі 59 120,44 грн.
Також, представник позивача у судовому засіданні просив стягнути моральну шкоду у розмірі 20,000 грн. посилаючись на те, що в результаті винної поведінки відповідача щодо неналежного користування транспортним засобом, що потягло за собою спричинення матеріальних збитків майну ОСОБА_1 , остання пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, негативними переживаннями, тривогою та емоційною напругою, що пов'язано із тим, що вона вимушена втрачати час та кошти для проведення відновлювального ремонту автомобіля задля його подальшої експлуатації за цільовим призначенням. Внаслідок завданих матеріальних збитків автомобілю. Крім того, позивач відчуває додаткові незручності та вимушена продовжувати незвичний для себе спосіб життя, а саме звертатись до експертів з оцінки транспортних засобів з метою проведення оцінки щодо визначення вартості матеріального збитку, а також кваліфікованою юридичною допомогою та шукати правди у суді. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок суттєвого пошкодження транспортного засобу, супроводжують позивачку постійно. Це призвело до душевних страждань, стану постійного стресу та напруження, порушення звичних комфортних умов проживання Позивача та членів її сім'ї та спричиняє не лише моральну шкоду, а й змушує звертатися до суду із позовом за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише додаткових матеріальних витрат, а й витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає на загальний стан здоров'я.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.
На підтвердження завданої моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , суду не було надано жодного доказу, разом з цим враховуючи, що дії відповідача щодо пошкодження транспортного засобу, який належить позивачу, завдають додаткових незручностей позивачу, що полягають у її зверненнях до експертів з оцінки транспортних засобів з метою проведення оцінки щодо визначення вартості матеріального збитку, а також звернення до суду із позовом за захистом своїх порушених прав, що в сукупності потребує не лише додаткових матеріальних витрат, а й витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає на загальний стан здоров'я позивача
А отже, виходячи із засад розумності, об'єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена представником позивача моральна шкода в розмірі 20 000 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної шкоди 5 000,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Окрім того, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Як вбачається з позовної заяви, представником позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 14.09.2024, укладений між адвокатом Мудраченком І.В. та ОСОБА_1 , додаткова угода № 3 до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.09.2024, з якої вбачається загальна , що загальна вартість послуг складає 20 000,00 грн. (а.с.39-43). Отже, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 2, 22, 1166, 1167 ЦК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 59 120,44 грн. ( п?ятдесят дев?ять тисяч сто двадцять гривень 44 копійки ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. ( п?ять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одиннадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.11.2025
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В. В. Труханович