справа № 619/3249/25
провадження № 2-о/619/124/25
іменем України
28 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - судді присяжнихБолибока Є.А. Єрьомкіної М.Л. Юрченко С.О.
за участю секретаря судового засідання Ломанової І.А.
Справа № 619/3249/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 ;
представник заявника: адвокат Керімов А.З.;
заінтересована особа: Міністерство оборони України;
заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ;
заінтересована особа: ВДРАЦС у місті Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків);
заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу окремого провадження за заявою про оголошення військовослужбовця загиблим (померлим).
Стислий виклад позиції заявника.
06 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить оголосити військовослужбовця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблим (померлим), під час виконанням обов'язків військової служби у період дії воєнного стану виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, дата загибелі (смерті): ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце загибелі (смерті): поблизу населеного пункту Крем'яне, Курської області. В обґрунтування заяви посилалася на те, що вона є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свою службу він проходив у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді солдат кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону. Під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Крем'яне, Курської області, 18.11.2024 ОСОБА_3 зник безвісті. Вона отримала сповіщення сім'ї №1833/1229/1 від 1 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.11.2024, яким сповіщено, що відданий Військовій присязі, на вірність Україні за її свободу і незалежність ОСОБА_3 зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем'яне, Курської області. У зв'язку із зникненням безвісти сина, вона подала заяву до Національної поліції України про зникнення безвісти 18.11.2024 сина ОСОБА_3 . Відомості за цією заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230001383 від 27 листопада 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України. Органом досудового розслідування справи, є ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області. Крім того, спрямовано запити до відповідних установ та отримано відповіді, які долучено до матеріалів справи, а саме: спрямовано запит до Національного інформаційного бюро, з метою встановлення чи перебуває ОСОБА_3 у списку громадян України, які підлягають обміну. Долучено відповідь, згідно якої ОСОБА_3 , внесено до реєстру НІБ, однак наразі інформацією по зазначеній особі НІБ не володіє; спрямовано запит до Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України, яким внесено відомості 20.02.2025 про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Спрямовано запит до військової частини НОМЕР_1 , на який отримано Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 від 19.12.2024 про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті ОСОБА_3 . В ході проведення службового розслідування, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 про результати службового розслідування встановлено, що 19 листопада 2024 року під час ведення активних бойових дій на території лісу Крем'яний (Ахмат) поблизу населеного пункту Крем'яне, Курської області, зник безвісти особовий склад 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, а саме: солдат ОСОБА_3 , кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Місце знаходження військовослужбовця невідоме, встановити зв'язок не вдається, серед загиблих та поранених не рахується решта обстави з'ясовується. На момент зникнення перебував у засобах індивідуального захисту. Неправомірність дій ОСОБА_3 не встановлена - залишаючись вірним військовій присязі проявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання зник безвісти захищаючи нашу Батьківщину тобто його зникнення пов'язане із захистом Батьківщини. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , підтверджується поясненнями заступника командира 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_4 , головного сержанта 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_5 , старшого бойового медика 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_6 та іншими матеріалами службового розслідування. Причинами та умовами зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 є ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації. З огляду на те, що з дня зникнення ОСОБА_3 минуло шість місяців і будь-які відомості про його місцеперебування відсутні, є підстави вважати його загиблим (померлим). Визнання ОСОБА_3 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до ЦК України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.
Представник Міністерства оборони України Ляшенко О.О. надав до суду пояснення, у яких просив прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану. Зазначив, що є визначальним той факт, що ОСОБА_3 не займав жодної посади у штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, а отже, будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України місця не мають. При розгляді справи просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, в тому числі щодо початку відліку строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Представник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіренко Н.С. у письмових поясненнях зазначила, що заперечень щодо оголошення фізичної особи померлою не мають.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
10 червня 2025 року ухвалою суду прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 11 год 00 хв 07 липня 2025 року.
18 червня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника Міністерства оборони України.
07 липня 2025 року судове засідання відкладено на 15 год 00 хв 30.07.2025.
28 липня 2025 року представник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подала до суду через систему «Електронний суд» письмові пояснення.
30 липня 2025 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 30.09.2025.
29 вересня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Керімов А.З. подав до суду через систему «Електронний суд» заперечення на письмові пояснення Міністерства оборони України.
30 вересня 2025 року судове засідання відкладено на 14 год 00 хв 20.11.2025.
24 жовтня 2025 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 надав до суду відповідь на запит суду, у якій повідомлено про те, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 7999 від 12.12.2025, військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим безвісті з 18.11.2024. Виплата грошового забезпечення сім'ї військовослужбовця виконуються в порядку встановлених законних нормативних актів, в повному обсязі а саме: матері - ОСОБА_1 і батьку - ОСОБА_2 відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності «Про виплату грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або безвісно відсутніх» №5813 від 24.06.2025.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Керімов А.З. підтримали заяву в повному обсязі, просили суд її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
У судове засідання представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України; Першого відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не з'явилися, у своїх письмових поясненнях просили розглядати праву без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) полковника ОСОБА_8 № 314 від 02.11.2024, солдата ОСОБА_3 , призваного під час мобілізації призначеного наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по особовому складу) від 30.10.2024 № 407-РС на посаду солдата резерву НОМЕР_4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_5 , з 02.11.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Призначено на посаду кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону і вважається таким, зо 02.11.2024 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків.
З огляду на витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_8 № 315 від 03.11.2024, ОСОБА_3 , кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону визнано вважати таким, що залучений до району виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Сумській області з 03.11.2024.
З огляду на Сповіщення сім'ї № 1833/1229/1/3147 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі, на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, за її свободу і незалежність зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем'яне, Курської області.
Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12024221230001383 від 27.11.2024, органом досудового розслідування справи, є ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України. «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 , 13.03,1971 про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець в/ч НОМЕР_5 зник безвісті 15.11.2024 під час виконання бойового завдання. Проходив службу на території Сумської області. (ІТС "ІПНПУ № 12157 від 27.11.2024).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 від 19.12.2024 про результати службового розслідування встановлено, що 19.11.2024 під час ведення активних бойових дій на території лісу Крем'яний (Ахмат) поблизу населеного пункту Крем'яне, Курської області, зник безвісти особовий склад 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, а саме: солдат ОСОБА_3 , кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Місце знаходження військовослужбовця невідоме, встановити зв'язок не вдається, серед загиблих та поранених не рахується решта обстави з'ясовується. На момент зникнення перебував у засобах індивідуального захисту. Неправомірність дій ОСОБА_3 не встановлена - залишаючись вірним військовій присязі проявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання зник безвісти захищаючи нашу Батьківщину тобто його зникнення пов'язане із захистом Батьківщини. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , підтверджується поясненнями заступника командира 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_4 , головного сержанта 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_5 , старшого бойового медика 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_6 та іншими матеріалами службового розслідування. Причинами та умовами зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 є ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250220-3178 від 20.02.2025, сформований Міністерством внутрішніх справ України внесено відомості про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідно до відповіді т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 на запит суду, установлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 7999 від 12.12.2025, військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим безвісті з 18.11.2024. Виплата грошового забезпечення сім'ї військовослужбовця виконуються в порядку встановлених законних нормативних актів, в повному обсязі а саме: матері - ОСОБА_1 і батьку - ОСОБА_2 відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності «Про виплату грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або безвісно відсутніх» №5813 від 24.06.2025.
Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» на запит адвоката Керімова А. 23.01.2025 вих. № 08-11/2209, надало виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, з якої вбачається, що в реєстрі станом на дату формування виписки інформація про перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора відсутня.
Мотиви суду.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов до такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року в справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Суд враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) дійшла висновку, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила наступне.
Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
З огляду на витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) полковника ОСОБА_8 № 314 від 02.11.2024, солдата ОСОБА_3 , призваного під час мобілізації призначеного наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по особовому складу) від 30.10.2024 № 407-РС на посаду солдата резерву НОМЕР_4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_5 , з 02.11.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Призначено на посаду кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону і вважається таким, зо 02.11.2024 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_8 № 315 від 03.11.2024, ОСОБА_3 , кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону визнано вважати таким, що залучений до району виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Сумській області з 03.11.2024.
Відповідно Сповіщення сім'ї № 1833/1229/1/3147 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі, на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, за її свободу і незалежність зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем'яне, Курської області.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).
У цьому Наказі № 376 зазначені території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: території можливих бойових дій; території активних бойових дій; території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суд може використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
У вказаному переліку відсутній населений пункт н.п. Крем'яне Курської області, де за сповіщенням сім'ї від 25.11.2024 року відбулася ймовірна загибель ОСОБА_3 .
Ураховуючи конкретні обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки відсутні докази, що в населеному пункті, у зоні якого ОСОБА_3 ймовірно загинув, закінчилися активні бойові дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 244, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення військовослужбовця ОСОБА_3 загиблим (померлим) відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне ім'я (найменування) заявника, заінтересованих осіб:
заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
заінтересована особа: Міністерство оборони України, місце знаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022;
заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ;
заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 61057, м. Харків, пров. Л.Гурченко, 3Е, ідентифікаційний код 23320813;
заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Є. А. Болибок
присяжні Л.М. Єрьомкіна
С.О. Юрченко