Справа № 405/5899/25
провадження № 1-кс/405/3020/25
27.11.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000580 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не застосування цього запобіжного заходу
Прокурор, підозрюваний в судове засідання не з'явились, звернулись з заявами про розгляд справи у їх відсутність, при цьому, прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу наполягав, а підозрюваний не заперечував щодо задоволення клопотання слідчого.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, врахувавши письмову позицію учасників справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000580 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.11.2025 слідчим, у порядку передбаченому 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.09.2025 близько о 15 год. 00 хв., здійснював рух на технічно-справному транспортному засобі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 . Рухаючись автомобільною дорогою М-30 сполученням «Стрій - Умань- Дніпро - Ізварине» , зі сторони м. Кропивницький у напрямку м. Умань, в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, водій ОСОБА_5 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР, п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб діями загрози безпеці дорожнього руху п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
У результаті недотримання вищезазначених вимог ПДР, ОСОБА_5 , рухаючись на ділянці автомобільної дороги М-30, проявив особисту неуважність та легковажно, сподіваючись на відвернення негативних наслідків, допустив порушення вимог п. 12.1 ПДР (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним).
У подальшому, нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, ОСОБА_5 не впорався із керуванням транспортного засобу та на відстані 6.7 м до повороту на с. Онікієво допустив виїзд на праве узбіччя по напрямку свого руху з подальшим виїздом на ліве узбіччя та перекиданням в кюветі.
Тобто, грубе порушення водієм ОСОБА_5 вищевказаних вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої:
- пасажир автомобіля ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1554 від 11.11.2025 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрита тупа травма голови: крововилив в м'які тканини правої тім?яно-потиличної ділянки голови; закрита тупа травма грудної клітки та хребта: забій обох легень з крововиливами під плевру, забій серця з крововиливами в м'які тканини середостіння, серцеву сорочку та серцевий м?яз, перелом тіла грудини на рівні 3-го межребір?я; множинні переломи ребер - ліворуч 3, 4 ребра по білягрудинній лінії, 3, 4, 5 ребра по лопатковій лінії, 6 ребро по задній пахвинній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, 7, 8, 9 ребра по лопатковій лінії з ушкодженням пристінкової плеври; праворуч 3, 4, 5 ребра по білягрудинній лінії, 2 ребро по заднє-пахвинній лінії, 3 ребро по лопатковій лінії, 4, 6, 7, 8 ребра по передній па-хвинній лінії, з виразними крововиливами в навколишні м?які тканини, забій спиного моз-ку, перелом хребта на рівні 3, 4 грудних хребців, великий синець в ділянці передньої поверхні грудної клітки.
Даний комплекс тілесних ушкоджень, згідно морфологічних ознак, що збереглися, утворився за життя потерпілого, в результаті масивного за своєю силою травматичного контакту з тупим об?єктом (об?єктами), форма та індивідуальні властивості якого (яких) не відобразились. Вказані тілесні ушкодження у своєї сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті (згідно «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6).
Причиною смерті гр. ОСОБА_7 стала тяжка поєднана закрита тупа травма, грудної клітки, та хребта із забоєм легень, спинного мозку, серця, множинними перелама-ми ребер, грудини, хребта, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа, та данні судово-гістологічної експертизи. Дані тілесні ушкодження могли утворитися при самих різноманітних обставинах, в тому числі, не виключаться можливість їх утворення і при обставинах дорожньо-транспортної пригоди, викладених в постанові. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа гр. ОСОБА_7 етиловий алкоголь не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 19.09.2025, протокол огляду місця події від 19.09.2025, висновок експерта №1554 від 11.11.2025, висновок експерта від 19.11.2025 №СЕ-19/112-25/13365-ІТ, висновок експерта від 21.11.2025 №СЕ-19/112-25/15991-ІТ, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24.11.2025, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик, який наведено слідчим в клопотанні, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі від трьох до восьми років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_8 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим суддею не встановлено, оскільки ним не надано доказів наявності у кримінальному провадженні очевидців, свідків, чи потерпілих у кримінальному провадженні, тобто суб'єктів на яких ОСОБА_5 потенційно міг би впливати.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Окрім обґрунтованості підозри та встановленого ризику, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваного, його майновий стан та сімейний стан, наявність утриманців.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею встановлено про доведеність прокурором покладення на підозрюваного ОСОБА_5 таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі с. Олександрівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, тому є передбачені законом підстави для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей ст.ст. 176-178, 179, 309, 369-372 КПК України,
клопотання в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком з 27.11.2025 до 26.01.2026 включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі с. Олександрівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_5 під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 особистого зобов'язання покласти на в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9