Справа № 235/5307/16-ц
Провадження № 2/204/68/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
4 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, третя особа Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, Первинна організація профспілки працівників вугільної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування акту Н-5 розслідування нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
У жовтні 2023 року до суду надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій позивачка просила визнати дії комісії з повторного розслідування нещасного випадку, що стався 03.06.2015 року о 03 год. 20 хв., який привів до смерті ОСОБА_2 , призначеного наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області № 193 від 14.12.2015 року протиправними; визнати незаконними та скасувати результати розслідування нещасного випадку і акта форми Н-5 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 03.06.2015 року о 03 год. 20 хв. від 29.06.2016 року, затвердженого 30.06.2016 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Король В. І.; визнати нещасний випадок, що стався 03.06.2015 року о 03 год. 20 хв., коли помер прохідник 4 розряду ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 , таким, що пов'язаний з виробництвом; зобов'язати відповідачів скласти акти форми Н-1 і Н-5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався 03.06.2025 року о 03 год. 20 хв., коли помер прохідник 4 розряду ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 та стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на відшкодування моральної шкоди 150 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». 03.06.2015 року знаходячись на території ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в приміщенні лазні третього поверху, безпосередньо після підйому на поверхню, помер в результаті гострої серцево-судинної недостатності. На підставі наказу Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області від 03.06.2015 року № 223 проводилося спеціальною комісією, складено акт, у якому зазначено, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку на підприємстві. За заявою ОСОБА_1 проведено повторне спеціальне розслідування, за результатами якого також зроблено висновок, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом та 29.06.2016 року складено відповідний акт за формою Н-5. Позивачка з таким висновком не погодилася, вважаючи, що під час розслідування комісія не з'ясувала, чи відноситься смерть потерпілого до категорії раптової серцевої смерті. На переконання позивача, комісією не було враховано її доводи та доводи її представника про те, що її чоловік був хворим на робочому місці задовго до підйому на поверхню і його хвороба могла протікати без видимих симптомів, а відповідні експертні дослідження не проведені. Крім того, позивачка зазначила, що оскільки попереднє та повторне розслідування нещасного випадку, в результаті якого помер її чоловік, затягнулося більше ніж на рік, належної допомоги після смерті чоловіка від відповідачів вона не отримала. Навмисні дії комісії, які скеровані на невизнання смерті її чоловіка нещасним випадком, пов'язаним із виробництвом, тяганиною, тощо, їй та доньки позбавлено страхової виплати в сумі 150 000 грн., яку вона б могла витратити на потреби сім'ї. Завдану моральну шкоду вона оцінює в 150 000 грн.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 4 жовтня 2023 року справу прийнято до свого провадження від Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
11.03.2024 року представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» надав суду письмові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказував, що в матеріалах розслідування нещасного випадку зазначено, що Шевченко закінчив працювати о 1 год. 45 хв., в 2 год. 30 хвилин виїхав з шахти, на поверхні шахти поїхав автобусом до головного стовбура, здав лихтар в лампову, прослідував в приміщення лазні, в 3 год. 10 хвилин почав митися і вже о 3 год 20 хвилин ОСОБА_2 втратив свідомість. Також необхідно врахувати, що за матеріалами розслідування нещасного випадку за весь час пересування ОСОБА_2 з робочого місця в шахті до лазні, йому не було зле. Шевченко в шахті виконував фізичну роботу, но наприкінці зміни він сам дійшов з робочого місця до шахтного стовбуру, в підземний медичний пункт не звертався, по виїзду на поверхню сам пішов до лампової. До поверхневого медичного пункту на ПАТ «ШУ «Покровське» Шевченко також не звертався. Він сам здав до лампової саморятівник та лампу, потім сам переодягнувся та сам пішов в душ і вже там йому стало зле (тобто не в шахті, а під час миття) і о 4 годині 10 хвилин констатовано його смерть. З постанови слідчого від 5.06.2015 року (копія якої додана наявна в матеріалах справи) про закриття кримінального провадження також витікає, що Шевченко стало зле вже в купальному відділенні лазні. Відповідно до п.п. 13 п. 15 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011 року (яке діяло на час спірних відносин) однією з обставин, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцевосудинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком. Звертав увагу на те, що норма пп. 13 п. 15 ПКМУ № 1232 дійсно не визначає на протязі якого часу після робочої зміни смерть працівника необхідно вважати пов'язаною з виробництвом, але вона передбачає інший важливий критерій - якщо працівник піднятий на поверхню з ознакою гострої серцево-судинної недостатності незалежно від того, коли він потім помер від цього діагнозу. Фактично в матеріалах справи є лікарське свідоцтво, в якому судово-медичним експертом остаточно підтверджено смерть ОСОБА_2 саме від загального захворювання. В лікарському свідоцтві про смерть також вказано, що смерті ОСОБА_3 сприяв наявний у нього атеросклероз аорти. Тобто ОСОБА_3 дійсно мав захворювання, але не ті, що викликані умовами виробництва. Висновок судово-медичної експертизи, якій є у матеріалах справи також вказує на те, що у ОСОБА_3 було гостре порушення коронарного кровообігу при ішемічній хворобі серця у формі атеросклеротичного дифузорного кардіосклерозу, атеросклеротичного коронаросклерозу на тлі гіпертонічної хвороби. З постанови слідчого від 05.06.2015 року (копія наявна в матеріалах справи) про закриття кримінального провадження витікає, що Шевченко стало зле вже в купальному відділенні лазні. Погіршення стану ОСОБА_3 і його смерть відбулася внаслідок його захворювання та в позаробочий час через 50 хвилин після виїзду із шахти на поверхню і через 95 хвилин після того, як він закінчив працювати. Саме тому комісія з розслідування не досліджувала які саме нервно-емоційні та фізичні навантаження зазнавав Шевченко поза робочий час та безпосередньо перед робочою зміною вдома, чи відпочивав він на протязі останніх днів перед смертю, чи зазнавав він сильні хвилювання, які не пов'язані з роботою та які теж могли спровокувати погіршення його стану здоров'я. В свою чергу, пунктом 16 ПКМУ № 1232 передбачено обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом. Однією з таких обставин є природна смерть, смерть від загального захворювання, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або постановою про закриття кримінального провадження. Такими чином, тлумачення вищезазначених норм в системному зв'язку між собою дозволяє зробити наступні висновки: - для того, щоб визнати смерть працівника пов'язаною з виробництвом, необхідно встановити не тільки факт смерті а ї те, що ця смерть є наслідком виробництва або наслідком впливу виробництва на працівника, що помер (бо за визначенням ПКМУ № 1232 смерть, як нещасний випадок, може бути пов'язаним або не пов'язана саме з виробництвом); - в тому разі, якщо смерть працівника від гострої серцево-судинної недостатності сталася на території підприємства, то на наявність причинного зв'язку цієї смерті з виробництвом за змістом ПКМУ № 1232 вказує те, що працівника піднято на поверхню з ознакою гострої серцево-судинної недостатності. Напроти, якщо працівника не піднято з шахти на поверхню з ознакою гострої серцево-судинної недостатності, або якщо працівника піднято на поверхню без ознак гострої серцевосудинної недостатності, то причинного зв'язку його діагнозу з умовами шахти немає. Вказує, що аргумент позивача взагалі є безпідставними та нічим не підтверджуються. Те, що ОСОБА_3 був хворою людиною, ПРаТ «ШУ «Покровське» не виключає. Сам по собі факт відсутності або не передачі до підприємства листків непрацездатності ОСОБА_3 не доказує те, що він взагалі не хворів. За матеріалами справи ОСОБА_3 працював прохідником. Відповідно до законодавства та колективного договору ПАТ «ШУ «Покровське» за професією прохідник працівники мають 66 днів щорічної оплачуваної відпустки. Тобто Шевченко міг хворіти у відпустці та не подавати лікарняні листи до підприємства. Так в лікарському свідоцтві про смерть також вказано, що смерті ОСОБА_3 сприяв наявний у нього атеросклероз аорти. Тобто ОСОБА_3 дійсно мав захворювання, але не ті, що викликані умовами виробництва. Що стосується листа до Донецького бюро СМЕ, то відповідно до п. 42 ПКМУ 1232 (пп. «3)» та «4)») комісія визначає необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та вивчає медичну документацію. Про обов'язковість будь-яких саме експертних досліджень в ПКМУ № 1232 не йдеться, а призначити проведення самої експертизи (незважаючи на зміст п. 43 ПКМУ № 1232) самостійно у комісії з розслідування нещасного випадку законодавчих механізмів немає, бо експертизу можна призначити лише в кримінальному провадження або під час розгляду справи в суді. З огляду на вищевказане якщо відповідачі не порушили вимог ПКМУ № 1232, то підстав для скасування актів розслідування та складання нових актів немає. Крім того, позов містить вимогу визнати дії комісії з розслідування протиправними, але комісія з розслідування нещасного випадку не є юридичною особою та не може бути відповідачем. В той же час лише ПАТ «ШУ «Покровське» та орган Держпрпаці за позовом Шевченко теж не можуть бути відповідачами, бо також не є тими особами, які мають право самостійно провести розслідування та скласти акт про нещасний випадок. Повноваження комісії з розслідування нещасного випадку припиняються з моменту складання та затвердження акту розслідування (в нашому випадку акту Н-5 від 30.06.2015р. ). Позов Шевченко не містить вимог про зобов'язання когось з'явитися для участі в комісії з розслідування нещасного випадку або зобов'язання утворити нову комісію з розслідування нещасного випадку. Напроти, позов Шевченко містить вимогу до відповідачів скласти такий акт розслідування нещасного випадку без самої процедури розслідування і при цьому в позові не вказується, що саме повинно бути вказано в акті за формою Н-1, який буде складатися на виконання рішення суду. З позову незрозуміло чи є у відповідачів обов'язок скласти акти про нещасний випадок солідарними. Якщо так, то не зрозуміло чому серед відповідачів немає інших осіб, які за законодавством повинні бути у складі комісії, яка складає акт. Якщо позов буде задоволено, то кожний з відповідачів всупереч законодавству повинен скласти акти про нещасний випадок за формами Н-5 та Н-1. Тобто позивач фактично вимагає, щоб за наслідками виконання рішення суду у нього з'явилося два комплекти актів про н/випадок, кожний з яких підписано лише відповідачем без інших членів комісії. Згідно з законодавством такі акти фактично не можна вважати такими, що складені за формами Н-5 та Н-1. Позовна вимога скласти акт про розслідування нещасного випадку без самого розслідування не заснована на законі.
12.06.2024 року та 03.12.2024 року ухвалою суду призначено комплексну судово-медичну експертизу.
24.11.2024 року представником відповідача Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області було подане клопотання про заміну сторони правонаступником: Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області на Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, у зв'язку із припинення з 29.09.2020 року.
Із наданого до суду наказу Державної служби України з питань праці від 12.01.2021 № 1 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» та наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2021 № 4 «Про початок здійснення повноважень та виконання функцій Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці» вбачається, що Головне управління Держпраці у Донецькій області припинило з 13.01.2021 здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, а Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розпочало з 13.01.2021 здійснення повноважень та виконання функцій відповідно до Положення та інших нормативно-правових актів.
У зв'язку з чим, судом було замінено сторону відповідача Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області на його правонаступника Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» в судове засідання не з'явися, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з раніше зазначених причин.
Представник відповідача Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений, причин неявки не повідомив.
Представники третіх осіб Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, Первинна організація профспілки працівників вугільної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» в судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що 03.06.2015 року на території ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в приміщенні лазні третього поверху, безпосередньо після підйому на поверхню, помер чоловік позивача ОСОБА_2 в результаті гострої серцево-судинної недостатності.
Відповідно до довідки про причину смерті від 03.06.2015 року (до форми № 106/о № 298, виданої для поховання) смерть настала внаслідок гострої ішемічної хвороби серця при гіпертонічній хворобі.
Висновком експерта від 03.06.2015 року № 288 визначено, що причиною смерті ОСОБА_2 є гостра серцево-судина недостатність внаслідок гострого порушення коронарного кровообігу ішемічної хвороби серця у формі атеросклеротичного дифузного кардіосклерозу, атеросклеротичного коронаросклерозу на фоні гіпертонічної хвороби. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 03.06.12015 року № 298 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, приблизний час між початком захворювання та смертю невідомий.
Постановою слідчого СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 05.06.2015 року кримінальне провадження № 12015050410001369 за фактом смерті ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Наказом від 3 червня 2015 року № 223 Територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Донецькій області створено комісію з проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 .
За результатами проведеного розслідування зазначеного нещасного випадку складено акт за формою Н-5 від 24.09.2015 року, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, в результаті якого настала смерть ОСОБА_2 , не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку. До цих висновків комісія дійшла після з'ясування обставин нещасного випадку, огляду місця події, допиту свідків та з урахуванням медичного висновку про причини смерті потерпілого.
З описової частини вказаного акту вбачається, що 02.06.2015 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_2 працівник ПАТ «ШУ «Покровська»» прибув на територію підприємства для роботи у третю зміну, де під особистий підпис отримав наряд. О 19 год. 10 хв. разом із іншими працівниками підприємства сів у автобус і направився до повітряподавального стволу № 2 для спуску у шахту. О 3 год. 10 хв. ОСОБА_2 виїхав на поверхню шахти та зайшов у купальне приміщення лазні, де почав митися. О 03 год. 20 хв. ОСОБА_2 відчув себе погано, втратив свідомість. Робітники підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знаходились поруч, винесли ОСОБА_2 у сусіднє приміщення для чистого одягу та одночасно викликали медичну сестру поверхневого медичного пункту підприємства. О 3 год. 30 хв. прибула медична медсестра та почала виконувати ОСОБА_2 реанімаційні заходи, які продовжувала виконувати до прибуття бригади лікарів швидкої допомоги. О 04 год. 10 хв. було констатовано біологічну смерть ОСОБА_2 .
У подальшому позивач оскаржив зазначений висновок до Головного управління держпраці у Донецькій області та наказом від 14.12.2015 року № 192 призначено комісію з повторного розслідування зазначеного нещасного випадку.
Згідно з протоколом засідання комісії повторного спеціального розслідування від 19.05.2016 року № 4 за зверненням позивача вирішено зробити запит до Комунального закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» м. Маріуполь щодо встановлення наявності (відсутності) причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 з виробництвом.
Відповідно до запиту Головного управління держпраці у Донецькій області головою комісії зі спеціального розслідування повідомлено Комунальний заклад охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» про прийняте рішення щодо утворення експертної комісії із залученням до її роботи судово-медичних експертів, на підставі пункту 43 Порядку № 1232 та запропоновано узгодити кандидатури судово-медичних експертів закладу для участі у роботі експертної комісії.
Згідно з відповіддю Комунального закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 15.06.2016 року № 450 голову комісії зі спеціального розслідування повідомлено, що встановлення причинно-наслідкового зв'язку смерті потерпілого з виробництвом не входить до компетенції судово-медичної експертизи та чинними нормативними документами, які регламентують роботу судово-медичних експертів, участь у комісії зі спеціального розслідування для встановлення наявності (відсутності) причинно-наслідкового зв'язку смерті із виробництвом не передбачено.
За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, пов'язаного зі смертю ОСОБА_2 , 30.06.2016 року складено акт за формою Н-5, відповідно до якого комісія повторно дійшла висновку, що нещасний випадок, у результаті якого настала смерть ОСОБА_2 , не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку.
Відповідно до акта проведення розслідування за формою Н-5 визначено психофізіологічні причини виникнення нещасного випадку, а саме незадовільні фізичні дані або стан здоров'я потерпілого: захворювання серця загальної патології. Також зазначено, що на підприємстві щорічно проводиться профогляд, заходи, які запропоновані медичною комісією, виконуються у повному обсязі.
З матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком встановлено, що комісія для надання висновку ознайомилася з протоколами допиту свідків та осіб, причетних до цього нещасного випадку, оглянула місце події, вивчила нормативно-технічну та організаційно-розпорядчу документацію, первинну медичну документацію, медичне (лікарське) свідоцтво про смерть від 03.06.2015 року № 298 та висновок експерта судово-медичної експертизи від 03.06.2015 року № 288.
Позивач не погоджується із оспорюваним актом, вважає, що з її чоловіком стався нещасний випадок, який пов'язаний з процесом трудової діяльності, що і є причиною спору.
Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності підстав для скасування вказаного акту, суд виходить з наступного.
Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.
Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Системний аналіз положень, визначених статтями 153, 159-161 КЗпП України, дає можливість зробити висновок, що законодавець встановлює для роботодавця обов'язок щодо належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.
Відповідно до вимог ст. 171 КЗпП України закріплено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджено постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232, який діяв на час події яка відбулася 03.06.2015 року.
Згідно п. 7 Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, у тому числі настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.
Дії роботодавця у разі одержання повідомлення про нещасний випадок закріплені у підпункті 1 пункту 10 Порядку. У підпункті 2 пункту 10 зазначено, що протягом доби роботодавець зобов'язаний утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
У відповідності до п. 14 Порядку, комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.
У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.
В п. 15 Порядку зазначені обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, зокрема: підпункт 1 виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; підпункт 2 перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; підпункт 18 раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. (Медичний висновок щодо встановлення зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування або обстеження потерпілого у формі рішення лікарсько-експертної комісії на запит роботодавця та/або голови комісії. У такому запиті та доданих до нього матеріалах повинні міститися необхідні відомості про обставини нещасного випадку, результати дослідження умов праці і виробничого середовища, зокрема кількісні і якісні характеристики небезпечних, шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, які передували настанню нещасного випадку).
Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом перелічені у п. 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232, зокрема в п. 6 зазначено - природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
Пунктом 36 даного Порядку передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками; випадки смерті працівників на підприємстві. Згідно п.38 Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
Пунктом 41 Порядку передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.
Відповідно до п. 42 Порядку, спеціальна комісія зобов'язана: 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; 2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); 5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; 7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.
У пункті 43 даного Порядку зазначено, що за рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.
Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця, де стався нещасний випадок, та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, в якому стисло викладає обставини, зазначає причини нещасного випадку, допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Згідно п. 47 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку. Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються відповідно до пунктів 52 і 53 цього Порядку. В акті за формою Н-5 зазначається категорія аварії, внаслідок якої стався нещасний випадок. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною. На вимогу потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з матеріалами спеціального розслідування.
У пункті 49 Порядку зазначено, що керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.
У пункті 51 Порядку визначено, які матеріали належать до матеріалів спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, а саме: копію наказу органу Держпраці або Держатомрегулювання про утворення спеціальної комісії; примірник акта за формою Н- 5; примірник акта за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом); примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); медичний висновок про причини смерті, а також стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння; протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою; протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім'ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси; інші документи залежно від обставин і причин настання нещасного випадку.
Пунктом 52 Порядку встановлено, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5: видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних нещасних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті за формою Н-5 строки; надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів спеціального розслідування, зазначених у пунктах 50 і 51 цього Порядку, органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спеціального розслідування, Держпраці, Фонду.
Примірники затверджених актів за формою Н-5 надсилаються: потерпілому, членам його сім'ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси; Фондові за місцезнаходженням підприємства; територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства.
Відповідно до п. 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.
Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що у п. 3 акту за формою Н-5 описані обставини, за яких стався нещасний випадок, зокрема:
2 червня 2015 року о 17 год. 15 хв. працівник ОСОБА_2 прибув на територію підприємства для роботи у третю зміну, де під особистий підпис отримав наряд.
о 19 год. 10 хв. разом із іншими працівниками підприємства він сів у автобус і направився до повітряно подавального ствола № 2 для спуску у шахту.
3 червня 2015 року о 03 год. 10 хв. ОСОБА_2 виїхав на поверхню шахти.
о 03 год. 20 хв. у приміщенні лазні він відчув себе погано та втратив свідомість.
о 03 год. 30 хв. прибула медична сестра поверхневого медичного пункту підприємства та почала виконувати реанімаційні заходи, які продовжувала виконувати до прибуття бригади лікарів швидкої допомоги.
о 04 год. 10 хв. констатовано біологічну смерть ОСОБА_2 .
З наявних у матеріалах справи копій журналів відвідування медпунктів підприємства встановлено, що ОСОБА_2 у період з 30.05.2015 року до 03.06.2015 року за отриманням медичної допомоги, у тому числі під час перебування на підземних роботах, не звертався. Наявність у нього гострої серцево-судинної недостатності на час підйому на поверхню не встановлено. Крім того, будь-яких захворювань, які б могли викликати раптове погіршення здоров'я, що потягнуло втрату свідомості ОСОБА_2 та призвело до його смерті на роботі у наданій медичній документації не зафіксовано.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1232, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти.
До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі № 6-10355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі № 223/562/14-ц.
Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку № 1232, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до її виключеної компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що пов'язаний чи не пов'язаний з виробництвом, а тим більше зобов'язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов'язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування (ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.07.2011 року справа № 6-22954св11).
Таким чином, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалася на те, що комісія, якою складено оспорюваний акт, не в повній мірі виконала вимоги Порядку № 1232 та не встановила фактичні обставини, наявність причинно-наслідкового зв'язку про те, що її чоловік був хворим на робочому місці задовго до підйому на поверхню і його хвороба могла протікати без видимих симптомів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 77-80 ЦПК України визначенно поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
За клопотанням представника позивача у даній справі було призначено інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності.
В матеріалах справи знаходиться висновок експерта від 27.01.2017 року № 1584, відповідно до якого зазначено, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 на виробництві 03.06.2015 року, є таким, що пов'язаний з виробництвом і за яким складається акт за формою Н-1.
Суд, не приймає вказаний висновок експерта № 1584 від 27.01.2017 року в якості належного та допустимого доказу, оскільки зазначений висновок не є відповідним медичним висновком, його надано експертом якій за спеціальністю є інженером-матеріалознавецем до компетенції якого встановлення причин смерті та наявності причинно-наслідкового зв'язку між умовами праці та смертю потерпілого, не відноситься.
Крім того, з описової частини висновку вбачається, що зазначені питання щодо причин смерті та наявності причинно-наслідкового зв'язку між умовами праці та смертю потерпілого не були предметом цього дослідження.
Що стосується наявного в матеріалах справи клопотання про виклик та допит експерта ОСОБА_6 щодо наданого висновку № 1584 від 27.01.2017 року, суд вважає що воно не підлягає задоволенню, у зв'язку з неможливістю його виконання по наступним підставам.
Згідно Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які затверджені Верховною Радою України, на всій території України запроваджено воєнний стан.
Так, суд бере до уваги, що російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
З 24 лютого 2022 року було окуповано частину Донецької області, де знаходився Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України (вул. Поштова, 67, м. Слов'янськ, Донецької області ) в якому працював експерт ОСОБА_6 . Будь-яких відомостей про переміщення та місцезнаходження даного експерта ОСОБА_6 , позивачем не надано, а тому суд позбавлений можливості виклики та допити вказаного експерта.
Згідно матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.07.2017 року по даній справі було призначено медико-соціальну експертизу, провадження якої доручено ДП «Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості Міністерства охорони здоров'я України» для встановлення причинного зв'язку раптового погіршення стану здоров'я працівника та його смерті у наслідок гострої серцево-судинної недостатності з умовами праці.
05.09.2017 року з листа ДП «Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості Міністерства охорони здоров'я України» № 160 вбачається, що комісія прийшла до висновку, що встановити причинно-наслідковий зв'язок між смертю ОСОБА_2 та впливом на нього шкідливих виробничих факторів не являється можливим, оскільки в матеріалах розслідування відсутня інформація, яким чином транспортували бокову стійку, тобто на конвейєрі, за допомогою ручної талі, шляхом волочіння, цілком чи окремими сегментами, неможливо розрахувати фізичне навантаження під час роботи ОСОБА_2 2 та 3 травня 2015 року. Відповідно до кваліфікаційної характеристики прохідника він виконує прохідку гірських виробок із застосуванням відбійних молотків, пневмомолотів та зведення усіх видів кріплення в горизонтальних і похилих виробках. Робота прохідника відноситься до важких фізичних робіт - категорія III. Важкі фізичні роботи (категорія ПІ) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 291 - 349 Вт (251 - 300 ккал/год.). До категорії III належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль. Таким чином, ОСОБА_2 2-3 травня 2015 року виконував роботи, які повністю відповідали кваліфікаційним вимогам професії прохідник та вважаються важкими фізичними роботами. Важкі фізичні роботи не заборонені діючим законодавством, а нормативно регламентовані, так як перевищення допустимих норм показників фізичного навантаження може призвести до погіршення стану здоров'я робітника. Для факту наявності та ступеню перевищення нормативних значень потрібно їх кількісне вираження, що неможливо встановити у випадку виконання робіт ОСОБА_2 2-3 травня 2015 року. Таким чином, комісія вважає, що ОСОБА_2 під час виконання робіт 2-3 травня 2015 року піддавався впливу шкідливих факторів виробничого середовища, але кількісне вираження цих факторів (перевищення допустимих параметрів), а відповідно і ступінь їх впливу на здоров'я ОСОБА_2 , встановити неможливо.
Крім того, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 03.12.2024 року було призначено комплексну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи».
Проте, згідно листа директора Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Кравченка Ю.М. № 02-06/430 від 21.02.2025 року вбачається, що експертиза виконана не була, оскільки оплата за неї проведена не була.
За відсутності доказів того, що погіршення стану здоров'я працівника ОСОБА_2 виникло виключно в результаті впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов'язків, суд не вправі робити висновок, що такий нещасний випадок є пов'язаним з виробництвом, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 березня 2018 року у справі № 212/8369/15-ц (провадження № 61-1345св18).
У зв'язку вищевикладеним, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Відповідно до вимоги ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачу відмовлено у задоволені позову, то суд не вбачає підстав для відшкодування судових витрат.
На підставі вищенаведеного та керуючись, ст. ст. 15, 16 ЦК України, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232, ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, третя особа Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, Первинна організація профспілки працівників вугільної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування акту Н-5 розслідування нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська