Справа № 203/7004/25
Провадження №3/0203/2247/2025
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КК України,
за участю захисника - адвоката Ружа І.В.,
особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 ,
20.09.2025 року приблизно о 01:35 в м. Дніпро, по вул. Незалежності, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «KIA SPORTAGE» державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння особа погодилась пройти на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 ARHJ 0262, що підтверджується тестом номер 3720 від 20.09.2025, результат тесту позитивний становить 1.26 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
09.11.2025 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 направив письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення, зазначив, що вину за ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, протокол складено безпідставно, з численними порушеннями. 20.09.2025 близько 01:35 год. після оголошення повітряної тривоги в місті та повідомлення численних телеграм-каналів про спрямування засобів ураження в напрямку міста він на автомобілі з родиною прямував до укриття. Навпроти будинку №2 по вул. Незалежності автомобіль з незрозумілих причин було зупинено працівниками патрульної поліції. Під час подальшого спілкування, працівник патрульної поліції, через його втомлений вид, за відсутності ознак алкогольного сп'яніння, нібито виявив запах алкоголю з порожнини рота, наполягав на проходженні медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Незважаючи на явну абсурдність підстави задля проходження огляду, психологічний тиск поліцейських, триваючу небезпеку, що загрожувала життю членам його родини, він надав згоду на проходження огляду. Результатом огляду став протокол про адміністративне правопорушення, що містить процесуальні невідповідності, а матеріали справи не містять достатніх доказів про доведення вини у інкримінованому правопорушенні. Доказом винуватості, доданим до матеріалів справи, є зокрема, відеозапис події. Свідки відсутні, відсутні також у протоколі й дані щодо моделей нагрудних відеокамер, що використовували працівники патрульної поліції, що є явним і очевидним порушенням, дає підстави для визнання долученого до матеріалів судової справи диску з відеозйомкою недопустимим доказом. Крім того, результатом його огляду працівниками патрульної поліції є 1,26 проміле. З такими результатами огляду він категорично не погодився, що підтверджу власноруч зробленими записами у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Тесті №3720. Відтак, огляд мав проводитися в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Станом на час зупинки транспортного засобу у місті Дніпрі було оголошено сигнал повітряної тривоги. Тривога була масштабною, у зв'язку із застосуванням агресором великої кількості засобів ураження всіх видів і типів, у декількох регіонах України, тривала з 21:17 год. 19.09.2025. З метою забезпечення безпеки своїй родині - дружині та двом донькам ним було прийняте рішення про необхідність здійснити керування транспортним засобом.
Підставами прийнятого рішення є: - загрозлива ситуація, зокрема, у місті Дніпрі; - висока ймовірність застосування балістичних/надзвукових ракет російськими військами по розташованому поблизу до місця проживання родини великого стратегічного об'єкта; -прояви під час повітряної тривоги панічної атаки у дітей, які раніше вже постраждали від чергової ракетної атаки на місто Дніпро у грудні 2024. Ціль - найшвидше дістатись найближчого укриття. Відразу після зупинки автомобіля, він, як водій, та пасажири авто - дружина і діти пояснювали працівникам патрульної поліції необхідність керування транспортним засобом в комендантську годину намаганням дістатися до найближчого від місця проживання укриття, прохали поліцейських не наражати їх на небезпеку. У зв'язку з комендантською годиною у місті, він був позбавлений можливості викликати таксі або залучити іншого водія, а дістатися укриття пішки було вже небезпечно через, серед іншого, відстань до нього. З огляду на наведене керувати транспортним засобом прийшлось особисто в умовах крайньої необхідності, що виключає провадження у справі. До пояснень долучив фотокопії інформації з телеграм каналів, про пошкодження будинку, фотографії пошкоджень.
Відтак, просив закрити провадження у справі з підстави відсутності складу правопорушення, а в разі неможливості - з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 ст. 247 КУпАП
27.11.2025 в особистих поясненнях в судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності, змінив позицію, наполягав на підставі закриття справи, оскільки він діяв в умовах крайньої необхідності. Доповнив, що це була п'ятниця, родина вже лягла спати, він прокинувся від криків дружини та дітей звуків шахедів, вибухів неподалік. Зазвичай, дружина з дітьми уходять в укриття завчасно, але в цей день залишились вдома. Найближче укриття знаходиться в школі №89, метрів в 500, було прийнято рішення проїхати до нього. Раніше ніколи ситуації керування автомобілем напідпитку не допускав. За реєстрацією вони проживали неподалік "Аполло", біля пологового будинку, заводу, на час подій протоколу переїхали до бабусі, щоб бути подалі від об'єкту, але це все ж один район. Діти, після масштабного обстрілу 29.12.2024 зазнали тяжкої психологічної травми, менша донька має проблеми з вимовою, проходить лікування. В цей день діти знов перелякались, питали про загибель.
Розуміє, що допустив порушення, кається, позбавлення права керування для нього та його родини в умовах воєнного стану, потягне втрату роботу в автомагазині. Чітко розуміє свої дії, але треба було рятувати дітей.
Захисник - адвокат Ружа І.В. з урахуванням досліджених доказів вважав, що ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, рятував родину та неповнолітніх дітей, інтереси яких захищав, просив закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Дослідив матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України передбачають заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного п. 2.9 а Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було.
Судом проаналізовано представлені у справі докази, зокрема,
- пояснення особи, яка притягається до відповідальності;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№459304 від 20.09.2025, що є самостійним доказом у справі, в п.п.10 протоколу зазначено про технічний засіб відеозапису 471073, 471717,472469, долучення до протоколу рапорту поліцейського, показання технічного засобу, акт огляду на стан сп'янінням, чек драгеру; в графі пояснення особи, яка притягається до відповідальності зазначено "їхав в укриття, віз родину".
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками вираженого запаху алкоголю з порожнини рота, за допомогою Drager Alkotest 6820 ARHJ 0262, результат огляду проба позитивна, становить 1.26 проміле, ОСОБА_1 . В графі підпису особи, стосовно якої проводився огляд позначено підпис і "не згод".
- чек Drager Alkotest 6820 ARHJ 0262, результат огляду 1.26 проміле, в графі результат тесту "не згоден" закреслено;
- рапорт поліцейського УПП ДПП в Дніпропетровській області від 20.09.2025, про реєстрацію повідомлення про зупинку водія ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" (якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху), ч.1 ст.130 КУпАП, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на місці проведено огляд, результат тесту позитивний;
- відеозапис, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459304 від 20.09.2025 (один диск).
Практика Європейського Суду з прав людини стала в питанні підвищених вимог до особи, яка керує джерелом підвищеної небезпеки. Так, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб зупинено о 01:35 год.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.
Згідно з розпорядженням начальника обласної військової адміністрації (Дніпропетровська обласна військова адміністрація) від 24.06.2022 №361/0/527-22 Про зміну комендантської години на території міста Дніпра запроваджено комендантську годину з 00:00 до 05:00, починаючи з 25.06.2022. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відтак зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час комендантської години для з'ясування підстав перебування на вулиці не є неправомірною. Зупинка транспортного засобу відбулась під час комендантської години, що є самостійною підставою для перевірки особи, що пересувається під час комендантської години.
Одним із доводів ОСОБА_1 є порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння водія, зокрема, водій зазначає, що не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння на місці, однак поліцейські не забезпечили його огляд за вказаних підстав в закладі охорони здоров'я.
Згідно з положеннями ч. ч. 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Суд вважає доводи особи, яка притягається до відповідальності в цій частині такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 20.09.2025 о 01:37 год. водій виходить з автомобіля, спілкується з поліцейськими, повідомляє, що прямує в укриття;
01:39 год. поліцейський вбачає ознаки алкогольного сп'яніння у водія, водій погоджується, що ввечері вживав алкоголь, але треба було їхати в укриття, ближче укриття не організоване, звертається до дружини, «дякує», повідомляє, що «говорив», дитина починає голосно плакати;
01:41 продуває Драгер, підтверджує, що вживав пиво, 01:43 повідомляє, що з результатами згоден; 01:45 поліцейські викликають другу групу підмоги;
01:46 сперечання з поліцейськими, особа, наполягає, що їхав в укриття; поліцейський перепитує, чого водій напідпитку сів за кермо, 01:54 повідомляє про відсторонення від керування, 01:53 водій зауважує, що вже не треба в укриття, не заперечує, що вживав алкоголь;
01:54 - 01:56 поліцейський зачитує встановлені обставини, водій перепитує, де він може записати свої коментарі, повідомляє, що напише правду, що не згоден, бо їхав в укриття; 01:57 повідомляють про складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, 01:59 водій зазначає, що хоче написати про причину зупинки, 02:00 поліцейські перепитують, про те, з чим водій не згоден? З результатами? В той момент, коли водій вносить записи в документи, водій відповідає, що запис перекреслить, наполягає, що хоче зазначити, що їхав в укриття. Зафіксовано також сам факт керування транспортним засобом, оголошення протоколу особі, видачу тимчасового дозволу на право керування автомобілем.
Відтак, з відеозапису вбачається однозначна, неодноразово підтверджена позиція ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння, підтвердження вживання водієм алкоголю, внесення ним записів про незгоду не стосувалось результатів огляду, власноруч на місці перекреслено. Отже, зазначення в письмових поясненнях про те, що він не погоджувався з результатами проведеного огляду, суд оцінює як спосіб уникнення відповідальності. Аналогічно й оцінює доводи щодо безпідставності огляду через втомлений стан водія, останній на місці декілька разів повторює, що вживав алкоголь. Крім того, зазначені обставини вже не були підтверджені особою при дачі суду особистих пояснень по суті справи в судовому засіданні.
Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом суд не вбачає.
Щодо доводів водія, що його діяння можна вважати крайньою необхідністю, оскільки він їхав на автомобілі під час повітряної тривоги в комендантську годину, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю членам його сім'ї, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст.17,18 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.
Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
ОСОБА_1 зазначає, що керування ним транспортним засобом було зумовлено крайньою необхідністю, а саме, необхідністю доставлення своєї родини до укриття під час повітряної тривоги.
Ситуацію правопорушення аналізує суд наступним чином.
Повномасштабне вторгнення та агресія рф проти України триває з 24.02.2022 року.
Щодня міста України потерпають від цинічних, непередбачуваних та непрогнозованих дій агресора, і місто Дніпро, не виключення. Сигналом оповіщення про небезпеку мешканці міста повідомляються про необхідність подбати про життя і здоров'я себе та своїх близьких. Забезпечення життя і здоров'я неповнолітніх дітей - обов'язок батьків.
Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 20.09.2025 розумів, що триває війна, ворогом застосовується різноманітне озброєння, вчиняються комбіновані ракетно-дронові удари. ОСОБА_1 та його родина мешкає неподалік з об'єктом, на який здійснюються атаки, до найближчого належно обладнаного укриття приблизно 500 метрів, діти після пережитих подій психологічно травмовані та налякані, тривога, як зазначає, ОСОБА_1 розпочалась 19.09.2025 о 21:17 год. Особа, яка притягається до відповідальності вживала цього вечора алкоголь. І після першої години ночі сідає за кермо автомобіля з метою перевезти родину в укриття.
За вказаних обставин, ситуація небезпеки була для водія відомою, триваючою ще до 20.09.2025, і на 20.09.2025 і на сьогодні. З 21.17 год. з часу початку повітряної тривоги до 01.35, часу зупинки транспортного засобу було також достатньо часу дістатися укриття, однак ОСОБА_1 обрав інший спосіб дій, керував транспортним засобом в стані сп'яніння, при якому, на думку суду, не меншим чином наразив на небезпеку себе, свою дружину, неповнолітніх дітей й інших людей, які в такий час також могли йти або їхати до укриття.
В даному випадку дії ОСОБА_1 не можна вважати вчиненими в умовах крайньої необхідності, оскільки останній не вжив заходів для перебування під час повітряної тривоги в укритті, навпаки, наражаючи свою сім'ю на небезпеку через обстріл, додатково пересувався разом з нею автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 130, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги.
Повний текст постанови складено 28.11.2025.
Суддя Г.В. Качаленко