Справа № 202/695/22
Провадження № 1-кп/202/72/2025
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровськаобвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041660000869 від 10 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України-
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041660000869 від 10 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначаючи строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 у судові засідання не з'являвся. Також обвинувачений ОСОБА_5 19.04.2023 був оголошений у державний розшук, а провадження по справі було зупинено. Під час здійснення співробітниками ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області розшукових заходів з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого, отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 10.09.2022 року перетнув кордон Республікою Польща та виїхав за межі України. До теперішнього часу ОСОБА_5 на територію України не повернувся. В ході подальшого судового розгляду, 19.09.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра постановлено ухвалу, згідно якої задоволено клопотання про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук.
З огляду на обізнаність ОСОБА_5 про те, що стосовно нього в суді на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, ще до повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, можливо припустити той факт, що виїзд за межі України ОСОБА_5 здійснено з метою ухилення від суду.
Разом з ти, при оголошенні розшуку ОСОБА_5 жодних запобіжний захід щодо останнього судом не обирався. За таким обставин виникла необхідність в обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, який дозволить у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, прокурор зазначив, що наявність ухвали суду від 19.09.2025 про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук, не дає можливості внести в обліки Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо розшукуваного фігуранта, з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну, так як необхідно також надати примірник ухвали суду про обрання фігуранту запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник проти клопотання прокурора не заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який законом передбачено основне покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років.
Обвинувачення ОСОБА_5 , обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені судом в ході розгляду обвинувального акта.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (серед іншого) переховуватися від суду.
З огляду на поведінку обвинуваченого можливо дійти висновку, що ризик переховування від суду щодо його особи є підтвердженим та обґрунтованим і запобігти вказаному ризику можливо лише застосувавши до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Ухилившись від явки до суду, змінивши місце свого проживання та виїхавши за межі Україніи без дозволу суду, у провадженні якого перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 фактично порушив умови усіх запобіжних заходів, які не передбачають ізоляцію від суспільства.
Зазначені дані свідчать про неможливість запобігання ризику переховування від суду шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, прошу оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинені злочину в якому він обвинувачується. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Також, враховуючи п.п. 4, 5, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність постійного місця роботи та судимостей. В ході проведення судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, постійного офіційного місця роботи не має.
При обранні запобіжного заходу також враховується вік та стан здоров'я обвинуваченого. Встановлено, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які документи, які б свідчили, що до обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обгрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, так як останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, прецедентною практикою
Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання с суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Ризик, передбачений п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 може перешкоджати провадженню іншим чином, оскільки достовірно знаючи, що відносно нього в суді слухається кримінальне провадження, умисно затягує час його розгляду, маючи судимість за інше кримінальне правопорушення (проступок).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчи і1 про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У зв'язку з викладеним, прошу розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого, оскільки, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 у вересні 2022 року виїхав за межі України.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що до обвинуваченого не можуть бути застосовано інші менш суворі запобіжні заходи згідно п. 1-4 ч.1 ст.176 КПК України, бо вони не зможуть забезпечити виконання процесуальних обов'язків передбаченим чинним законодавством та забезпечити виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду,
Керуючись вимогами ст.ст.36. 131, 132, 176-178, 181-184, 193 КПК України,
Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під віртою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч.6 ст. 193 КПК України, після затримання ОСОБА_5 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження зобов'язати прокурора звернутися до суду для розгляду питання за участю ОСОБА_5 про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 .
Кримінальне провадження №12021041660000869 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України зупинити до розшуку обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення .
Суддя ОСОБА_1