Справа № 202/14631/24
Провадження № 2/202/1566/2025
21 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
при секретарі Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/14631/24 за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Лиманської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 . 11.08.2023 нею було складено заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бочелюк В.М., номер у реєстрі 442, відповідно до якого спадкодавиця все її рухоме та нерухоме майно заповіла своєму онукові. Спадкодавиці на день її смерті на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка під цим домоволодінням, площею 0,1791 га, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3742 га, що знаходиться на території Ямпільської селищної ради Краснолиманського (тепер - Краматорського) району Донецької області, кадастровий номер 1423056400:04:000:0101. Окрім позивача, спадкоємців за заповітом, або таких, що прийняли спадщину, немає. Після звернення позивача до приватного нотаріуса Мусієнко М.М., яка здійснює свою діяльність у місті Переяславі Київської області, йому було повідомлено, що він пропустив строк; встановлений для прийняття спадщини, і лише в судовому порядку позивачу може бути визначений додатковий строк. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через ряд причин, а саме це пов'язано з тим, що спадкове майно знаходиться на території України, де ведуться активні бойові дії, а позивач проживав тривалий час у селі Кодема Бахмутського району Донецької області, яке перебуває у тимчасовій окупації. Зазначені обставини змусили спадкодавицю та її онука виїхати на підконтрольну Україні територію, зокрема ОСОБА_3 за допомогою свого онука виїхала на проживання до міста Житомир, де й померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поховання ОСОБА_3 також було здійснене позивачем. Позивач переїхав на тимчасове проживання та став на облік як внутрішньо переміщена особа у місті Переяславі Київської області. Також ОСОБА_1 просить суд звернути увагу на те, що до приватного нотаріуса він звернувся в середині листопада 2024, лист-роз'яснення отримав 28.11.2024, а шестимісячний строк для прийняття спадщини сплинув 08.09.2024. Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, Лиманської міської ради Донецької області - Анацький С.В. надав заяву, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив провести розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації цивільного стану у місті Житомир Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, дата видачі - 07 березня 2024 року.
11.08.2023 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бочелюк В.М., номер у реєстрі 442, відповідно до якого спадкодавиця все її рухоме та нерухоме майно, яке належало б їй на день смерті, де б воно не було та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту та витягом про його реєстрацію у Спадковому реєстрі.
В той же час, у заповіті прізвище спадкодавиці вказано як « ОСОБА_4 », а прізвище спадкоємця - « ОСОБА_5 ».
Відповідно до експертного висновку від 28 листопада 2024 року Українського бюро лінгвістичних експертиз попри розбіжності в орфографічній фіксації у документах, наданих для експертизи, прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » є ідентичними.
Спадкодавиці на день її смерті на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка під цим домоволодінням, площею 0,1791 га, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3742 га, що знаходиться на території Ямпільської селищної ради Краснолиманського (тепер - Краматорського) району Донецької області, кадастровий номер 1423056400:04:000:0101, що підтверджується копією державного акту про право власності на земельну ділянку від 06.06.2003 року.
Окрім позивача, спадкоємців за заповітом, або таких, що прийняли спадщину, немає.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти 6 спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Після звернення позивача до приватного нотаріуса Мусієнко М.М., яка здійснює свою діяльність у місті Переяславі Київської області, йому було повідомлено, що він пропустив строк; встановлений для прийняття спадщини, і лише в судовому порядку позивачу може бути визначений додатковий строк, про що суду було надано відповідно копію відповіді приватного нотаріуса Мусієнко М.М.
У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через ряд причин, а саме це пов'язано з тим, що спадкове майно знаходиться на території України, де ведуться активні бойові дії, а позивач проживав тривалий час у селі Кодема Бахмутського району Донецької області, яке перебуває у тимчасовій окупації. На підтвердження цього позивачем було надано суду довідку про реєстрацію місця проживання особи, який видано Виконавчим комітетом Кодемської сільської ради від 01.07.2020 року.
Вищезазначені обставини змусили спадкодавицю та її онука виїхати на підконтрольну Україні територію, зокрема ОСОБА_3 за допомогою свого онука виїхала на проживання до міста Житомир, де й померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Поховання ОСОБА_3 також було здійснене позивачем. Позивач переїхав на тимчасове проживання та став на облік як внутрішньо переміщена особа у місті Переяславі Київської області, що підтверджується копією довідки від 30.09.2024 року №3252-5003471959 про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо-переміщеної особи.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив, а ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений строк не звернувся.
Проте, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам суд прийшов до переконання, що у позивача дійсно були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини.
Такими обставинами суд визнає те, що спадкове майно знаходиться на території України, де ведуться активні бойові дії, а позивач проживав тривалий час у селі Кодема Бахмутського району Донецької області, яке перебуває у тимчасовій окупації. Зазначені обставини змусили спадкодавицю та її онука виїхати на підконтрольну Україні територію, зокрема ОСОБА_3 за допомогою свого онука виїхала на проживання до міста Житомир, де й померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд дійшов до переконання, що позивачем пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин і є всі підстави задовольнити позов, визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяці, перебіг якого рахується після набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст. ст. 1220-1223, 1268, 1270,1272 ЦК України, ст. ст. 10-13,76-83,258-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя О. В. Маринін