справа № 208/8937/24
провадження № 1-кп/208/240/25
17 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 72023170000000028 від 12 червня 2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, працює: директор ТОВ «Будівельна компанія «Білдінг Буд»», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -
В провадження Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області надійшов, затверджений прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023170000000028 від 12.06.2023 року по обвинуваченню за ч. 1 ст. 212 КК України.
Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року призначений судовий розгляд по кримінальному провадженню.
Від обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 надійшло до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України на підставі ст.49 КК України.
В судовому засіданні прокурор не заперечив щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши заявлене клопотання, наявні у суду матеріали кримінального провадження та обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з обвинувального акту, затвердженого 30 серпня 2024 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, яке було вчинено ним у період з травня 2021 року по грудень 2021року.
Відповідно до положення статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно санкції ч.1 ст. 212 КК України, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Згідно ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Положеннями ч. 1 ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких зупиняється в разі, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду, та переривається у випадку коли особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-5 ст. 49 КК України).
Згідно з ч.2, ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підстави, які б свідчили про зупинення або переривання вказаних строків, відсутні.
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та його захисник подали до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності. Клопотання обґрунтовують тим, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023170000000028 від 12.06.2023 року по обвинуваченню за ч. 1 ст. 212 КК України. 05.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Відповідно до п.1 ч.2 ст 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Верховний Суд у справі № 192/3301/16-к від 25.02.2021 року вказав, що системне тлумачення норм кримінального (ст. 49 КК) та процесуального закону (п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК) свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК у випадках, передбачених цією статтею, та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, яке може подаватися стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим, кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
ОСОБА_5 погоджується із закриттям відносно нього кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв'язку з закінченням строків давності) та враховуючи, що з дня порушення кримінальної справи минув 3-річний термін, просить суд кримінальне провадження відносно нього за ч. 1 ст. 212 КК України закрити, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності
Тому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Враховуючи те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 3 років, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю в зв'язку із закінченням строку давності, встановленого ст. 49 КК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Вирішуючи цивільний позов суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Таким чином, наведеними вище нормами кримінального процесуального закону встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення питання щодо цивільного позову у разі закриття провадження по справі.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону, відтак такий слід залишити без розгляду.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст.100, 284, 314, 370-372, 395 КПК України, ст.ст. 12, 49, 286 КК України, суд-
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №72023170000000028 від 12 червня 2023 року - закрити.
Цивільний позов прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Речові докази, а саме документи, згідно постанов старшого детективу Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_7 від 20 липня 2023 року та віл 16 вересня 2023 року залишити при матеріалах кримінального провадження.
Заходи кримінального провадження, а саме арешти грошових коштів на рахунках та корпоративних прав ТОВ «Білдінг Буд», згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 16 серпня 2024 року, скасувати.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам'янського протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1