Справа № 212/13327/25
1-кп/212/1443/25
28 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62025050010011338 від 20.03.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старосілля Городищенського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
18 листопада 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді ОСОБА_1 та призначено до підготовчого судового засідання на 28 листопада 2025 року.
Прокурор у підготовчому засіданні вказав, що кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_3 було вчинене у місті Торецьк Донецької області та обвинувальний акт помилково скеровано на розгляд Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Обвинувачений зазначив, що місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 був АДРЕСА_2 у зв'язку з чим не заперечував проти направлення кримінальне провадження до апеляційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, дійшов такого висновку.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, передбачено, що у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти одне із таких рішень, зокрема, направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.
Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Частиною 1 ст. 34 КПК України встановлено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту молодший сержант ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді командира відділення безпілотних авіаційних комплексів 1 розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану 25 липня 2024 року (більш точно час під час досудового розслідування не встановлено) самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого поблизу АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 15 жовтня 2025 року, доки самостійно не прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Троїцька, 2.
Злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є триваючим злочином, і вважається закінченим з моменту повернення військовослужбовця до розташування своєї частини.
Загальні положення КК України визначають, що триваюче правопорушення має місце там, де протиправна діяльність триває безперервно протягом певного часу.
При триваючому злочині (проступку) особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.
Завершення триваючого злочину - це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.
Правову позицію щодо підсудності окремих військових злочинів висловив Верховний Суд у справі №204/7513/24 в ухвалі від 14 листопада 2024 року, де зазначено, що місцем вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України слід вважати місце завершення злочину.
Враховуючи те, що місце вчинення кримінального правопорушення чітко не визначено у обвинувальному акті, а кримінальне правопорушення закінченоза місцем з'явлення військовослужбовця за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Троїцька, 2, а тому Покровський районний суд міста Кривого Рогу, не є судом, який має розглядати кримінальне провадження, оскільки місце вчинення злочину не перебуває у межах його територіальної юрисдикції, та відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Отже, для усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності прийнятих судом рішень, з урахуванням вимог ст. 32 КПК України, суд вважає за необхідне направити дане кримінальне провадження до Дніпровського апеляційного суду для розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах територіальної юрисдикції, визначеної ч. 1 ст. 32 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 314-316 КПК України, суд -
постановив:
Направити кримінальне провадження № 62025050010011338 від 20.03.2025 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1