Справа № 201/9701/23
Провадження 2/201/207/2025
14 листопада 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря - Тоцької Л.В.,
за участі адвоката - Гурського В.С., Іванової Т.М., Савка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, треті особи - Український державний університет науки і технологій, Національне агентство з питань запобігання корупції, -
Позивач зазначив, що 21 грудня 2020р. між ним та Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (далі ПДАБА) було укладено контракт № 999-н.
Відповідно до преамбули та п.п.1.1 цього контракту позивача призначено директором Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій (далі ННІІОТ), строком з 21 грудня 2020 по 20 грудня 2025р.р.
ННІІОТ створений наказом ректора ПДАБА від № 224 від 01 квітня 2019р. та є структурним підрозділом ПДАБА.
23 лютого 2022р. на підставі Положення про Вчену раду Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» наказом ректора ПДАБА No33 було введено в дію рішення вченої ради від 22 лютого 2022р. «Про затвердження статуту Академії», «Про затвердження Положення про ННІІОТ».
23 травня 2023р. на засіданні Вченої Ради ПДАБА було прийнято рішення реорганізувати структуру академії наступним чином: ліквідувати навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ).
25 травня 2023р. наказом № 236 КО в.о. ректора ПДАБА Данішевського постановлено провести реорганізацію структури управління ПДАБА шляхом ліквідації Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій».
П.4 цього наказу вказано начальнику відділу кадрів ОСОБА_2 перевести співробітників на рівнозначні посади згідно з додатком № l до цього наказу та письмово повідомити співробітників, які підлягають скороченню у зв?язку з ліквідацією інституту.
07 червня 2023р. ректором було складено повідомлення позивачу №l11 про наступне:
«Адміністрація Придніпровської державної академії будівництва та архітектури повідомляє
Вас, що відповідно до наказу №236 КО від 25 травня 2023р. в академії проводиться реорганізація шляхом ліквідації Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій, яку ви займаєте, підлягає скороченню. Вам пропонується перейти на посаду доцента кафедри залізобетонних і кам?яних конструкцій на 0,5 ставки, яку ви на даний час займаєте як сумісник. Надсилаємо Вам перелік вакансій на 01 червня 2023р. Одночасно повідомляємо Вам, що у зв?язку зі значним погіршенням фінансового стану академі, заповнення наявних вакансій тимчасово припинено крім посад життєзабезпечення академії. Вам необхідно не пізніше як за два місяці з дня отримання цього повідомлення, письмово повідомити про прийняте Вами рішення. У разі відсутності Вашої заяви у встановлений термін, Ви будете звільнені за п. 1 ст. 40 К3пЛ».
07 серпня 2023р. на підставі наказу ПДАБА від 04 серпня 2023р. №414 КО позивача було звільнено з посади директора ННІІОТ.
Ліквідація ж структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи.
На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв?язку з такими змінами за умови дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 492 К3пПІ України. Зазначений висновок узгоджується також із нормою ч. 3 ст. 36 КЗпП України, відповідно до якої в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
Фактично, звільнення позивача було здійснено з особистих мотивів ректора та в.о. ректора ПДАБА, які завуалювали свої особисті мотиви під реорганізацію (ліквідацію) ННІІОТ. Справжньою причиною звільнення позивача було те, що позивач повідомив правоохоронні органи про корупційні та інші злочини керівництва ПДАБА (ректора, проректорів, начальника відділу кадрів та інших).
Під час виконання своїх трудових обов?язків позивачу стало відомо про ряд злочинів, в тому числі злочини що пов?язані з корупцією, які були вчинені ректором, проректором та іншими працівниками Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.
19 січня 2023р. позивач звернувся до начальника відділення поліції № 5 з заявою про вчинення кримінального правопорушення, згідно змісту якої було викладено обставини про те, що на ОСОБА_1 здійснюється тиск зі сторони ректора ПДАБА та інших співробітників навчального закладу, так як ОСОБА_1 надав покази як свідок у кримінальному провадженні № 42021040000000566 від 30.09.2021р., що відкрито за фактом злочинних дій ректора ПДАБА за ч.1 ст.172 КК України.
06 лютого 2023р. на підставі заяви позивача в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12023046650000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України та здійснюється досудове розслідування.
19 січня 2023р. позивач звернувся до начальника відділення поліції No5 з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій викладено обставини того, що в діях посадових осіб ПДАБА вбачається склад злочину, передбачений ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут використання підроблених дументів, печаток, штампів).
06 лютого 2023 року на підставі заяви позивача в ЄРДР було зареєстровано кримінальне
провадження № 12023046650000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та здійснюється досудове розслідування.
20 січня 2023р. позивач разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції та правоохоронних органів з заявою про здійснення можливих корупційних дій ректором та співробітниками ПДАБА, а також психологічного тиску на свідків у кримінальному провадженні.
Цією заявою було повідомлено, що у січні 2023 року, перебуваючи в ПДАБА, ректор ОСОБА_5 , будучи у змові з проректором ОСОБА_6 , а також проректором ОСОБА_7 , оформили «задніми числами» премії ОСОБА_5 , у період його перебування у закордонному відрядженні в Китайській народній республіці. 3 метою уникнення погодження премій з Міністерством освіти України, накази на преміювання ОСОБА_5 проходили не як на ім?я ректора, а як професора кафедри Залізобетонних та кам?яних конструкий.
При цьому, головному бухгалтеру ОСОБА_8 , і начальнику юридичної служби ректорату ОСОБА_9 , проректорам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заздалегідь відомо про неправомірність таких наказів. Ректор ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище та з метою отримання особистої користі, постійно сплачує вищевказаним особам премії та надбавки, так як це спонукає їх для придумування схем преміювати ОСОБА_5 .
В подальшому, за вказаною вище заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було зареєстровано кримінальне провадження Ne42023042030000029 від 21.02.2023р. за ознаками
кримінального правопорушення, що передбачено ч. 2 ст. 191 КК України та здійснюється досудове розслідування.
Тобто позивач подав до правоохоронних органів ряд заяв, за якими викрив корупційні та інші злочини ректора ПДАБА, а також інших працівників цього навчального закладу.
За вказаними заявами зареєстровані відповідні кримінальні провадження та здійснюється досудове розслідування.
Після подання вказаних заяв та проведення правоохоронними органами слідчих (розшукових) дій, зі сторони керівництва ПДАБА почав здійснювався сильний тиск та мобінг позивача.
При цьому, в квітні 2023 року в межах кримінального провадження за No 42023042030000029 здійснювалися слідчі дії - отримано тимчасовий доступ до документів, що стосуються преміювання посалових осіб ПІДАБА, в тому числі документи що стосуються преміювання ректора
ОСОБА_10 , проректора ОСОБА_6 , а також проректора ОСОБА_7 .
Тимчасовий доступ до документів ПДАБА було отримано на підставі ухвали слідчого судді, де зазначено, що кримінальне провадження вчинюється за заявою позивача, який повідомив про корупційні дії посадових осіб ПДАБА (в ухвалі чітко вказані прізвища ректора та проректорів).
Саме після проведення вказаних слідчих дій, будучи обуреними, ректор ОСОБА_5 , разом з проректором ОСОБА_6 , а також проректором ОСОБА_7 почали погрожувати ОСОБА_1 звільненням.
Вони повідомили позивачу, що не будуть це терпіти, та дуже скоро він змушений буде покинути стіни ПДАБА та шукати собі нову роботу.
При цьому, вони заявили, що кримінальне провадження яке відкрито відносно їх незаконного преміювання вони швидко «закриють».
В подальшому по академії почали ходити чутки, що посаду ОСОБА_1 планують
«скоротити».
3 огляду на викладене випливає, що звільнення позивача та всі накази, що були постановлені на його звільнення, постановлені керівництвом ПДАБА (ректором, в.о. ректора) з особистих мотивів, з метою звільнення з посади позивача як особи, що набула статус викривача у зв?язку з повідомлення про корупційні та інші злочини керівництва ПДАБА.
Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції встановлено статтею 53 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII.
Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв?язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або ії участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов?язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Згідно з п. 162 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Таким чином, викривачем може бути особа, яка повідомила про: 1) корупційні та пов?язані з корупцією кримінальні правопорушення, визначені у примітці ст. 45 КК України; 2) пов?язані з корупцією адміністративні правопорушення, визначені главою 13-А КУпАП; 3) будь-які інші порушення Закону.
Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019р. у справі №815/207/18 досліджував питання статусу викривача та моменту поширення на нього гарантій, передбачених частиною 3 статті 53 Закону № 1700-VII.
Так, у цій постанові Верховний Суд виходив з визначення викривача у розумінні частини першої статті 53 Закону No 1700-VII, відповідно до якої особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обгрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.
Відповідно до вимог абз. 20 ч. 1 ст. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 532 Закону особа вважається викривачем за сукупності таких умов: здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною;
наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов?язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені; повідомлена особою інформація стала ій відома у зв?язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов?язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
3 наведеної норми вбачається, що викривач набуває такого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата.
Таким чином позивач набув статус викривача в момент, коли він направив свою першу заяву про злочинні дії ректора та інших працівників Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, а саме - 19 січня 2023р.
3 моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в частині третій статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».
Стаття 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» гарантовано, що викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв?язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Таким чином, звільнення позивача з займаної посали є незаконним, таким що порушує його права та гарантії, в тому числі як викривача, а також вчинено керівництвом ПДАБА саме з особистих мотивів.
Дані обставини додатково підтверджуються тим, що насправді «ліквідації» ННІІОТ не відбулося, а документи, на підставі яких було проведено «ліквідацію» ННІІТ сфабриковані та не відповідають принципам добросовісності, достовірності та нормам чинного
законодавства, з урахуванням викладеного нижче.
3 метою звільнення позивача з займаної посади, з урахуванням особистих мотивів керієництва ПДАБА, керівництвом ПДАБА було вигадано ліквідувати структурний підрозділ (HHІІOT), який очолював позивач, з метою його подальшого звільнення.
При цьому фактично, реорганізації ПДАБА здійснено не було, скорочення не відбувалось.
Підстав для ліквідації ННІІОТ не існувало.
Внутрішня процедура «ліквідації» структурного підрозділу дотримана не була, а в обгрунтування вказаного рішення Вченої ради покладено недостовірні відомості.
Стаття 33 Закону України «Про вищу освіту» говорить, що структура закладу вищої освіти, статус і функції його структурних підрозділів визначаються статутом закладу вищої освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи. Структура закладу вищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися статутом закладу без дотримання вимог цієї статті.
Частина 2 статті 33 Закону України «Про вищу освіту» говорить, що структурні підрозділи утворюються рішенням вченої ради закладу вищої освіти у порядку, визначеному цим Законом і статутом закладу вищої освіти.
Частина 7 статті 33 Закону України «Про вищу освіту» говорить, що структурними підрозділами закладу вищої освіти можуть бути навчально-науковий інститут - структурний підрозділ університету, академії, інституту, що об?єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, які провадять освітню діяльність і проводять наукові дослідження.
Стаття 36 Закону України «Про вищу освіту», вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на пять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п?яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
Пункт 6 частини 2 Закону України «Про вищу освіту» Вчена рада ухвалює за поданням керівника закладу вищої освіти рішення про утворення, реорганізацію та ліквідації структурних підрозділів.
Відповідно до частини 6 статті 36 Закону України «Про вищу освіту» Рішення вченої ради закладу вищої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу вищої освіти.
Вказані норми Закону України «Про вищу освіту» повністю кореспондуються з
Статутом ПДАБА 2022 року.
Пункт 5.1. Статут ПДАБА від 2022 року передбачає, що академія функціонує відповідно до затвердженої структури. Структура Академії затверджується Вченою радою Академії та вводиться в дію наказом ректора Академії. Структуру Академії складають її структурні підрозділи, рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію яких приймаються Вченою радою Академії за поданням ректора Академії. Статус і функції структурних підрозділів Академії визначаються положеннями про них, які розробляються відповідно до законодавства України та Статуту Академїї.
Відповідно до п.5.3.1. Статуту ПДАБА від 2022 року, передбачає, що навчально-науковий інститут є структурним підрозділом Академії, який здійснює управління навчанням здобувачів вищої освіти відповідних спеціальностей, а також виконує наукові дослідження. Навчально-науковий інститут об?єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри, які провадять освітню діяльність і проводять наукові дослідження. Рішення про створення навчально-наукового інституту, його структуру, реорганізацію чи ліквідацію приймає Вчена рада Академії за поданням ректора Академії.
Пп. 6 п. 6.4.2. Вчена рада Академії ухвалює за поданням ректора Академії рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів.
Відповідно до розділу 4 Положення про Вченої ради Засідання Вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів ради. Реєстрація членів ради здійснюється перед початком засідання особистим підписом у листі присутності. Кворум обраховується на початок засідання і уточнюється під час таємного голосування. Підсумки таємного голосування встановлює лічильна комісія, яка обирається з членів вченої ради відкритим голосуванням. Комісія несе повну відповідальність за дотримання процедури таємного голосування та достовірність його результатів
Жодного подання ректора Академії станом на 23 травня 2023р. не було.
Витяг з протоколу №12 від 23 травня 2023р. також не містить відомостей щодо подання ректора Академії.
Більше того, відповідно до «обгрунтування», рішення щодо ліквідації ННІІОТ прийнято за службовою запискою головного бухгалтера ОСОБА_11 , доповідної записки проректора з навчально-виховної роботи ОСОБА_12 .
Подання ректора Академії на дату прийняття рішення Вченою радою - не існувало, що підтверджується відсутністю посилання на вказаний документ в обґрунтуванні підстав прийнятого рішення.
Тобто, ректор не здійснював аналіз діяльності ННІІОТ та не вчиняв дій, що передбачені законодавством України та Статутом ПДАБА, які є обов?язковими для розгляду питання Вченою радою щодо реорганізації структури ПДАБА, ліквідації структурного підрозділу.
Враховуючи зазначене, не було юридичних підстав для включення до порядку денного засідання Вченої ради питання щодо реорганізації структури ПДАБА (ліквідації ННІОТ).
Відповідно до п. 6.1.3. Колективного договору, який було схвалено Конференцією трудового колективу ДЕНЗ ПДАБА, протокол № 16 від 02 липня 2019 року, роботодавець (ПДАБА)
зобов?язується забезпечувати оплату праці працівників відповідно до діючих нормативних документів, забезпечувати дотримання положень ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» стосовно реалізації прав керівниками академії самостійно затверджувати структуру та штатні розписи навчальних закладів за умови попереднього погодження їх з профспілковим комітетом.
Однак, з урахуванням додатків які долучені до рішення Вченої ради від 23 травня 2023р., профспілка не приймала участі під час розгляду даного питання, а також не надавала свого погодження на вказані структурні зміни (ліквідацію ННІІОТ), та відповідні звільнення позивача.
Питання щодо реорганізації ПДАБА шляхом ліквідації ННІІОТ не було включено до порядку денного засідання Вченої ради ПДАБА, яке відбулося 23 травня 2023р.
Вказане питання було оголошено тільки під час самого засідання Вченої ради, без будь-якого попередження та тим паче ознайомлення з підставами (обгрунтуванням) такого рішення.
Розділом 4 Положення про Вчену раду Державного вищого навчального закладу
«Придніпровська державна Академія будівництва та архітектури» зазначено, що:
«Організаційною формою роботи Вченої ради є засідання. В разі необхідності засідання можуть проводитися в оп-line режимі, з застосуванням заходів технічного зв?язку та обов?язковою аутентифікацією всіх учасників (а також з відео- та звукозаписом).
Планові засідання Вченої ради проводяться четвертого вівторка кожного місяця за винятком липня і серпня.
Для вирішення нагальних питань проводиться позачергове засідання Вченої ради.
Оголошення про час, місце і проект порядку денного засідання вивішується на інформаційній дошці та доводиться до керівників структурних підрозділів через канцелярію та
розсилку через корпоративну електрону пошту. Не пізніше трьох днів до засідання вченої ради учений секретар погоджує порядок денний та проекти рішень з головою Вченої ради.
18 травня 2023р. об 11.30год. на електронну адресу членів Вченої ради (до складу якої входить і позивач) надійшов лист від секретаря Вченої ради Гайдар Н., в якому було повідомлено щодо порядку денного засідання Вченої ради ПДАБА, яке повинно було відбутися 23
травня 2023р. о 14.00хв.
Повідомлення містило перелік питань, що були включені до Порядку денного, а саме: «1) Про стан підготовки до проведення літніх навчальних виробничих практик; 2) про план заходів АГЧ на літній період; 3) про цифровізацію та розвиток IT технологій; 4) виборні справи; 5) інші поточні питання».
З викладеного вбачається, що питання щодо реорганізації ПДАБА та ліквідації ННІІОТ в порядок денний не було включено, отже, не могло розглядатися на засіданні вченої ради ПДАБА.
Відомості, що вказані в протоколі засідання Вченої ради від 23 травня 2023р., як обгрунтування підстав для ліквідації ННШОТ, не відповідають дійсності.
Недостовірність підстав, що вказані в п. 5 Витягу з протоколу М12 засідання Вченої ради ПДАБА від 23 травня 2023р., як обгрунтування рішення щодо реорганізації структури академії (ліквідації навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій) полягає в наступному.
Щодо пункту «необхідність зменшення фінансових збитків академії та скорочення видатків спеціального фонду: згідно службової записки головного бухгалтера Г. Нікітіної, впродовж 2022р. надходження коштів від діяльності ННІІОТ склали 8 189 814грн., а видатки на діяльність ННІІОТ склали 10 802 137 грн (серед них 2 600 218 грн. - видатки на заробітну плату протягом 2022 року склали 2 612 323». адміністративно-технічного персоналу ННІОТ).
Вказані відомості не відповідають дійсності.
По-перше, згідно даних бухгалтерського обліку, надходження коштів за навчання студентів заочної форми навчання ступеню бакалавр та магістр (технічні та економічні спеціальності) HHIIOТ в 2021/2022 навчальному році склали 3 780 368.95, довідку надала провідний бухгалтер Н. Лопатіна.
По-друге, в HHIIOT навчалось 100 осіб на бюджетній формі, та сума надходжень з Міністерства освіти та науки України за бюджетні місця склала 4 000 000 грн.
По-третє, підготовка іноземних громадян здійснювалась підготовчим відділенням Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій. Кількість слухачів підготовчого відділення ННІІОТ у 2021/2022 навчальному році склала 106 чоловік. Вартість навчання одного слухача підготовчого відділення складає 1000 доларів США, що дало змогу отримати майже 4 млн
грн.
По-четверте, підготовче відділення, яке знаходиться в структурі ННІОТ (підготовка школярів до вступу у Вищі навчальні заклади, малюнок для архітекторів, математика, українська мова, фізика) надходження склали 829 155 грн.
Відділ підвищення кваліфікації у 2021/2022 році отримав 266 640грн.
Тобто, надходження коштів від роботи ННШОТ за 21/22 навчальний рік склали близько 12 759 715 грн.
Надходження коштів за 22/23р.р
По-перше, згідно даних бухгалтерського обліку, надходження коштів за навчання студентів заочної форми навчання ступеню бакалавр та магістр (технічні та економічні спеціальності) ННІІОТ в 2022/2023 навчальному році склали 6 685 399,09 грн.
По-друге, в ННІІОТ навчалось 82 особи на бюджетній формі, та сума надходжень з Міністерства освіти та науки України склала 3 280 000 грн.
По-третє, підготовче відділення яке знаходиться в структурі ННІІОТ (підготовка школярів до вступу у Вищі навчальні заклади, малюнок для архітекторів, математика, українська мова, фізика) надходження склали 681 700 грн.
Відділ підвищення кваліфікації у 22/23 році отримав 119 800 грн.
Тобто, надходження коштів від роботи ННІІОТ за 22/23 навчальний рік
склали 10 766 899,09 грн.
Видатки HHIIOT за 21/22 та 22/23: заробітна плата всіх співробітників ННОТ за 21/22 та 22/23 (майже нічого не змінювалось з 21/22 роком) склала 2 294 480 грн.
Навантаження по студентам заочної форми навчання склалає 35 ставок на загальну суму 6 800 000грн, з розрахунку що доцент в рік заробляє 200 000 грн, максимальна зарплатня доцента з усіма надбавками. Комунальні витрати - холодна вода, електроенергія, опалення складають близько 653 000 грн.
Тобто загальні видатки ННІІОТ складають за 21/22 та 22/23 9 748 480 грн.
Різниця між сумою надання освітніх послуг та витратами складають
21/22 навчальний рік ННШОТ +3 011 235 млн грн.; 22/23 навчальний рік ННІІОТ + 1 018 419 млн грн.
Зазначені вище розрахунки повністю спростовують відомості службової записки головбуха ОСОБА_13 .
Щодо доповідної записки проректора з навчально-виховної роботи
ОСОБА_14 , згідно якої за період існування ННІІОТ (з 2019 по 2023 рік) кількість здобувачів освіти заочної форми навчання скоротилась з 1304 до 669 осіб. Через це на сьогоднішній день відсутня організаційна необхідність функціювання окремого інституту, що допомагає забезпечувати їх підготовку.
Дане твердження не відповідає дійсності та є безпідставним.
Відповідно до звіту ректора за 2022 рік (сторінка 20), на базі Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій Академія здійснює багатопрофільну та багатоступеневу підготовку слухачів до вступних випробувань на основі спеціальності.
Навчання на підготовчому відділенні проводиться за такими напрямами: підготовчі курси для підготовки слухачів до складання Національногомультипредметного тесту; профільні групи за спеціальністю «Архітектура» для підготовки до складання творчого іспиту; підготовче відділення для іноземних громадян; дитячий «Історія авіа- та ракетобудування: теорія та практика»; дитячий гурток для учнів молодшого шкільного віку і ізостудії «Юного архітектора».
Контингент слухачів підготовчого відділення ННІІОТ в 2022 році склав 447 осіб (в 2021 році-351 особа). Надходження від діяльності підготовчого відділення 688 тис грн (в 2021 році - 812 тис.грн.)
Навчання на підготовчих курсах до складання Національного мультипредметного тесту для слухачів, що є внутрішньопереміщенними особами, відбувалося безкоштовно.
Тобто, відповідно до звіту ректора Академії навпаки, тільки кількість слухачі відділення HHIІOT в 2022 році, порівняно з 2021 роком - зросла.
Вказані відомості також відповідають звіту роботи навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій за 2019 - 2022 навчальні роки, відповідно до змісту якого вказано: контингент слухачів підготовчого відділення за 2019 рік - 473 особи; контингент слухачів підготовчого відділення за 2020 рік - 317 осіб; контингент слухачів підготовчого відділення за 2021 рік - 351 особа; контингент слухачів підготовчого відділення за 2022 рік - 447 осіб.
Вказані цифри кореспондуються з даними ректора у звіті, з 2021 рік та 2022 роки кількість слухачів збільшується.
Кількість слухачів заочної, вечірньої та дуальної освіти ННІІОТ за 2019 рік складає 1047/109 (бюджетних місць); кількість слухачів заочної, вечірньої та дуальної освіти ННІОТ за 2020 рік складає 842/114 (бюджетних місць); кількість слухачів заочної, вечірньої та дуальної освіти HHIIOT за 2021 рік складає 675/100 (бюджетних місць); rількість слухачів заочної, вечірньої та дуальної освіти ННШОТ за 2022 рік складає 704/99 (бюджетних місць).
3 вказаного видно: по-перше, відомості про те, що кількість здобувачів складає 669 осіб (як це вказано у довідці проректора - це недостовірні відомості; по-друге, в порівнянні з 2021 роком, не зважаючи на період воєнних дій, кількість здобувачів освіти навпаки зросла, за умови що кількість бюджетних місць зменшилась.
Відтак доповідна записка проректора з навчально-виховної роботи ОСОБА_15 недостовірні відомості, що різняться навіть з доповіддю ректора; по-друге, кількість здобувачів освіти, в порівнянні з 2021 - 2022 рік, не зважаючи на воєнний стан та зменшення бюджетних місць, навпаки зросла.
Щодо твердження про те, що нібито ННІІОТ жодних інноваційних освітніх
технологій інститутом не було розроблено та не було впроваджено у навчальний процес.
Дане твердження не відповідає дійсності та є безпідставним.
З 2019 навчального року продовжувалась робота щодо забезпечення навчання студентів
ННІТ (освітні програми ПЦБ, ТГПВ та всі економічні) за дистанційними технологіями.
Розроблено більше 30 нових дистанційних курсів з дисциплін, що вперше з?явились в навчальних планах. Регулярно виконується оновлення існуючих дистанційних курсів, оновлюється зміст інститутського сайту.
Під час всеукраїнського карантину, а також під час воєнного положення забезпечено вільний доступ студентів та викладачів до дистанційних курсів розміщених на сайті.
Також, здійснюється участь у міжнародних наукових конференціях студентів і молодих учених, залучення студентів до наукової роботи. Здійснюється підготовка проекту «Розвиток інклюзивних стійких громад 3Д-інформаційна модель міста як інструмент побудови академічного курсу». Проведення спільних заходів з кафедрою УДіД, дискусійним клубом «Простір слова-краєзнавчі, національно-патріотичні, пізнавальні, виїзні семінари-екскурсії по місту та за його межами», та інше.
Відтак обґрунтування, яке було наведено у якості підстави ліквідації ННІІОТ ґрунтується на недостовірних відомостях та є таким, що не може слугувати підставою для прийняття рішення Вченою радою.
Посадовими особами ПДАБА (ректором, проректором та інші) було підроблено
(сфабриковано, сфальсифіковано) результати голосування членів Вченої ради ПДАБА з приводу ліквідації структурного підрозділу ПДАБА, а саме ННІІОТ, який очолював позивач.
Зазначені дії зі сторони посадових осіб ПДАБА були направлені на втілення особистих мотивів, що направлені саме на звільненням ОСОБА_1 та не пов?язані зі зміною «виробництва», «бюджету» ПДАБА та інш.
Результати голосування Вченої ради ПДАБА, які вказані в протоколі Вченої ради від 23 травня 2023р., були сфальсифіковані (підроблені) головою Вченої ради ПДАБА - ректором академії ОСОБА_5 та секретарем Вченої ради ПДАБА Гайдар Н.
23 травня 2023р. без будь-якого попереднього повідомлення, ректором ОСОБА_5 на засіданні Вченої ради було винесено питання про ліквідацію структурного підрозділу - Навчально-наукового інституту інноваційних технологій (ННІІОТ) ПДАБА. Жодних підстав для винесення такого рішення на засіданні Вченої ради ПДАБА не було.
Не зважаючи на зауваження зі сторони позивача, що питання включено до порядку денного не було, підстав для його розгляду не має, голова та секретар Вченої ради наполягли на проведенні голосування членами Вченої ради.
Після чого, майже в примусовому порядку було поставлено питання на голосування у відкритому засіданні.
Позивач почав здійснювати відеофіксацію голосування Вченої ради ПДАБА. Під час голосування позивач зазначив, що тільки 21 особа проголосувала «ЗА», що чутно на відео.
Будучи обуреними від такої заяви позивача, голова Вченої ради ректор ОСОБА_5 та секретар Вченої ради ПДАБА Гайдар Н., почали «самостійно» вчинювати підрахунок та заявили, що нібито «ЗА» проголосувало 28 осіб (і взагалі, вони збились з лічби). Потім, ректор ОСОБА_5 почав казати що необхідно припинити цей балаган, та просто занотували, що рішення прийнято. По суті, голова Вченої ради та секретар ПДАБА не намагалися підрахувати голоси, а також з?ясувати думку членів Вченої ради та наявність кворуму. Вказана цифра щодо результатів голосування була названа з голови секретаря, без будь-якої фіксації.
29 травня 2023р. позивачем, як членом Вченої ради ПДАБА, було подано на ім?я ректора Академії заяву, в якій просив надати засвідчену копію протоколу засідання Вченої ради від 23 травня 2023р., з усіма додатками та рішення Вченої ради від 23 травня 2023р., з усіма додатками які було прийнято та затверджено Вченої радою 23 травня 2023р.
29 травня 2023р. позивачем, як членом Вченої ради ПДАБА, було подано службову записку на ім?я ректора Академії, в якій повідомляв, що секретар Вченої ради ОСОБА_16 відмовляє в наданні йому, як члену Вченої ради, копії протоколу та рішення Вченої ради від 23 травня 2023 року, N°12.
30 червня 2023р. ректор ПДАБА Савицький М.В. повідомив позивача, що секретар не має повноважень надавати протоколи та рішення Вченої ради будь-кому за особистим зверненням; також позивачу надані витяг з протоколу №12 засідання Вченої ради ПДАБА від 23 травня 2023р., та додаток до цього протоколу.
З цих документів позивач з'ясував, що секретар та голова Вченої ради, не маючи на це законних підстав, зазначили, що за результатами відкритого голосування з питання «Навчально-наукового інституту інноваційних технологій (ННІІОТ) ПДАБА» відбулось наступне голосування: Присутні на засіданні - 57; Взяли участь у голосування у відкритому голосуванні - 55;
3а - 37; Проти - немає; Утримались - 18.
Ці результати не відповідають дійсності.
Позивач самостійно підраховував голоси і «за» проголосувала 21 особа, а відтак дані щодо нібито «37» членів Вченої ради, які проголосували «за» - є фіктивними та не відповідають дійсності.
Вчена рада є колегіальним органом, рішення вченої ради є колективним та прийнятим за результатами голосування кожного з членів Вченої ради виходячи з власного переконання. Впливати на членів Вченої ради чи зобов?язувати їх прийняти конкретне рішення є грубим порушенням закону. Отже, рішення Вченої ради може бути визнане недійсним у випадку відсутності кворуму (2/3 від всіх членів вченої ради).
Максимальна кількість учасників Вченої ради що проголосувала «ЗА» «ліквідацію» ННІІОТ становить не більше 21 особи, що нарахував позивач, а отже, кворуму для прийняття рішення не було.
Окремої уваги потребує те, що вказані результати голосування були сфальсифіковані (підроблені) головою та секретарем ПДАБА під час складання протоколу зборів Вченої ради ПДАБА.
3 урахуванням викладеного вище, рішення Вченої Ради ПДАБА від 23 травня 2023р., яке оформлено протоколом №12 засідання Вченої ради ПДАБА, п.5 якого вирішено реорганізувати структуру академії наступним чином: ліквідувати навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ), є недійсним.
Звільнення позивача з займаної посади було здійснено на підставі наказу в.о. ректора
Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Данішевського В. від 25 травня 2023р. № 236 КО «Про ліквідацію Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій», який є похідним від рішення Вченої ради від 23 травня 2023 року, що оформлено в п. 5 протоколу №12.
Тому, під час розгляду підстави звільнення позивача необхідно обов?язково прийняти до уваги, що рішення на підставі якого грунтується звільнення позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства та дійсності, в тому числі ухвалено без дотримання процедури та на підставі недостовірних відомостей, а результати голосування членів Вченої ради сфальсифіковані.
Також, наказ в.о. ректора від 25 травня 2023 року №236KО, що було покладено в підстави звільнення позивача, постановлено з наступними порушеннями: рішення Вченої ради від 23 травня 2023 року яким вирішено реорганізувати структуру ПДАБА шляхом ліквідування навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ) - не введено в дію рішенням ректора ПДАБА.
А отже, в.о. ректора не мав правових підстав керуватися та видавати накази на підставі рішення Вченої ради від 23 травня 2023р., яке не введено в дію; в.о ректора Данішевський В. (проректор) не наділений повноваженнями ухвалювати рішення щодо ліквідації ННІІОТ; в.о ректора ОСОБА_17 (проректор) не наділений повноваженнями приймати самостійно рішення щодо скорочення штату (дане питання не було включено до рішення Вченої ради від 23 травня 2023р.; в.о ректора Данішевський В. (проректор) не наділений повноваженнями щодо вирішення питання щодо скорочення штату, без погодження профспілки.
Таким чином, наказ в.о. ректора ПДАБА Данішевського В. від 25 травня 2023 року No236 КО «Про ліквідацію Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій» є таким, що ухвалено з перевищенням повноважень та з порушенням приписів Статуту ПДАБА.
Фактично, діяльність ННІІОТ продовжилась, оскільки після його ліквідації ННІІОТ були створені нові структурні підрозділи. Всі працівники ННШОТ були переведені до нових структурних підрозділіє ДДАБА, зі збереженням своїх посад та посадових окладів, крім позивача. «Ліквідація» ННПОТ була використана виключно для звільнення позивача.
Статут ПДАБА було затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від
25.10.2022 року, №953.
Відповідно до п.5.3.1 Статуту від 25.10.2022р, навчально-науковий інститут є структурним підрозділом Академії, який здійснює управління навчанням здобувачів вищої освіти відповідних спеціальностей, а також виконує наукові дослідження.
Навчально-науковий інститут об?єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри, які провадять освітню діяльність і проводять наукові дослідження.
Рішення про створення навчально-наукового інституту, його структуру, реорганізацію чи ліквідацію приймає Вчена рада Академії за поданням ректора Академії. Жодних змін, до дати подання цього позову, до Статуту внесено не було.
Витрати НЕПОТ, як і доходи від діяльності структурного підрозділу було включено в бюджет на весь 2023р. Під час планування бюджетного року, діяльність ННІІОТ була включена до бюджету 2023р.
Штатний розпис на 2023 рік, було затверджено заступником міністра С.Даніленко. Копія штатного розпису опублікована на сайті. Жодних змін до вказаного штатного розпису з 01.01.2023р. внесено не було, що підтверджується відсутністю відповідних публікацій на офіційному сайті ПДАБА.
Таким чином, ННІІОТ не було виключено з структури ПДАБА.
Відповідно до Єдиної держаної електронної бази з питань освіти станом на дату подання цього позову до структурних підрозділів Академії, до якого продовжується набір здобувачів освіти включено Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННПОТ).
Відповідно до відповіді ДП «Інфоресурс» № 01-15/2559 від 16 серпня 2023р. зазначено, що ПДАБА (код ЄДРПОУ02070772) має в Реєстрі суб?єктів освітньої діяльності ЄДЕБО обліковий запис за № 43. Інформація щодо підрозділів (факультетів, інститутів, тощо) ПДАБА що відображається в Реєстрі (станом на 07.08.2023): Навчально-науковий інститут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві;тНавчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій; Факультет цивільної інженерії та екології; Архітектурний факультет; Будівельний факультет, Економічний факультет; Факультет інформаційних технологій та механічної інженерії; Факультет цивільної інженерії та екології; Навчально-науковий центр міжнародної освіти та міжнародного співробітництва; Навчально-науковий центр освітньої діяльності. У складі ПДАБА наявний Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх (станом на 07 серпня 2023р. на дату відповіді). Під час Вступної кампанії 2023 року здійснюється прийом заяв вступників до Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій ПДАБА (код ЄДРПОУ 02070772).
Своєчасність внесення інформації до ЄДЕБО, згідно з пунктом 10 розділу IV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584, забезпечують керівники уповноважених суб?єктів».
Дані обставини підтверджуються, що реорганізація (ліквідації структурного підрозділу) фактично не відбулося.
Після ліквідації ННПОТ були створені нові структурні підрозділи. Всі працівники HHIIOT були переведені до нових структурних підрозділів ПДАБА, зі збереженням своїх посад та посадових окладів, крім позивача.
Відповідно до наказу в.о. ректора Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій Данішевського В. від 25 травня 2023р. №236 КО, з урахуванням додатку №l постановлено вивести Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ): кафедру іноземних мов; кафедру підготовки іноземних громадян; кафедру українознавства, документознавства та інформаційної діяльності; кафедру фізичного виховання і спорту; кафедру фундаментальних і природних дисциплін; кафедру філософії, підготовче відділення, відділення заочної, вечірньої та дуальної освіти; ввести до штатів: факультету цивільної інженерії та екології - кафедру підготовки іноземних громадян, кафедру українознавства документознавства та інформаційної діяльності; будівельного факультету - кафедру фізичного виховання і спорту та кафедру фундаментальних і природничих дисциплін; Економічного факультету - кафедру філософії; навчально - наукового центру освітньої діяльності - підготовче відділення; Перетворити: відділення заочної, вечірньої та дуальної освіти в окремий структурний підрозділ, підпорядкований проректору з навчально виховної роботи».
Тобто, до штатного розпису ПДАБА, статуту Академії, ЄДЕБО зміни внесено не було, набір здобувачів продовжується з урахуванням студентів (здобувачів), які розраховані з урахуванням «існування» ННІІОТ.
Після ліквідації ННІІОТ були створені нові структурні підрозділи.
Всі працівники ННІІОТ були переведені до нових структурних підрозділів ПДАБА, зі збереженням своїх посад та посадових окладів, крім позивача. «Ліквідація» ННПОТ була використана виключно для звільнення позивача.
Також до структури та органів управління ПДАБА входить профспілковий комітет.
Позивач є членом профспілки ПДАБА.
Відповідно до п. 6.1.3. Колективного договору, який булп схвалено Конференцією трудового колективу ДВНЗ ПДАБА, протокол N16 від 02 липня 2019р., роботодавець (ПДАБА) зобов?язується забезпечувати оплату праці працівників відповідно до діючих нормативних документів, забезпечувати дотримання положень ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» стосовно реалізації прав керівниками академії самостійно затверджувати структуру та штатні розписи навчальних закладів за умови попереднього погодження їх з профспілковим комітетом.
Також, відповідно до частини першої статті 43 КЗП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Однак, з урахуванням додатків які долучені до рішення Вченої ради від 23 травня 2023р., профспілка не приймала участі під час розгляду даного питання, а також не надавала свого погодження на вказані структурні зміни (ліквідацію ННІІОТ), та відповідні звільнення позивача.
Відповідач не отримував попередню письмову згоду щодо скорочення штату або звільнення позивача, що суперечить нормам чинного законодавства.
Звільнення позивача здійснювалося необ?єктивно, заангажовано, без врахування переважного права на залишення на роботі. Відповідачем взагалі не надано документів, які б свідчили чому саме позивача було скорочено. Яким чином вирішувалось питання щодо визначення осіб, які підлягають скороченню та чи аналізувалось під час скорочення працівників питання щодо кваліфікації працівників, стаж їх роботи, а також інші суттєві умови.
Відповідно до пункту 4 наказу в.о. ректора ПДАБА Данішевського В. від 25 травня 2023р. №236 КО «Про ліквідацію Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій» передбачено начальнику відділу кадрів Прокоф?єву Б.В. перевести співробітників на рівнозначні посади згідно з Додатком No1 до цього наказу та письмово повідомити співробітників, які підлягають скороченню у зв?язку з ліквідацією інституту.
Яким чином та хто вирішував питання щодо співробітників, які підлягають скороченню - відомості відсутні.
По суті, жодного аналізу кваліфікації працівників, а також врахування переважного права не було.
Звільнення (скорочення посад) повинно було мати вибірковий характер, однак, відповідачем не здійснювався об'єктивний аналіз усіх осіб.
При цьому, відповідачем не було враховано обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» згідно змісту якої викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв?язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, іншихпорушень цього Закону.До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або
Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту), наданні адміністративних та інших послуг у зв?язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їх трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв?язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Викривачу, його близьким особам, права яких порушені всупереч положенням частин першої - третьої цієї статті, гарантується поновлення їх порушених прав.
Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв?язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі Ne260/26/19 встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи дають підстави стверджувати, що позивач набув статусу викривача у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» і здобув відповідний імунітет.
Відтак Верховний Суд вважає в аналогічних справах зазначає, що якщо позивач був звільнений всупереч гарантій імунітету викривача, передбачених частиною третьою статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», то відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України це є підставою для поновлення його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення щодо звільнення позивача було прийнято раніше, ніж спливло 2 місяці від дати коли позивачеві було вручено та навіть складено повідомлення №111 від 07.06.2023р.
Так, рішення про звільнення було прийнято 04 серпня 2023р. Таким чином, відповідач грубо порушив строк, за який він повинен був повідомити позивача про наступне звільнення.
Відповідач не запропонував позивачеві всі вакантні посади, які існували.
Щонайменше, це вбачається з того, що під час підготовки позову було виявлено, що 26 липня 2023р. відповідач оголосив конкурс на заміщення вакантних посад завідувачів кафедри. Про вказані посади відповідач не повідомляв позивача, чим по суті грубо порушив ст 49-2 К3пП України.
На підставі викладеного просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. ректора Придніпровської державної академії будівництва та архітектури «Про звільнення з роботи» від 04 серпня 2023р. №414 КО, яким звільнено позивача з посади директора навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій, за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв?язку з ліквідацією навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій, з 07 серпня 2023р.; поновити позивача на посаді директора навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій Придніпровської державної академії будівництва та архітектури з 07 серпня 2023р., або на рівнозначній посаді; стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07 серпня 2023р. до дати фактичного поновлення на роботі (винесення рішення суду у даній справі).
Представник відповідача подала відзив, яким позов не визнала (т.2, а.с. 194-200), зазначивши, що, основною групою аргументів, викладених в позовній заяві, є аргументи, що стосуються порушень, допущених під час ліквідації структурного підрозділу та відсутності, на думку позивача, фактичних та правових підстав для його ліквідації.
Разом із тим, згідно приписів ч.1 ст. 232 КЗПП України, безпосередньо в судах вирішуються трудові спори: працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не:обираються; працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприемства, установи. організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвосно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами: керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державнами органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими с беднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав; працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").
Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу: працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства. установи, організації; молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вишої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років; виборних працівників після закінчення строку повноважень; працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов?язаний укласти трудовий договір.
Зміст вказаних правових норм свідчить про те, що до індивідуальних трудових спорів не відносяться юридичні спори працівника з роботодавцем з приводу ліквідації, припинення діяльності окремих структурних підрозділів та реорганізації підприємства чи установи в цілому.
Тому, в межах конкретного трудового спору суд перевіряє чи відбулась реорганізація чи ліквідація роботодавця та якими доказами це підтверджується.
Вказане в цілому кореспондується з роз?ясненнями, викладеними в пункті 19 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно яким, розглядаючи трудові спори, пов?язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов?язані з?ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався
Скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Матеріалами справи підтверджується, що відбулась в межах реорганізації ПДАБА ліквідація структурного підрозділу, який очолював позивач. Факт ліквідації підрозділу підтверджується чинною редакцією штатного розпису.
В цілому, позивач також не заперечує факт припинення діяльності структурного підрозділу, який він очолював та виключення відповідного підрозділу зі штатної структури відповідача, проте стверджує, що така ліквідація мала «завуальований характер.
Отже, оскільки в межах реорганізації юридичної особи (академії) відбулась ліквідація (припинення діяльності) структурного підрозділу і, як наслідок скорочення посад, в тому числі й посади, яку обіймав позивач, підтвердженим є факт того, що відбулися зміни в організації виробництва і праці для цілей застосування приписів пункту 1 частини 1 статті 40 К3пП України.
При цьому, в силу приписів статті 13 ЦІК України, суд розглядає спори в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих учасниками справи для підтвердження своїх вимог і заперечень.
В межах індивідуального трудового спору обставини щодо доцільності, правомірності та дотримання процедури ліквідації структурного підрозділу, в межах якого працював працівник, знаходяться поза межами предмету доказування.
Позивач не оскаржує в межах цієї справи організаційно-розпорядчі документи, що були підставою для проведення ліквідації структурного підрозділу чи закріплюють результат такої ліквідації, тому доводи щодо незаконності проведення реорганізації установи роботодавця не мають правового значення для вирішення цього трудового спору.
Тому, доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.
Далі, також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо того, що після реорганізації продовжується дія трудових відносин з ним, як працівником, так як ліквідація структурного підрозділу не призводить до припинення діяльності роботодавця, як юридичної особи.
Дійсно, ліквідація (припинення діяльності) структурного підрозділу не призводить до припинення діяльності юридичної особи, щодо якої проводиться реорганізація і за загальним правилом дія трудових відносин повинна бути продовженою, крім випадків, коли така реорганізація призводить до скорочення посад.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, чинна редакція штатного розпису, внаслідок проведення реорганізації було ліквідовано штатний підрозділ, в якому працював позивач і його посада була скороченою.
На даний момент згідно штатної структури академії відсутня посада, яка за обсягом функціональних повноважень відповіла посаді, яку обіймав позивач.
Тому, збереження трудових відносин з позивачем на попередньо займаній посаді було не можливим і правовий аналіз законності звільнення в даному випадку повинен бути обмеженим виключно питаннями дотримання правових гарантій щодо працівника, посада якого підлягала скороченню.
Далі, посилання про наявність особистого мотиву для скорочення посади позивача теж не знаходять свого підтвердження, так як чинним організаційно-розпорядчими документами підтверджується факт ліквідації структурного підрозділу, що має об?єктивним наслідком виведення зі штату та скорочення посади позивача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять і відповідні твердження позивача мають характер припущень особи, яка не згодна з проведеним звільненням та бажає бути поновленою на попередньо займаній посаді.
Далі, не заслуговують на увагу посилання позивача про те, що він є викривачем і його звільнення порушує правові гарантії, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Зокрема, як слідує з приписів статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цьогоЗакону.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під час звільнення певної категорії осіб встановленню підлягають: 1. наявність правового статусу викривача; 2. застосування негативних заходів дисциплінарного характеру саме у зв?язку із повідомленням про корупцію.
Разом із тим, в межах цієї цивільної справи не встановлено того, що ОСОБА_1 має правовий статус викривача та його звільнення обумовлено попереднім повідомленням про факти порушень.
Так, позивач пов?язує наявність статусу викривача у нього з попереднім повідомленням про вчинення керівництвом академії корупційного правопорушення, а саме безпідставного, на думку позивача, нарахуванням премій ректору академії під час його перебування у відрядженні.
Однак, згідно визначення викривача, наведеного в статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», інформація, повідомлена викривачем, повинна бути відома йому у зв?язку з трудовою, професійною чи господарською діяльністю.
В той час, як в силу своїх посадових обов?язків позивач не має жодного відношення до нарахування премій та інших виплат в ПДАБА і, очевидно, що повідомлення ним про можливі факти вчинення кримінального правопорушення не пов?язано з його професійною діяльністю, що виключає наявність у позивача правого статусу викривача.
Можливість надання правового статусу викривача позивачу було проаналізовано уповноваженим на те суб?єктом - Національним агентством з питань запобігання корупції та зроблено висновок, що сам по собі факт повідомлення ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення не надає йому правовий статус викривача та, відповідно не пошироє на нього правові гарантії, пов?язані з наявністю відповідного правового статусу (відповідна позиція НАЗК викладена в письмових поясненням в цивільній справі № 201/9210/23).
Крім того, жодним чином не підтверджено наявність причинно-наслідкового зв?язку між звільненням позивача та його попереднім повідомленням про корупцію.
3вільнення позивача обумовлено попереднім проведенням реорганізації роботодавця. ліквідацією структурного підрозділу, де позивач працював та скороченням посади, яку він обіймав.
Ці відомості об?ективно підтверджені даними організаційно-розпорядчих документів з приводу проведеної реорганізації та поточною редакцією штатного розпису, в якій відсутні відповідний структурний підрозділ та посада.
Наслідком ліквідації структурного підрозділу с звільнення не тільки позивача, а й інших осіб (хоча в позовній заяві позивач доводить протилежне), однак сам зміст наказу про звільнення віл 04 серпня 2023 року Ne 414 КО свідчить про те, що звільнено не тільки позивача з посади директора навчально-наукового інституту інноваційних технологій, а й іншу особу з посади заступника директора. Копія наказу долучається.
Роботодавцем вживалися заходи одо збереження трудових відносин з позивачем, зокрема. останньому пропонувалися посади, на дені кін міт бути переведеним внаслідок скорочення переми, яку він обіймав. Правом бути переведеним на інші посади ОСОБА_1 не скористався
Вказане вище свідчить про безпідставність доводів позивача, що в останнього є статус відповідного правового статусу викривача і його звільнення відбулося в супереч правовим гарантіям, обумовлених наявністю цього статусу.
Далі, не заслуговують на увагу посилання позивача про те, що після ліквідації структурного підрозділу його діяльність була фактично продовженою, а інших працівників перевели на відповідні посади, так як зміст поточної редакції штатного розпису та інших розпорядчих документів свідчить про те, що: в межах штатної структури академії відповідний підрозділ відсутній; кафедри, як структурні одиниці ліквідованого підрозділу приєднані до інших структурних підрозділів академії; посади адміністративно-управлінського персоналу ліквідованого підрозділу, до яких належала й посада позивача, були виведені зі штатного розпису і не були включеними до складу інших підрозділів навчального закладу.
Не заслуговують на увагу посилання позивача про те, що ліквідація структурного підрозділу не була погоджена з профспілковим комітетом, так як в межах даного трудового спору відповідні обставини знаходяться поза межами предмету доказування і позивач, який був учасником трудових відносин, не може бути учасником адміністративно-управлінських та організаційних відносин щодо організації діяльності та визначення структури відповідача, як юридичної особи та, відповідно, заперечувати правомірність реорганізації роботодавця чи ставити під сумнів доцільність проведення такої реорганізації.
Далі, не заслуговують на увагу доводи позивача, що під час звільнення останнього не було проведено аналіз ефективності його роботи та не враховано кваліфікацію та стаж роботи при визначенні переліку працівників, що підлягають звільненню та не враховано переважного права на залишення на роботі.
Зокрема, згідно приписів статті 42 К3пП України встановлюються правові гарантії щодо певної категорії працівників у випадку скорочення посад, які вони обіймають.
Проте, приписи статті 42 КЗпП України застосовуються виключно в тому випадку, коли у роботодавця наявні працівники, які займають аналогічну посаду чи виконують тотожну роботу, що й працівник, посада якого підлягає скороченню.
У випадку, якщо скороченню підлягає одна посада, правила статті 42 КЗпП України не застосовуються (відповідна правова позиція викладена в Постанові ВС від 19 серпня 2019 року по справі № 753/5149/17 (номер в ЄДРСР 83721610).
Оскільки в ліквідованому структурному підрозділі була лише одна посада директора, яку обіймав позивач, і після реорганізації академії відповідна посада відсутня в штатному розкладі, при звільненні позивача правила статті 42 К3пП України застосуванню не підлягали та відповідно аналіз продуктивності праці не проводився, як і не застосовувались правові норми щодо переважного права залишення на роботі.
Далі, також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення процедури звільнення та не пропонування йому при звільненні всіх вакантних посад, в тому числі й посад завідувачів кафедр.
Зокрема, позивач не заперечує того факту, що після повідомлення про скорочення посади, йому були запропоновані вакантні посади і позивач ознайомився під підпис зі списком вакантних посад. Однак, позивач не виявив бажання бути переведеним на одну із вакантних посад, йому запропонованих.
При цьому, позивач наголошує, що процедура звільнення була не дотриманою, так як йому не запропонували всі вакантні посади, які б він міг обіймати - зокрема, вакантні посади завідувачів кафедр.
Разом із тим, згідно приписів частини 6 статті 35, частини 11 статі 55 Закону України «Про онду освіту», заміщення посад завідувачів кафедр можливо тільки за наслідками проведення конкурсного відбору - а саме за результатами таємного голосування Вченою радою.
Отже, виключається можливість переведення позивача, як особи, посада якої ідлягала скороченню, на посади завідувачів кафедр з огляду на визначений законом спеціальний порядок заміщення цих посад. Тому, не було допущено порушень закону під час звільнення позивача.
Далі, не заслуговують на увагу доводи позивача, що не дотримання двох місячного строку опередження є підставою для визнання звільнення незаконним.
Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Позивач стверджує, що недотримання цього строку попередження свідчить про незаконність його звільнення і є однією з підстав для його поновлення на роботі.
Разом із тим, згідно роз?яснень, викладених в пункті 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів», при не дотриманні строку попередження при звільненні, якщо працівник не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату звільнення працівника.
Отже, не дотримання строку попередження про майбутне звільнення є підставою для зміни дати звільнення судом, а не поновлення на роботі.
Однак, в даному випадку зміна дати звільнення застосовується судом у відповідності до приписів статті 13 ЦПК України у випадку наявності відповідної позовної вимоги, і оскільки позивач відповідних позовних вимог не заявляв, враховуючи дію принципу диспозитивності, відсутні підстави для зміни дати звільнення судом.
Окрім цього дата видачі наказу не є датою звільнення.
В даному випадку в тексті наказу чітко вказано дату звільнення позивача - 07 серпня 2023р., і сам позивач вказує дату свого звільнення. А кадрові накази можуть видаватися за два-три дні раніше, чим вказані в них дати, що передбачають дію, що має настати.
Отже, з урахуванням наведених вище доводів, відсутні правові підстави для визнання звільнення незаконним та поновлення позивача на попередньо займаній посаді.
Відтак, не підлягають задоволенню, як похідні, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3 урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
Представник Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) подав пояснення (т.3, а.с.12-19, зазначивши, що 10 січня 2023р. Національне агентство одержало заяву позивача, направлену останнім також до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі- ГУНП в Дніпропетровській області) та Дніпропетровської обласної прокуратури, стосовно порушення вимог антикорупційного законодавства працівниками ПДАБА.
Національне агентство листом від 15 січня 2023р. №30-05/725-23 повідомило, що розгляд порушеного питання належить до компетенції Національної поліції України, у зв?язку з чим, вказане повідомлення листом від 11 січня 2023р. № 30-05/512-23 було направлене до Національної поліції України для його розгляду та вжиття відповідних заходів реагування.
Також позивачу було роз?яснено, що для вжиття заходів реагування з боку НАЗК немає правових підстав.
24 липня 2023р. НАЗК отримано до відома копію заяви ОСОБА_18 щодо можливого вчинення злочину посадовими особами ПДАБА.
Вказана заява також була надіслана до Дніпропетровської обласної прокуратури, ГУНП в Дніпропетровській області.
Листом від 02 серпня 2023р № 37-01/17221-23 НАЗК повідомило ОСОБА_1 , що з огляду на те, що його заява не містить в собі фактичних даних про можливі порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», які 6 могли бути перевірені третьою особою в межах його прав та повноважень, а також з огляду на відсутність повідомлень від органів досудового розслідування про початок досудових розслідувань за заявами позивача, наявної інформації недостатньо для надання висновку про набуття ним прав викривача та поширення на нього передбачених Законом гарантій їх захисту.
18 серпня 2023р. до НАЗК надійшла заява ОСОБА_1 стосовно визнання його викривачем.
НАЗК листом від 28 серпня 2023р. No 37-01/19689-23 поінформувало позивача, що він може звернутися з відповідною обгрунтованою письмовою вимогою до органу досудового розслідування, який є суб?єктом розгляду його повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень.
Щодо правових підстав набуття особою прав викривача
НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Як вбачається зі змісту п. 13 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства, з-поміж іншого, належить отримання та розгляд повідомлень, здійснення співпраці з викривачами, забезпечення їх правового та іншого захисту, перевірка дотримання законодавства викривачів з питань захисту.
Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв?язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов?язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Положеннями п. 163 ч. 1 ст. 3 КПК УКраїни встановлено, що викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Згілно з ч. 1 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції» права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Тобто з аналізу вищенаведених норм вбачається, що особа є викривачем з моменту повідомлення про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, за умов, визначених в абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону та п. 162 ч. 1 ст. 3 КПК України.
При цьому, ч.ч. 1-3 ст. 53? Закону передбачено, що викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Згідно з роз?ясненнями НАЗК від 12 червня 2023р. щодо правового статусу викривача факт того, що особа є викривачем безпосередньо може підтверджуватися, зокрема, такими документами: 1) копією відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача; 2) копією листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення; письмовою вимогою до органу досудового розслідування, який є суб?єктом розгляду його повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень.
Наведений перелік не є вичерпним, виникнення у особи прав викривача у зв?язку із здійсненням нею повідомлення, може підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.
Вищевказаний підхід відповідає міжнародним стандартам захисту прав викривачів, зокрема, Директиві Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 Союзу від 23 жовтня 2019р. про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства
Як було зазначено вище, 10 січня 2023р., 24 липня 2023р., 18 серпня 2023р. НАЗК отримано від ОСОБА_1 : заяву стосовно порушення вимог антикорупційного законодавства працівниками ПДАБА, копію заяви щодо злочинних дій посадових осіб Відповідача та заяву стосовно набуття ним статусу викривача.
Варто зауважити, що заяву, отриману Національним агентством 10 січня 2023р., ОСОБА_1 також направив до ГУНПІ в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури.
Відповідно до ст. 255 КУпАП посадові особи Національного агентства складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-4 - 172-9 КУпАП, у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, посади яких визначені у примітці до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції.
У всіх інших випадках протоколи про адміністративні правопорушення складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.
Таким чином, посадові особи органів Національної поліції є самостійними у прийнятті рішень стосовно збору та оцінки доказів, складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст.ст. 251, 252, 255 КУпАП).
Згідно з приміткою до ст. 56 Закону ректор навчального закладу не є службовою особою, що займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.
Ураховуючи викладене вище, НАЗК аціональне агентство листом від 15 серпня 2023р. № 30-05/725-23 повідомило позивача про те, що розгляд вказаного повідомлення належить до компетенції Національної поліції України, у зв?язку з чим, дане повідомлення направлено до Національної поліції України.
24 липня 2023р. до НАЗК надійшла копія заяви ОСОБА_1 щодо злочинних дій посадових осіб ПДАБА, адресована ним до Дніпропетровської обласної прокуратури, ГУНП в Дніпропетровській області.
Позивач самостійно визначив Дніпропетровську обласну прокуратуру та ГУНП в Дніпропетровській області суб?єктами розгляду своєї заяви про можливі злочинні дії посадових осіб ПДАБА від 24 липня 2023р., так як до НАЗК копія вказаної заяви була направлена ним до відома.
Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_1 також поінформував, що за його повідомленням до правоохоронних органів щодо незаконного призначення та виплати премій, надбавок, інших доплат посадовими особами Академії, 21 лютого 2023р. слідчим відділом Дніпровського відділу поліції ГУНІ в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042030000029.
Разом з тим інформація викладена позивачем у вказаній заяві мала ознаки кримінального правопорушення, проте з огляду на положення ст. 4 Закону Національне агентство не є органом досудового розслідування та не наділене повноваженнями здійснювати розслідування кримінальних правопорушень, відтак правових підстав для вжиття заходів реагування з боку НАЗК як спеціально уповноваженого суб?єкта у сфері протидії корупції не було, про що позивача безпосередньо поінформовано листом від 02 серпня 2023р.
18 серпня 2023р. до НАЗК надійшла заява позивача про набуття ним статусу викривача.
3 даного приводу зауважено, що згідно з абз. 10 ч. 3 ст. 53? Закону інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному КПК України.
Положення ч. 9 ст. 214 КПК України містить в собі вимогу про те, що слідчий протягом 24 годин у письмовій формі повідомляє Національне агентство про початок досудового розслідування за участю викривача.
Разом з тим, відповідно до п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» від 01 червня 2021р. № 1502-IX, який набрав чинності 26 червня 2021р., підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється суб?єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обгрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
Листом від 28 серпня 2023р. № 37-01/19689-23 ОСОБА_1 повідомлено про те, що до Національного агентства не надходили повідомлення від слідчого про початок досудових розслідувань за його заявами (повідомленнями) і, як наслідок, Національне агентство не може зробити висновок про набуття позивачем прав та гарантій викривача.
В цьому аспекті також вважаємо за необхідне вказати, що у відповідності до п. 25 ч. 1 ст. 3 та ч 3 ст. 60 КПК України, за своїм процесуальним статусом викривач є заявником, але із ширшим колом процесуальних прав, проте ці поняття не є тотожними.
Так, у разі якщо в повідомленні викривача наведено інформацію про вчинення корупційного кримінального правопорушення, але органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за статтею кримінального закону про кримінальне правопорушення, яке не є корупційним, особа не набуває процесуального статусу викривача, але набуває статусу заявника
Тобто фактично, у разі звернення особи із заявою про можливі факти вчинення кримінального правопорушення, яке на її думку може мати ознаки корупційного, саме слідчий або детектив органу досудового розслідування при внесенні (невнесенні) відповідних відомостей до ЄРДР визначає чи набуває така провадженні. особа прав і обов?язків викривача корупції, чи є лише заявником у кримінальному.
Таким чином, в даному випадку документом, який надав би можливість Національному агентству підтвердити набуття позивачем прав викривача є письмове повідомлення слідчого про початок досудового розслідування за участю викривача, направлене у відповідності до вимог ч. 9 ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 53-2 Закону повідомлення викривача має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов?язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені. Тобто повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов?язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Отже, фактичні дані у повідомленні викривача мають складатися з інформації про конкретні факти порушення встановлених Законом вимог. заборон та обмежень, які вчинені особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону.
Натомість подані позивачем заяви від 24 липня 2023р. та 18 серпня 2023р. не містять в собі фактів можливого вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень або інших порушень Закону посадовими особами ПДАБА, які б могли бути перевірені третьою особою в межах повноважень, визначених ст. 11 Закону.
Разом з тим, до Національного агентства не надходило повідомлень від органів досудового розслідування про початок досудових розслідувань за участю ОСОБА_1 , як викривача, про що його було неодноразово поінформовано Третьою особою у листах-відповідях від 02 серпня 2023р. № 37-01/17221-23 та від 28 серпня 2023р. № 37-01/19689-23.
Враховуючи все викладене вище у сукупності, наразі наявної у НАЗК інформації недостатньо для підтвердження наявності у позивача прав та гарантій викривача, а також для встановлення факту його участі у кримінальних провадженнях, вказаних ним в позовній заяві, саме як викривача, оскільки на момент подання до суду письмових пояснень інформації від органів досудового розслідування, у вигляді письмового повідомлення слідчого, до третьої особи не надходило.
У спірних правовідносинах суб?єктами розгляду повідомлень ОСОБА_1 про можливі факти корупційних кримінальних правопорушень, які за наслідком їх розгляду можуть підтвердити або спростувати факт того, що останній являється викривачем, є відповідні органи досудового розслідування, із заявами до яких він звертався.
Позивач не звертався до НАЗК із заявою про вжиття заходів захисту щодо нього як викривача у зв?язку з прийняттям в.о. ректора ПДАБА наказу від 04 серпня 2023р. № 414 КО «Про звільнення ОСОБА_1 ».
3 урахуванням викладеного зазначені обставини не могли бути предметом перевірки Національного агентства в межах повноважень, визначених ст.ст. 11, 12 Закону, а отже встановлення причинно-наслідкового зв?язку між повідомленнями ОСОБА_1 до правоохоронних органів про злочинні дії посадових осіб ПДАБА та можливим застосуванням щодо нього негативних заходів впливу з боку роботодавця третьою особою не здійснювалось.
Слід зазначити, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 жовтня 2021р. у справі № 361/8080/18, від 15 серпня 2019р. у справі № 815/2074/18, від 10 лютого 2022р. у справі № 480/4716/20, від 15 грудня 2021р. у справі № 640/265/20, від 11 лютого 2021р. № 260/26/19 недослідження обставин наявності у позивача статусу викривача, також недослідження судом причинно-наслідкового зв?язку між повідомленням і негативними заходами впливу чи загрози їх застосування відносно викривача, є порушенням норм процесуального та матеріального права, яке призводить до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, стосовно доведення зв?язку між повідомленням та негативними заходами впливу до викривача слід враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 21 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23 жовтня 2019р. про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу, у судових провадженнях чи провадженнях будь-якого іншого органу, які стосуються шкоди, що завдано особі, яка повідомляє про порушення, і за умови встановлення, що ця особа здійснила повідомлення чи публічне розкриття та зазнала шкоди, презюмується, що шкоди було завдано в рамках переслідування за повідомлення чи публічне розкриття. У таких випадках обов?язок доведення, що застосовані до особи, яка повідомила про порушення, заходи базувалися на належно обгрунтованих підставах, покладається на особу, яка вжила таких заходів.
Вказані норми кореспондують норми українського законодавства, відповідно до яких у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ними загрози застосування негативних заходів впливу до викривача у зв?язку з повідомленням, обов?язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями викривача, покладено на відповідача.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК України у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв?язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов?язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.
Отже, з вищеперелічених положень законодавства та практики суду касаційної інстанції вбачається, що саме відповідач повинен доводити відсутність у нього мотивів застосування до викривача негативних заходів внаслідок здійснення останнім відповідного повідомлення. В протилежному випадку, а саме у випадку недоведення зазначених обставин, порушені права викривача підлягають обов?язковому відновленню, зокрема, в судовому порядку.
Таким чином, у спірних правовідносинах, у разі підтвердження факту набуття ОСОБА_1 прав викривача, виключно відповідач зобов?язаний доводити, що звільнення позивача з посади директора навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій ПДАБА за п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв?язку з ліквідацією вказаного структурного підрозділу Академії, не пов?язане із здійсненням ним повідомлень про можливі факти корупційних злочинів, вчинених посадовими особами відповідача.
Представник Українського державного університету науки і технологій - адвокат Савко В.В. - подав письмові пояснення (т.4, а.с.26-30), в яких зазначив, що вважає позов безпідставним, належним чином необґрунтованим і таким, який не підлягає задоволенню.
Відповідно до наказу № 236 КО від 25 травня 2023р. було вирішено провести реорганізацію структури управління ПДАБА шляхом ліквідації ННІІОТ з метою фінансової оптимізації діяльності академії відповідно до зменшеного бюджетного фінансування 2023 р. -21.5% по спецфонду - 51.0%, згідно рішення вченої ради ПДАБА (протокол № 12 від 23 травня 2023 р.).
07 червня 2023р. року ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 111, в якому йшлося про те, що посада директора навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій, яку він займає, підлягає скороченню. ОСОБА_1 пропонується перейти на посаду доцента кафедри залізобетонних і камяних конструкцій на 0,5 ставки, яку він обіймає як сумісник.
До повідомлення додавався повний перелік вакансій станом на 01 червня 2023р. та позивачу було повідомлено, що йому необхідно не пізніше як за два місяці з дня отримання цього повідомлення письмово сповістити про прийняте ним рішення, а у разі відсутності його заяви у встановлений термін він будете звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
З огляду на неотримання від позивача заяви про прийняте ним рішення про переход на іншу посаду, відповідно до наказу № 414 КО від 04 серпня 2023р. було вирішено позивача ОСОБА_1 , директора ННІІОТ, звільнити 07 серпня 2023р. за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за ліквідацією ННІІОТ на підстава наказ № 236 КО від 25 травня 2023р. про ліквідацію ННІІОТ.
Щодо тези позивача стосовно того, що ліквідація структурного підрозділу не є ліквідацією юридичної особи і не є належною підставою для звільнення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Як вбачається з вищенаведеної норми розірвання трудового договору можливо у випадку будь-яких змін в організації виробництва і праці, а далі законодавець перелічує варіації таких змін, які можуть відображатись у таких формах як: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Однак зазначенні форми змін в організації виробництва і праці не є обмеженими.
У правовідносинах, що розглядаються, мала місце зміна в організації виробництва і праці, що відобразилась у ліквідації структурного підрозділу, що потягло за собою скорочення працівників, яке відображено у запропонованих підставах для розірвання трудового договору на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
У наказі № 236 КО від 25 травня 2023р. було зазначено, що начальнику відділу кадрів було доручено письмово повідомити співробітників, які підлягають скороченню у зв'язку із ліквідацією інституту.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992р. № 9, зміни в організації виробництва і праці - це раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, серед них перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо.
У згаданому наказі про ліквідацію навчально-наукового інституту зазначено, що відповідні зміни проводяться з метою фінансової оптимізації діяльності академії відповідно до зменшеного бюджетного фінансування, тож ПДАБА довелось раціоналізувати робочі місця шляхом їх скорочення у зв'язку із недостатнім державним фінансуванням.
П.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у правовідносинах у цій справі застосовувався не у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, а у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, які відобразились у формі ліквідації структурного підрозділу, що потягло за собою скорочення працівників (раціоналізацію робочих місць).
До НАЗК не надходило повідомлень від органів досудового розслідування про початок досудових розслідувань за участю ОСОБА_1 , як викривача, про що його було неодноразово поінформовано у листах-відповідях від 02 серпня 2023р. № 37-01/17221-23 та від 28 серпня 2023р. № 37-01/19689-23.
Враховуючи все викладене вище у сукупності, у НАЗК недостатньо інформації для підтвердження наявності у позивача прав та гарантій викривача, а також для встановлення факту його участі у кримінальних провадженнях, вказаних ним в позовній заяві, саме як викривача, оскільки на момент подання до суду письмових пояснень інформації від органів досудового розслідування, у вигляді письмового повідомлення слідчого, до третьої особи не надходило. Отже, обґрунтування позивача щодо свого начебто незаконного звільнення тією обставиною, що він мав статус «викривача» та мав імунітет до звільнення з роботи, не може братися судом до уваги, так як статусу «викривача» він так і не набув, що підтвердило у своїх поясненнях і НАЗК.
Навіть, якщо б позивач мав би такий статус, то норма на яку він посилається, а саме ст. 53-4 ЗУ «Про запобігання корупції», його не стосувалась, адже його було звільнено на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням працівників, а не у зв'язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
Окрім цього, позивач подав до Національного агентства заяву про набуття ним статусу викривача 18.08.2023 року, тобто вже після його звільнення, тому не є логічним з його боку обґрунтовувати своє звільнення тим, що він, начебто, мав права та гарантії, як особа зі статусом «викривач», адже на момент звільнення він навіть, не звернувся з відповідною заявою до компетентного органу. А стверджувати, що роботодавець не взяв це до уваги також не є можливим, адже на день звільнення ОСОБА_1 статусу викривача не мав і в кінцевому результаті так його і не отримав. Належних доказів, які б могли підтвердити необґрунтовані тези позивача про те, що його звільнення було проведено з особистих мотивів керівництва ПДАБА, позовна заява не містить.
Все зазначене у позові з цього приводу є виключно суб'єктивною думкою позивача, яка не підкріплена доказовою базою, тож не може братися судом до уваги. Щодо тези позивача стосовно того, що процедура ліквідація ННІІОТ не мала під собою належних підстав та проведена з порушеннями, а реорганізація ПДАБА фактично не відбулася.
Судом не може розглядатися питання змін у структурі ПДАБА, оскільки таке право належить власникові або уповноваженому ним органу, за умови дотримання правил щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад) і згоди працівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Доводи позивача про те, що ліквідація структурного підрозділу зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, про відсутність скорочення штату, є неспроможними, оскільки наказ № 236 КО від 25 травня 2023р. «Про ліквідацію Навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій» ніким не оскаржено та не скасовано.
Факт ліквідації структурного підрозділу підтверджується чинною редакцією штатного розпису, який наявний в матеріалах справи та відповідним вищезгаданим наказом про процедуру ліквідації. При цьому, відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України, суд розглядає спори в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих учасниками справи для підтвердження своїх вимог і заперечень. В межах індивідуального трудового спору обставини щодо доцільності, правомірності та дотримання процедури ліквідації структурного підрозділу, в межах якого працював працівник, знаходяться поза межами предмету доказування. Позивач не оскаржує в межах цієї справи організаційно-розпорядчі документи, що були підставою для проведення ліквідації структурного підрозділу чи закріплюють результат такої ліквідації, тому доводи щодо незаконності проведення реорганізації установи роботодавця не мають правового значення для вирішення цього трудового спору. Тому, доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.
Окрім цього, саме роботодавець визначає доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Тому оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не вважається належним способом захисту.
Прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи, - до такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 року у справі № 451/706/18.
Щодо тези позивача про відсутність погодження скорочення працівників, зокрема, його звільнення, з профспілковим органом ПДАБА представник третьоъ особи звертає увагу, що у відповідності до ч. 9 ст. 43 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2019р. у справі №336/5828/16 (провадження №61 30894сво18) викладено правовий висновок, що «як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення.
Відсутність такого рішення на час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору». Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 756/936/18 та від 28 червня 2022 року у справі №640/942/20. Тож, якщо суд дійде до висновку про необхідність такої процедури - вона може бути проведена вищенаведеним шляхом, однак це не дає правових підстав для поновленні працівника на роботі.
Щодо тези позивача стосовного того, що звільнення було проведено без врахування переважного права на залишення на роботі, аналізу кваліфікації працівників. Звертаємо увагу, що як правило, звільненню підлягають ті працівники, посади яких скорочуються. Водночас під час вивільнення керівник підприємства має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї менш кваліфікованого працівника. Про таку можливість згадано у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». При скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою продуктивністю праці і кваліфікацією (ч. 1 ст. 42 КЗпП України). Проте воно враховується лише у випадку скорочення однорідних професій чи посад, на чому наголосив Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 по справі № 577/256/18. Отже, так як в ліквідованому структурному підрозділі була лише одна посада директора, яку обіймав позивач, і після реорганізаціі ПДАБА відповідна посада відсутня в штатному розкладі, при звільненні позивача правила статті 42 КЗпП Украіїни застосуванню не підлягали та відповідно аналіз продуктивності праці не проводився, як і не застосовувались правові норми щодо переважного права залишення на роботі.
Звертає увагу на неефективний спосіб захисту, який обрав позивач для поновлення свого права. Так, позивач просить суд поновити його на посаді директора ННІІОТ ПДАБА або на рівнозначній посаді. Однак, відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 11 липня 2023 р. № 620-р «Про реорганізацію державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури», було вирішено погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070758) та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код згідно з ЄДРПОУ 02070772) шляхом приєднання їх до Українського державного університету науки і технологій (код згідно з ЄДРПОУ 44165850). Наразі Придніпровська державна академія будівництва та архітектури знаходиться в стані припинення, а всі співробітники були з неї звільненні, тож позовна вимога ОСОБА_1 не є ефективною з огляду на цей факт, так як поновити позивача в юридичній особі, яка перебуває в процесі припинення не є можливим. За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, з урахуванням наведених вище доводів, відсутні правові підстави для визнання звільнення незаконним та поновлення позивача на попередньо займаній посаді, тож позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає в повному обсязі
В судовому засіданні представники сторін свої позиції підтримали.
Суд, вислухавши учасників справи, представника НАЗК, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
21 грудня 2020р. між позивачем та ПДАБА укладено контракт № 999-н, згідно якого позивач призначений на посаду директора ННІІОТ на строк з 21 грудня 2020 по 20 грудня 2025р.р. (т.1, а.с.61-64).
Згідно довідки № 33 від 08 червня 2023р. первинної профспілкової організації ПДАБА позивач з вересня 2002р. являється членом цієї профспілки (т.1, а.с.158).
07 лютого 2023р. в ЄДРД зареєстроване кримінальне провадження № 12023046650000042 із коротким викладом о,ставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 06 лютого 2023р. до ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі 201/880/23 про зобов'язання уповноваженої особи ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 (ЖЕО 4841), правова кваліфікація кримінального правопорушення: ст.386 КК України, ПІБ потерпілого, заявника - ОСОБА_1 , орган досудового розслідування: підрозділ дізнання відділення поліції номер 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.166 т.1).
7 лютого 2023р. було зареєстровано кримінальне провадження 12023046650000043 з коротким викладом обставин що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 06 лютого 2023р. до ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі 201/878/23 про зобов'язання уповноваженої особи ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 (ЖЕО 4842), попередня кваліфікація правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.4 ст. 358 КК України, орган досудового розслідування: підрозділ дізнання відділення поліції номер 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.167, т.1).
Рішенням Вченої ради ПДАБА від 28 лютого 2023р. ухвалено створити комісію з оптимізації складу НПП і працівників академії у відповідності до фінансування, доручено цій комісії вивчити питання та запропонувати ректору академії перелік штатних одиниць до скорочення комісії у термін з 01 березня 2023 до 10 березня 2023р.р. надати рекомендації щодо скорочення штатів, скорочення штатів провести до 15 березня 2023р (т.3, а.с.153).
Протоколом № 6 комісії з оптимізації складу НПП і працівників академії від 22 травня 2023р. вирішено ліквідувати ННІІОТ з обґрунтуванням: необхідність скорочення видатків спеціального фонду академії через скорочення кількості здобувачів освіти заочної форми навчання; відсутня організаційнак необхідність функціонування окремого інституту, що допомагає забезпечувати їх підготовку; за період існування ННІІОТ жодних інноваційних освітніх технологій інститутом не було розроблено та не було впроваджено у навчальний процес; відсутність ліцензії на підвищення кваліфікації (п.4.1) (т.3, а.с.154-155).
Протоколом № 12 від 23 травня 2023р. засідання вченої ради ПДАБА ухвалено реорганізувати структуру академії наступним чином: зокрема, ліквідувати ННІІОТ, обгрунтування: 1) необхідність зменшення фінансових збитків академії та скорочення видатків спеціального фонду. Згідно службової записки головного бухгалтера ОСОБА_19 протягом 2022р. надходження коштів від діяльності ННІОТ склали 8 189 814 грн., а видатки на діяльність ННПОТ склали 10 802 137 грн. (серед них 2 600 218 грн. - видатки на заробітну плату адміністративно-технічного персоналу ННПОТ). Таким чином, збитки від діяльності ННІОТ протягом 2022 року склали 2 612 323 грн. 2) згідно доповідної записки проректора з навчально-виховної роботи ОСОБА_20 , за період існування ННПОТ (з 2019 по 2023 рік) кількість здобувачів освіти заочної форми навчання скоротилася з 1304 до 669 осіб. Через це на сьогоднішній день відсутня організаційна необхідність функціювання окремого інституту, що допомагає забезпечувати їх підготовку; 3) згідно доповідної записки проректора з навчально-виховної роботи ОСОБА_21 , відсутня ліцензія на проведення освітньої діяльності щодо підвищення кваліфікації фахівців; 4) за період існування ННІІОТ жодних інноваційних освітніх технологій інститутом не було розроблено та не було впроваджено у начальний процес; також були внесені зміни до штатногорозкладу академії(т.2, а.с.227). Позивач був присутній на цьому засіданні.
Рішенням від 23 травня 2023р. (додатком до протоколу № 12) Вченої ради ПДАБА постановлено, зокрема: затвердити рішення комісії з оптимізації складу НПП та працівників академії (протокол № 6 від 22 травня 2023р); реорганізувати структуру академії, в тому числі ліквідувавши ННІІОТ (т.2, а.с.229).
Наказом № 236 КО від 25 травня 2023р. в.о. ректора ПДАБА Данішевського В. постановлено провести реорганізацію структури управління ПДАБА шляхом ліквідаціїї ННІІОТ (т1., а.с.55-56). Позивач із цим наказом ознайомлений 07.06.2023р.
Положенням про Вчену Раду ПДАБА, затвердженим протоколом № 8 від 26 травня 2020р. Вченої ради ПДАБА, введеного в дію наказом ректора від 27 травня 2020р. № 123, відео - та аудіофіксація засідань ради не передбачена (т.1, а.с.65-73, т.3 с.с. 151).
Повідомленням № 111 від 07 червня 2023р. позивача сповіщено, що, відповідно до наказу №236 КО від 25 травня 2023р. в академії проводиться реорганізація шляхом ліквідації ННІІОТ, і посада, яку позивач займає, підлагяє скороченню. Йому запропоновано перейти на посаду доцента кафедри залізобетонних і кам?яних конструкцій на 0,5 ставки, яку він обіймав. Запоропоновано позивачу не пізніше як за два місяці з дня отримання цього повідомлення, письмово повідомити про прийняте рішення. У разі відсутності заяви у встановлений термін, попереджено про звільнення за п. 1 ст. 40 К3пП (т.1, а.с.41-45, т.2, а.с.226). При цьому позивача повідомлялось про наявність вакансій: станом на 01 червня 2023р. одночасно із врученням цього повідомлення (т.2, а.с.232), станом на 26 липня 2023р. поштою (т.2, а.с.234-235, вручено 29.07.2023р.), станом на 04 серпня 2023р. нарочно (т.2, а.с.236-237).
Наказом № 414 КО від 04 серпня 2023р. позивача, директора навчально наукового інституту інноваційних освітніх технологій постановлено звільнити з 07 серпня 2023р. за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією ННІІОТ (т.1 а.с.41) на підставі наказу № 236 КО від 25 травня 2023р. про ліквідацію ННІІОТ.
Згідно копії штатного розпису ПДАБА на 16 січня 2023р. посада директора ННІІОТ наявна (т.2, а.с.218).
З 07 серпня 2023р. внесені зміни до штатного розпису ПДАБА шляхом виведення 3 штатних посад ННІІОТ (посад директора, заступника директора з навчально-наукової роботи та заступника директора з навчально-методичної роботи) (т.2, а.с.220).
Наказом № 63 від 8 серпня 2023р. ПДАБА з 16 серпня 2023р. виведено ННІІОТ із структури та штатного розпису ПДАБА, включаючи господарсько-експлуатаційний відділ ННІІОТ та відділ дистанційної освіти ННІІОТ (т.2, а.с.230).
Відповідно до відповіді ДП «Інфоресурс» № 01-15/2559 від 16 серпня 2023р. (т.1, а.с.172) зазначено, що ПДАБА (код ЄДРПОУ02070772) має в Реєстрі суб?єктів освітньої діяльності ЄДЕБО обліковий запис за № 43. Інформація щодо підрозділів (факультетів, інститутів, тощо) ПДАБА що відображається в Реєстрі (станом на 07.08.2023): Навчально-науковий інститут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві;тНавчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій; Факультет цивільної інженерії та екології; Архітектурний факультет; Будівельний факультет, Економічний факультет; Факультет інформаційних технологій та механічної інженерії; Факультет цивільної інженерії та екології; Навчально-науковий центр міжнародної освіти та міжнародного співробітництва; Навчально-науковий центр освітньої діяльності. У складі ПДАБА наявний ННІІОТ (станом на 07 серпня 2023р. на дату відповіді) .
Наказом № 401-КО від 26 липня 2023р. ПДАБА (т.1, а.с.174) оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників академії: завідувачів кафедр девелопменту нерухомості фінансів обліку та маркетингу (1 шт.од.), публічного управління та права (1 шт.од.), кафедра економіки менеджменту та підприємництва (1 шт.од.).
Аналізуючи доводи позивача, суд дійшов таких висновків.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 1) фактично реорганізацію ПДАБА здійснено не було, скорочення не відбувалось, оскільки підстав для ліквідації ННІІОТ не існувало, внутрішня процедура ліквідації не дотримана, в обгрунтування рішення Вченої ради покладено недостовірні відомості, результати голосування членів ради сфальсифіковані; 2) відповідач не отримував попередню згоду профспілки ПДАБА на скорочення штату або звільнення позивача як члена цієї профспілки; 3) при проведення звільнення відповідач не провів аналіз всіх працівників, за підсумками якого може бути скорочено лише осіб, в яких відсутнє переважне право залишення на роботі, а позивач має статус викривача, отже не міг бути звільненим; 4) про скорочення штату позивача було повідомлено 07 червня 2023р., а наказ про його звільнення складено 04 серпня 2023р., без дотримання двохмісячного терміну; 5) позивачу не запропонували всі наявні вакантні посади, оскільки 26 липня 2023р. був оголошений конкурс на зайняття посад завкафедр.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За положеннями частини першої та третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмово заявою про таке переведення.
Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України, тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша стаття 43 КЗпП України).
У статті 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі
№ 6-1264цс17, вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, зазначено, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».
Стосовно доводів позивача про те, що фактично реорганізацію ПДАБА здійснено не було, скорочення не відбувалось, оскільки підстав для ліквідації ННІІОТ не існувало, внутрішня процедура ліквідації не дотримана, в обгрунтування рішення Вченої ради покладено недостовірні відомості, результати голосування членів ради сфальсифіковані.
Відповідно до п. 19 постанови № 9 від 06 листопада 1992р. Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Пунктом 5.3.1 Статуту ПДАБА предбачено, що навчально-науковий інститут є структурним підрозділом академії, що об'єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, які проводять освітню діяльність і проводять наукові дослідження. Рішення про створення навчально наукового інституту його структуру реорганізацію чи ліквідацію приймає Вчена рада академії за поданням ректора академії (т.1, а.с.85).
Рішення про ліквідацію ННІІОТ прийнято повноважним суб'єктом, Вченою радою академії, після виступу в тому числі ректора академії, на засіданні ради, на підтвердження чого в матеріалах справи мається протокол № 12 від 23 травня 2023р. (витяг) та власне рішення ради.
Суд позбавлений можливості перевірити повноту та правильність виконаної позивачем відеофіксації засідання Вченої ради академії, яке відбулося 23 травня 2023р., та схем до нього, оскільки відео- та аудіофіксація засідань ради згідно статуту ради не ведеться (нема з чим співставити). Слід також врахувати, що цей запис та схеми позивач виконував як особа зацікавлена, бо обіймав посаду директора ННІІОТ, питання стосовно ліквідації якого вирішувалось на цьому засіданні. А відтак надані докази нібито фальсифікації підрахунку голосів є припущеннями, покласти яких в основу судового рішення не можна.
Підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.
Посилання позивача на те, що підстав для ліквідації ННІІОТ не існувало, а обгрунтування рішення Вченої ради покладено недостовірні відомості, бо інститут був прибутковим, впроваджував технології тощо суд не може врахувати, оскільки фактично увійде в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду.
В матеріалах справи наявні штатні розписи, згідно яких штатна одиниця директора ННІІОТ скорочена разом із двома іншими штатними одиницями заступників директора ННІІОТ, тому суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що фактично скорочення штатів не відбулося.
Стосовно того, що відповідач не отримував попередню згоду профспілки ПДАБА на скорочення штату або звільнення позивача як члена цієї профспілки.
У відповідності до положень статті 43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
За положеннями статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).
Разом із тим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану було неодноразово продовжено, та діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу Законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
Судом встановлено, що позивач є членом профспілки, докази того, що він обраний до профспілкових органів, суду не надано. Відтак роботодавець не потребував згоди профспілки на звільнення позивача.
Стосовно непроведення аналізу на переважне право залишення на роботі та статусу викривача.
ННІІОТ скорочений як підрозділ ПДАБА шляхом ліквідації.
Обов'язку проведення порівнювальний аналізу осіб, які мають переважне право залишитись на роботі у відповідача в даному конкретному випадку немає, оскільки структурний підрозділ (ННІІОТ) ліквідовувався.
Позивач обіймав посаду директора ННІІОТ і за сумісництвом обіймав посаду доцента кафедри залізобетонних і кам?яних конструкцій на 0,5 ставки.
Як пояснила представник відповідача в судовому засіланні, ННІІОТ скорочений як підрозділ ПДАБА шляхом ліквідації, і за скороченням штатів позивача звільнено з його основної посади (директора ННІІОТ), а на посаді за сумісництвом (доцента кафедри залізобетонних і кам?яних конструкцій на 0,5 ставки) він як працював у ПДАБА, так і продовжує працювати дотепер.
Відтак фактично позивач з ПДАБА не звільнений.
Як зазначив представник НАЗК у своїх поясненнях, наразі наявної у агенства інформації недостатньо для підтвердження наявності у позивача прав та гарантій викривача, а також для встановлення факту його участі у кримінальних провадженнях, вказаних ним в позовній заяві, саме як викривача, оскільки на момент подання до суду письмових пояснень інформації від органів досудового розслідування, у вигляді письмового повідомлення слідчого, до третьої особи не надходило. В судовому засіданні представник НАЗК підтвердила, що статус викривача в позивача відсутній (т.4, а.с.51, судове засідання від 17.12.2024р., таймкод 15:38-15:41).
Стосовно аргументів позивача про недотримання двохмісячного терміну звільнення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач попереджений про майбутнє звільнення 07 червня 2023р., звільнений він з 07 серпня 2023р. (з понеділка) наказом від 04 серпня 2023р.
З переліком вакансій адміністративного та технічного персоналу ПДАБА станом на 04 серпня 2023р. позивач ознайомлений, копію цього переліку отримав, про що розписався безпосередно у переліку і посаду, яку погоджується обійняти як основну (адже свою трудову діяльність на сумісній посаді продовжив) при ознайомленні 04 серпня 2023р. не вказав, окремої заяви стосовно цього також не подавав.
Відтак в судовому засіданнні не встановлено доказів того, що позивач погодився обійняти посаду із запропонованих переліків. Не вказував на це з представник відповідача.
Оскільки позивач був попереджений про звільнення 07 червня 2023р., своєї згоди на обійняття вакантної посади ПДАБА не надав і звільнений з 07 серпня 2023р., суд відхиляє аргументи позивача про недотримання двомісячного терміну попередження при звільненні з основної посади за скороченням штатів.
Стосовно того, що позивачу не запропонували всі наявні вакантні посади, оскільки 26 липня 2023р. був оголошений конкурс на зайняття посад завкафедр.
З матеріалів справи встановлено, що наказом № 401-КО від 26 липня 2023р. ПДАБА оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників академії: завідувачів кафедр девелопменту нерухомості фінансів обліку та маркетингу (1 шт.од.), публічного управління та права (1 шт.од.), кафедра економіки менеджменту та підприємництва (1 шт.од.).
Завідувач кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням Вченою радою академії строком на 5 років з урахуванням пропозиції трудового колективу навчально-наукового інституту (факультету) та кафедри (п.5.5.5 статуту ПДАБА, т.1, а.с.87). З врахуванням викладеного позивачу не могли запропонувати виборну посаду як вакантну.
Пропозиція посад для зайняття у випадку звільнення особи за скороченням штатів має на меті гарантоване забезпечення права людини на працю, а не ілюзорне, яке ставиться під умову шляхом пропозиції посади виборної.
Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що рівнозначної посади, на яку позивача можливо було б перевести, в штатному розкладі немає, і в судовому засіданні не встановлено доказів протилежного. Не заперечував це й представник позивача. Інших доказів того, що надані позивачу станом на 01 червня 2023р., на 26 липня 2023р. на 04 серпня 2023р. списки вакансій є неповними, в ході судового розгляду не здобуто.
А відтак судом встановлено, що у відповідача мали місце зміни в організації праці, зокрема, ліквідація структурного підрозділу (ННІІОТ), скорочення в зв'язку з цим штату працівників, що підтверджується наданими штатними розкладами ПДАБА, що відповідачем додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, що позивач відмовився від переведення на іншу роботу в академії за основною посадою і продовжив обіймати там же посаду за сумісництвом і фактично з академії не звільнений, що відповідач не мав можливості перевести позивача з його згоди на іншу рівнозначну основній посаді роботу, оскільки така була відсутня, і що позивач як вивільнюваний з основної роботи працівник не користувався переважним правом на залишення на роботі та попереджувався за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю та недоведеністю.
Судові витрати розподілити за положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтею 43 Конституції України, статтями 3, 21-22, 36, 38 КЗпП України, статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258-259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів. Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева