ЄУН 229/2373/24
Номер провадження 2/211/3166/25
27 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
За головуванням судді Гонтар А.Л.
з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернувся до Дружківського міського суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3188566 від 28 квітня 2021 року в розмірі 89500,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.
На підставі ухвали суду від 17 червня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу та ухвалено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідно до прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
З огляду на вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідив матеріали справи, та висновує таке.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановив суд, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 28.04.2021 року було укладено договір про споживчий кредит № 3188566, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії шляхом перерахування кредитодавцем кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, в сумі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44917308 від 28.04.2021 , на строк кредитування 30 днів, комісія за надання кредиту 10.00 % від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 5% за день від фактичного залишку кредиту (а.с. 52-62 копія договору, а.с. 66-копія платіжного доручення).
Докази на спростування факту укладення зазначеного договору та отримання кредитних коштів відповідач не надав.
Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У частині першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
13 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») укладено договір факторингу №07Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права вимоги до Боржників, вказаних в Реєстрі боржників (а.с. 29-47 копія договору з додатками).
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3188566 від 28.04.2021 на суму 89500,00 грн. (а.с. 13).
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
27.09.2023 на адресу відповідача було направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування (а.с. 50).
Суд встановив факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Згідно із наданим розрахунком, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість за кредитним договором № 3188566 від 28 квітня 2021 року в розмірі 89500,00 грн., яка складається з наступного: 20 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 67500,00 грн. заборгованість по процентам; 2000,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 20 розрахунок).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження, не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. підтверджуються: договором № 42649746 від 11 грудня 2023 року про надання правової допомоги Адвокатським Бюро «Анастасії Міньковської»; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Міньковської А.В.; актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.04.2024 ; детальним описом робіт (надання послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 28.04.2021 .
Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, суму заборгованості за кредитним договором № 3188566 від 28.04.2021 року в розмірі 89500 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 листопада 2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар