Єдиний унікальний номер 211/11920/25
Номер провадження 1-кп/211/1956/25
28 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_4
обвинуваченого (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у режимі відеоконференціі акт обвинувачення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010024893 від 10 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.4 ст. 402 КК України щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ Запорізької області, є громадянином України, має базову середню освіту, одружений, проходить військову службу за контрактом на посаді гранатометника 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий Яромолинецьким районним судом Хмельницької області за ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали Сокрнянського районного суду Чернівецької області від 24 квітня 2025 року умовно достроково на строк 5 років 11 місяців 16 днів для проходження військової служби за контрактом
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, висновує таке.
11.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
З огляду на обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого на теперішній виникла необхідність у продовженні ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Під час судового розгляду доведено наявність ризику, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що він, раніше вже був засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, був звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, однак знову вчинив нове кримінальне правопорушення в період проходження військової служби під час дії воєнного стану, що свідчить про його стійку схильність до скоєння кримінальних правопорушень.
У той же час суд вважає, що ризик, передбачений уп. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні, не доведений, оскільки, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Суд, вважає неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Оцінено в сукупності також такі обставини: достатню обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (у разі встановлення його вини) за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; особу підозрюваного та стан його здоров'я - одружений, є військовослужбовцем за контрактом, відомості про перебування на обліку у медичних закладах за місцем проходження служби відсутні, за місцем проходження служби зарекомендував себе негативно; кримінальне правопорушення вчинив в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Суд, вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 і покладає вирішення цього питання на суд або слідчого суддю, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи підозрюваного ОСОБА_5 , та те, що прокурором не надано доказів отримання ОСОБА_5 щомісячного доходу у значному розмірі, суд вважає за можливе визначити йому розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560, 00 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для визначення застави підозрюваному у більшому розмірі, оскільки в такому випадку застава стане для нього непомірним тягарем.
Строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно визначити з огляду на положеня п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України та ч. 2 ст. 197 КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, з огляду на положення ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 314- 316, 369 КПК України, суд, -
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ Запорізької області, в умовах гауптвахти на строк до 26 січня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати за викликом до органу досудового розслідування, суду для участі в слідчих діях, судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Судове засідання призначити на 25 грудня 2025 року о 09:00 год. та проводити в режимі відеоконференції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
На ухвалу суду в частині продовження тримання під вартою може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1