Справа № 166/1579/25
Провадження № 1-кп/163/242/25
28 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12025030570000131 про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Брест
Республіки Білорусь, українця, громадянина
України, зареєстрованого та проживаючого за
адресою:
АДРЕСА_1 , з середньою
освітою, інваліда ІІІ групи, розлученого, раніше
судимого вироком Любешівського районного суду
Волинської області від 10.07.2024 року за ч.1
ст.382 КК України до 1 року позбавлення волі з
іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.3 ст.382 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за ч. 1 ст. 382 КК України, судимість за що в установленому законом порядку не знята і не погашена, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами, маючи водійське посвідчення, яке вилучено у передбаченому законом порядку, допустив систематичне, злісне, умисне невиконання рішення суду, та вчинив новий умисний злочин, передбачений ч. 3 ст.382 КК України, за наступних фактичних обставин.
Так, постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 23.08.2023 року, яка набрала законної сили 05.09.2023, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень, з позбавленням права керування всіма транспортними засобами строком на строк 5 (п'ять) років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, систематично вчиняв дії щодо її умисного невиконання.
А саме, 07 квітня 2025 року о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Р-15 в межах с.Сілець Шептицього району Львівської області, де був зупинений працівниками ВРПП Шептицього РВП ГУНП у Львівській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього склали протоколи по справі про адміністративні правопорушення від 07.04.2025 року серії ЕПР1 №293622 за ч.2 ст.130 КУпАП та серії ЕПР1 №293627 за ч.5 ст.126 КУпАП і постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.05.2025 року, яка набрала законної сили 02 червня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень, з позбавленням права керування всіма транспортними засобами строком на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Окрім цього, 17 квітня 2025 року о 17 годині 38 хвилин, ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», р.н.з. НОМЕР_1 , в сел. Ратне по вул. Лесі Українки та був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього склали протокол по справі про адміністративні правопорушення від 17.04.2025 серії ЕПР №303502 за ч.1 ст.130 КУпАП та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГНА №4525164 за ч.1 ст.121 КУпАП і постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 12 травня 2025 року, яка набрала законної сили 23 травня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_4 , передбачена ч. 3 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, не заперечуючи жодних фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Додатково показав, що він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, 07.04.2025 року та 17.04.2025 року дійсно керував автомобілем, оскільки після отриманого поранення була необхідність їздити по лікарнях та медичних закладах.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним злочину та фактичні обставини обвинувачення.
За таких обставин, при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин передбачений цією статтею.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічний злочин, але належних висновків для себе не зробив, вчинив аналогічне кримінальне правопорушення під час іспитового строку та після засудження за ч.1 ст. 382 КК України, посередньо характеризується по місцю проживання, розлучений, інвалід ІІІ групи, на спеціалізованому обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також обставини, що пом'якшують, та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до висновку досудової доповіді начальника Ковельського районного сектору № 2 Філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_5 від 23.10.2025, встановлено високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення ОСОБА_4 без реального обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе лише за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, проведення індивідуально-профілактичної роботи, участь у соціально-виховних заходах, здійснення нагляду за його поведінкою.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення після засудження його 10.07.2024 Любешівським районним судом Волинської області, за яким його засуджено за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік з іспитовим строком на один рік, суд вважає, що його виправлення та перевиховання потребує контролю з боку держави, а тому обирає йому покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вказаним вироком та вироком Любешівського районного суду Волинської області від 10.07.2024 року. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 08.08.2025 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого закінчився 30.09.2025 року. Під час судового розгляду кримінального провадження клопотання про застосування запобіжного заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Любешівського районного суду Волинської області від 10.07.2024 року та остаточно визначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Початок відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Строк додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: суддя ОСОБА_1