154/3408/25
3/154/1777/25
27 листопада 2025 року Суддя Володимирнського міського суду Волинської області Лутай А.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 431370 від 16.08.2025 року, 16 серпня 2025 року о 00:30 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме, голосно кричав, чим завдав потерпілій шкоду психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
19 вересня 2025 року на адресу суду надійшла нотаріально завірена заява ОСОБА_2 , в якій вона зазначила, що її колишній чоловік, ОСОБА_1 , не вчиняв щодо неї фізичного чи психологічного тиску, а також не вчиняв домашнього насильства 16.08.2025. У зв'язку з пізнім часом її приходу між ними відбувся словесний конфлікт на підвищених тонах. Жодних дій, що могли б кваліфікуватися як насильство, вчинено не було. Вона не має жодних претензій до ОСОБА_1 та вважає, що його дії не містять складу адміністративного правопорушення.
30 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. В обгрунтування свого клопотання зазначив, що він є одноособовим власником житла за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення суду від 19.05.2025 шлюб між ним та потерпілою розірвано. Згідно договору про місце проживання дітей, троє їх малолітніх дітей постійно проживають у вказаній квартирі та перебувають на повному його утриманні. 16.08.2025 ОСОБА_3 самовільно прийшла до його житла та місця проживання дітей після опівночі та перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що його голос був підвищений виключно у відповідь на її прихід у нічний час та її власні гучні крики та образи на його адресу, з метою захисту сну дітей та забезпечення порядку у його житлі. Жодних умисних дій, спрямованих на заподіяння шкоди її психологічному здоров'ю, не вчиняв. У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази того, що словесний конфлікт, який був спровокований діями ОСОБА_4 та мав обопільний характер, призвів до погіршення її психічного здоров'я. Зазначення в протоколі факту «голосно кричав» та твердження про заподіяння шкоди психологічному здоров'ю, що не підтверджені належними доказами, є лише припущенням інспектора, а не доведеним юридичним фактом. Вказує, що у його діях був відсутній прямий умисел на вчинення домашнього насильства. Він виступав із запереченням проти її дій - приходу у пізній час та порушення спокою його малолітніх дітей у його житлі. Словесний конфлікт, який виник через дії ОСОБА_4 , є побутовою суперечкою, яка не може бути автоматично кваліфікована як умисне домашнє насильство.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.
Вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів, оскільки його участь не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 , суд дійшов таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №431370 від 16.08.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення психологічного насильства, а саме голосно кричав. При цьому, у фабулі протоколу не зазначено, чи були це словесні образи, погрози на адресу потерпілої, спрямовані на обмеження волевиявлення потерпілої.
Крім цього, матеріали справи не містять жодного доказу завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілій, про що і заперечила сама потерпіла.
Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. У протилежному, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Висновки викладені Європейським судом у відповідності до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є одним з джерел національного права, а отже є обов'язковими до виконання державою Україна.
При прийнятті рішення у справі підлягає застосуванню конституційний принцип, закріплений у ст.62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, отже вина особи є недоведеною, а тому провадження у справі потрібно закрити відповідно до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст.247, ст.284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у звьязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя А.М.Лутай