Справа № 510/2237/23
Провадження № 2/510/649/25
(ЗАОЧНЕ)
20 листопада 2025 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,
за участю секретаря Березенко С.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно,
Відповідач будучи належним чином сповіщений в порядку ст. 128 ЦПК України, у призначені судові засідання не явився, про причини неявки суд не сповістив, заперечень, клопотання про розгляд справи без його участі, до суду не надходило.
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути у її відсутності та без участі позивача, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку із цими обставинами та керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Ухвалою суду від 08.10.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовчий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.11.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначена справа до судового розгляду по суті.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 . Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19.03.1999 р.
За час свого життя ОСОБА_3 не склав заповіт, як розпорядження на випадок своєї смерті, а тому спадкування майна здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є позивач - дружина ОСОБА_1 .
У встановлений законом строк позивач не зверталась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка, однак прийняла спадщину шляхом фактичного сумісного проживання з померлим, що підтверджується довідкою Ренійської міської ради. Таким чином, вона прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї, однак юридично її не оформили.
З метою оформлення права власності на спадкове майно, позивач звернулась до державного нотаріусу Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Проте, державний нотаріус повідомив про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину з тих підстав, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів. У зв'язку з цим, нотаріусом видано позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та порекомендував їй звернутися до суду для вирішення даного питання.
Після смерті ОСОБА_1 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого чоловіка і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємицею за законом першої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.Д. Бошков