Провадження № 11-сс/4823/606/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26 листопада 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено частково клопотання слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025270340003266 від 13.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Чернігова, українки, громадянки України, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких умисних злочинів, з урахуванням доведеності існування ризиків, передбачених пп. 1,2,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку слідчого судді, ризик незаконно впливати на підозрювану ОСОБА_9 з метою зміни нею показань на свою користь є необґрунтованим, оскільки підозрювана ОСОБА_8 визнала факт вчинення нею протиправного діяння за попередньою змовою із ОСОБА_9 , яка на цей час перебуває під вартою в слідчому ізоляторі, що виключає можливість незаконного впливу на останню з боку ОСОБА_8 . А тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не забезпечить належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
Вважає, що висновок слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки містять суперечності, а положення ч. 4 ст. 194 КК України щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу застосовано безпідставно. На думку прокурора, стосовно підозрюваної ОСОБА_8 все ж існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливати на іншу підозрювану ОСОБА_9 , адже не виключається узгодження захисних версій між підозрюваними, оскільки доказами у кримінальному провадженні є виключно показання, надані суду. Зауважує, що факт зберігання ОСОБА_8 , виявлених під час обшуку речовин та предметів за місцем проживання, дає достатні підстави вважати, що нею організовано систематичну та налагоджену діяльність з незаконного збуту заборонених до обігу речовин. Вказує, що при затриманні ОСОБА_8 ще вилучено два згортки з невідомою речовиною рослинного походження, а в її телефоні виявлено близько 100 фотознімків ділянок місцевостей з відображенням відповідних координат, що не виключає, що підозрювана придбала речовини, які мають ознаки наркотичних засобів у більших обсягах, що на думку прокурора, актуалізує ризик подальшого вчинення нею аналогічних кримінально протиправних діянь у разі перебування її поза місцем попереднього ув'язнення. Зауважує, що роль і ступінь участі підозрюваних у вчиненні інкримінованого злочину на сьогодні остаточно не визначені, що актуалізує відповідні ризики щодо ОСОБА_8 . Зазначає, що на даний час досудовим слідством не установлені джерела придбання підозрюваними заборонених до обігу речовин, місця їх зберігання та місцезнаходження всіх доходів, отриманих від злочинної діяльності. Вказує, що на даний час завершено проведення експертиз лише відносно незначного обсягу речовин із загального їх обсягу, що був у неї вилучений. А тому наголошує на застосуванні до підозрюваної ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який наполягав на задоволенні його апеляційної скарги, підозрювану та її захисника, які просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270340003266 від 13.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
13.11.2025 об 11 год 56 хв. ОСОБА_8 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення на підставі ст. 208 КПК України.
14.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
При судовому розгляді клопотання слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 необхідного запобіжного заходу, слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджено доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для вирішення питання щодо запобіжного заходу і дійшов вірного висновку, що на цей час, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 можливо застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, із забороною цілодобово залишати місце проживання.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 стосовно неї слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Із змісту апеляційної скарги та доводів прокурора, на думку колегії суддів апеляційного суду, не вказано переконливих доводів того, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, застосований до ОСОБА_8 , буде недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання щодо особи підозрюваної, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені прокурором ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Під час апеляційного розгляду прокурором не наведено таких обставин, які можуть вказувати на те, що підозрювана порушуватиме покладені на неї процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Перевіривши доводи прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, яке не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а тому зазначені у клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження.
При цьому враховується, що з моменту оголошення підозри жодних порушень процесуальної поведінки підозрювана не виявляла.
Апеляційні доводи прокурора не спростовують висновку слідчого судді про достатність для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваної цілодобового домашнього арешту. Посилання прокурора на те, що слідчий суддя з достатньою повнотою не дослідив обставини, з якими закон пов'язує необхідність обрання такого запобіжного заходу, та не надав аналізу тим ризикам, на які посилався слідчий у клопотанні щодо незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не ґрунтуються на матеріалах провадження та змісті ухвали, фактично ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливої поведінки підозрюваної в майбутньому та не містять під собою ґрунтовних підстав. Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови у триманні підозрюваної під вартою і обрання їй цілодобового домашнього арешту. Сама тяжкість кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_8 не може бути підставою для тримання її під вартою.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни законного та обґрунтованого судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4