Провадження № 11-сс/4823/603/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25 листопада 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 58 днів, тобто до 07 січня 2026 року із забороною залишати житло у період часу з 15:00 год до 06:00 год із можливістю покидати місце мешкання для слідування у найближче офіційне укриття у місті Чернігів під час повітряної тривоги на час дії воєнного стану на території України та покладенням обов'язків: постійно знаходитися за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 15:00 до 06:00 годин; прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на визначений ними час; утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 ,
щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупичів Городнянського району Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
В обґрунтування такого рішення слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів та доведеність прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановивши міцні соціальні зв'язки підозрюваного та наявність матері, якій діагностовано тяжку хворобу, у зв'язку з чим вона потребує сторонньої допомоги, яку надає підозрюваний, дійшов висновку про необхідність надати підозрюваному час для догляду матері, тому дійшов висновку, що домашній арешт у період часу з 15:00 до 6:00 год. з покладенням обов'язків, у тому числі і заборони спілкування з потерпілим, буде достатнім для запобігання ризикам та досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, захисник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі врахована тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_8 , його процесуальна поведінка, яка переконливо свідчить на недоведеність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки має зареєстроване місце проживання, високий рівень міцних соціальних зв'язків та позитивні харакретизуючі дані, раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався. Ризик незаконного впливу на потерпілого також вважає недоведеним, оскільки потерпілий є діючим працівником правоохоронного органу, має табельну зброю, спеціальні засоби та володіє навичками самооборони, що, вважає, спростовує будь-який можливий вплив підозрюваного на нього. Просить врахувати, що підозрюваний є пенсіонером податкової міліції, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має матір похилого віку, якій діагностовано тяжку хворобу, має неповнолітню дитину та користується повагою у суспільстві. Вважає, що такі обставини обумовлюють необхідність обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді, захисника та його підзахисного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити із викладених підстав, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів поданої апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів, слідчим СВ ВП №2 (с-ще Ріпки) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025270450000179 від 08.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України щодо заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
08.11.2025 ОСОБА_8 у порядку ст. 208 КПК України був затриманий.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Він може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч. 2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, слідчий суддя вірно оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ступінь тяжкості злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дійшов правильного висновку про необхідність застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Разом з тим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд апеляційної інстанції, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким, приходить до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із визначенням іншого періоду доби.
Враховуючи вищенаведене, обставини вчинення злочину, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , ступінь тяжкості такого, особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, здійснює допомогу матері у зв'язку з діагностованою їй тяжкою хворобою, що підтверджено медичними документами, часові проміжки надання якої неможливо прогнозувати наперед, на що переконливо посилається сторона захисту, колегія суддів приходить до переконання, що запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 21:00 год до 06:00 буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним у клопотанні.
На підставі вищенаведеного, ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 15:00 до 06:00 год. скасувати, та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у період доби з 21:00 до 06:00 год., що є необхідним та достатнім для виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати та постановити нову.
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 (с-ще Ріпки) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту до 07 січня 2026 року із забороною залишати житло у період часу з 21:00 год до 06:00 год із можливістю покидати місце мешкання для слідування у найближче офіційне укриття у місті Чернігів під час повітряної тривоги на час дії воєнного стану на території України.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки:
- постійно знаходитися за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21:00 до 06:00 годин;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений ними час;
- утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 .
Контроль за виконанням покладених обов'язків покласти на Чернігівське РУП ГУНП в Чернігівській області, якому направити копію ухвали для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4