Справа № 521/17970/25
Номер провадження № 2/521/7959/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явилася;
від ОСОБА_2 - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) про розірвання шлюбу
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Карпова Вікторія Григорівна звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій просила суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 13.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №494.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила про те, що 13.04.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №494.
Від шлюбу подружжя мають доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За доводами позивача, підставою для розірвання шлюбу є те, що між сторонами відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на шлюб та сім'ю, відсутнє взаєморозуміння. На даний час спільного господарства не ведуть. Спір щодо поділу майна відсутній. Вказані обставини, на переконання позивача, є підставами для розірвання шлюбу.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 22.10.2025 року у справі №521/17970/25 було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Відзиву від відповідача у даній справі до суду не надійшло, що не є перешкодою для розгляду за наявними у ній матеріалами.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином. В прохальній частині позову, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, щодо ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала, що судом розглянуто та задоволено.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, а тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, суд ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, за наявних у матеріалах справи письмових доказів суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається із наявного у матеріалах цивільної справи свідоцтва про шлюб (повторно) НОМЕР_2 від 06.07.2018 року, 13.04.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №494.
Згідно свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_3 від 06.07.2018 року, вбачається, що у подружжя народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами правовідносин, матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін у даній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі ч.3 ст. 105, ст. 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 13 квітня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №494.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 28.11.2025 року.
Суддя Н.О. Шевчук