Номер провадження: 22-ц/813/7201/25
Справа № 947/29080/25
Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.
Доповідач Комлева О. С.
28.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчошенко Олександр Васильович, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року, постановленої під головуванням судді Куриленко О.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
встановив:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування спричиненої ним майнової шкоди, завданої під час ДТП, яке мало місце 25 серпня 2024 року, джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки Audi A4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , як різницю між спричиненою ДТП матеріальною шкодою та страховою виплатою, яку здійснила Страхова компанія АТ «СГ «ТАС» (приватна) в розмірі 394 974,78 (триста дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 78 коп., в рахунок відшкодування спричиненої ним моральної шкоди - 100 000 грн. та вирішити питання судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року матеріали справи № 947/29080/25 (провадження № 2/947/5097/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - передано на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчошенко О.В., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, цивільну справу за підсудністю направити на розгляд Київського районного суду м. Одеси, посилаючись на порушення норм процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що підсудність була визначена ним на підставі ст. 27 ЦПК України, а саме - за місцем реєстрації та проживання відповідача.
Також зазначає, що справи про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди, однак він визначив інший порядок підсудності (за вибором позивача).
Також керувався тим, що він інвалід ІІ групи і йому зручніше з'являтися до Київського районного суду м. Одеси.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ст. 7 п. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В силу вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду відповідає зазначеним вимогам в повному обсязі.
Передаючи матеріали справи на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області, суд першої інстанції виходив з того, що місцем реєстрації відповідача є Донецька область, місцем ДПТ є Одеська область Одеський район смт. Авангард вул. Базова, що територіально відноситься до Овідіопольського районного суду Одеської області, підстав для передачі справи за місцем реєстрації позивач, ч. 3 ст.28 ЦПК України, відсутні.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25 серпня 2024 року в Одеській області, Одеському районі, смт Авангард, по вул Базовій, 300 м сталася ДТП між автомобілем Audi А4 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем BMW д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідно ст. 27 ЦПК України визначено підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
Відповідно ст. 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.
Разом з тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України.
Судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження, витребувана інформація з Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_2 , згідно з якої місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 (а.с. 76).
Місцем ДТП є Одеська область Одеський район смт. Авангард, що територіально відноситься до Овідіопольського районного суду Одеської області.
На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не підсудна Київському районному суду м. Одеси, у зв'язку з чим матеріали справи були направлені до Овідіопольського районного суду Одеської області за місцем ДТП, згідно зі ст. 31 ЦПК України.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з підстав того, що судом при направленні справи за підсудності дотримані норми процесуального права, за яким і визначено місце розгляду зазначеної справи..
Позивач відповідно до ст. 27, 28 ЦПК України має право на звернення в суд або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, або за місцем заподіяння шкоди.
Доказів того, що місцем проживання або перебування відповідача є м. Одеса Київський район, матеріали справи не містять, що позбавляє позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності, відповідно ст. 27 ЦПК України, саме в Київський районний суд м. Одеси.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчошенко О. В. про те, що суд направляючи справу до Овідіопольського районного суду Одеської області виходив з того, що відповідач проживає за адресою АДРЕСА_2 , а тому підстав для направлення справи в Овідопольський суд Одеської області за місцем скоєння ДТП у суду не було, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Колегією суддів для перевірки доводів апеляційної скарги, за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» зроблено запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, на який 26.11.2025 надано відповідь, про відсутність довідки ВПО, та зазначено місце реєстрації відповідача за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 103).
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч. ч. 1-4ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції, відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчошенко Олександр Васильович - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 рок - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст рішення складений 28 листопада 2025 року.
Головуючий _________________________________________ О.С. Комлева
Судді: _________________________________________ М.М. Драгомерецький
_________________________________________ С.М. Сегеда