Справа № 487/7477/24
Номер провадження № 2/521/1312/25
25 листопада 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду міста Одеси, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» про відшкодування моральної шкоди, -
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» про відшкодування моральної шкоди.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по вищевказаній цивільні справі визначено суддю Громіка Д.Д.
Ухвалою судді про прийняття до розгляду та відкриття провадження по справі від 23.10.2024 року було постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року замінено первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» на належного відповідача - Приватне підприємство «ТАВРІЯ-ПЛЮС».
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року замінено відповідача Приватне підприємство «ТАВРІЯ-ПЛЮС» на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ».
28.10.2025 року від представника позивача Романової І.Д. надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті за відсутності сторони позивача. Разом з тим ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року визнано явку представника позивача Романової І.Д. в підготовче засідання обов'язковою, однак представник позивача в підготовче засідання не з'явилась.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.
Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» є: проспект Перемоги, буд. 90/1, м. Київ, 03062, що не належить до підсудності Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України.
Отже, враховуючи, що місцезнаходження відповідача є проспект Перемоги, буд. 90/1, м. Київ, 03062, то зазначена адреса, згідно з адміністративно-територіальним поділом належить до Шевченківського району міста Києва, тому справу слід направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами про підсудність, відповідно до ст. 32 ЦПК України, не допускаються.
Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, підстави для розгляду цивільної справи Хаджибейським районним судом м. Одеси відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» про відшкодування моральної шкоди - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: Д.Д. Громік