Номер провадження: 22-ц/813/1141/25
Справа № 513/2/22
Головуючий у першій інстанції Бучацька А.І.
Доповідач Погорєлова С. О.
27.11.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Фермерського господарства «Кулевча» про визнання недійсними рішень сільської ради, визнання недійсними договорів оренди землі та про зобов'язання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області здійснити державну реєстрацію припинення права оренди Фермерського господарства «Кулевча» на земельні ділянки, на додаткове рішення Саратського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Бучацької А.І. 15 лютого 2024 року у смт. Сарата Одеської області, -
встановила:
У грудні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Фермерського господарства «Кулевча» (т. 1 а.с. 2-17), в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.02.2022 року (т. 2 а.с. 167-169), просив:
визнати недійсним рішення Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 16.11.2021 року № 320-YIII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 94,6129 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 5124581700:01:001:0931 на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) та передачу її в оренду строком на 7 років, але до моменту витребування ФГ «Кулевча» з урахуванням орендної плати на рівні 10% від НГО;
визнати недійсним рішення Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 16.11.2021 року № 322-YІІІ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 129,1665 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 5124581700:01:001:1078 на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), та передачу її в оренду строком на 7 років, але до моменту витребування ФГ «Кулевча» з урахуванням орендної плати на рівні 10% від НГО;
визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.11.2021 року, укладений між Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерським господарством «Кулевча», за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:002:0931, площею 94,6129 га;
визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.11.2021 року, укладений між Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерським господарством «Кулевча», за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:001:1078, площею 129,1665 га;
зобов'язати Кулевчанську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області здійснити державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Кулевча» на земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:002:0931, площею 94,6129 га, що виникло на підставі договору оренди від 18.11.2021 року, укладеного між Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерським господарством «Кулевча» (запис про інше речове право 45241816 від 19.11.2021 року);
зобов'язати Кулевчанську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області здійснити державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Кулевча» на земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:001:1078, площею 129,1665 га. що виникло на підставі договору оренди від 18.11.2021 року, укладеного між Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерським господарством «Кулевча» (запис про інше речове право 45243500 від 19.11.2021 року).
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 29.01.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
05.02.2024 року від представника відповідача ФГ «Кулевча» адвоката Папуша А.О. надійшла уточнена заява, в якій вона просила ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути витрати на послуги адвоката у розмірі 88500 грн. (т. 4 а.с.191-193).
Заява обґрунтована тим, що з метою отримання професійної правової допомоги, між ФГ «Кулевча» та адвокатом Папушею А.О. було укладено договір № 7 від 27.02.2022 року та додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 07.03.2022 року, за умовами якого адвокат приймає на себе зобов'язання надавити юридичну допомогу з приводу представлення інтересів клієнта і усіх судах України. Сума винагороди за договором складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується замовником в залежності від результату вирішення спору. Вартість 1 години надання правової допомоги за даним договором становить 2500 грн., участь у судовому засіданні 3000 грн., у випадку досягнення позитивного результату клієнт додатково сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 27000 грн.
Додатковим рішенням Саратського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року заяву представника відповідача ФГ «Кулевча» адвоката Папуша А.О. про ухвалення додаткового рішення у справі було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Кулевча» витрати за надання професійної правничої допомоги в загальному розмірі 88500 грн.
В апеляційній скарзі представник Попова С.В. просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ФГ «Кулевча» про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване додаткове рішення є таким, що ухвалено без врахування принципу співмірності і вартості послуг адвоката, не враховано матеріальний стан особи, на яку покладається стягнення таких витрат, на підставі чого таке рішення призвело до надмірного тягаря, покладеного на апелянта, у вигляді надмірного стягнення судових витрат.
Сторони про розгляд справи на 27.11.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 3 та 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2022 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2022 року було укладено договір про надання правової допомоги № 7 між адвокатом Папуша А.О. та Фермерським господарством «Кулевча». За положеннями п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу з приводу представлення інтересів клієнта у всіх судах України та правоохоронних органах. Пунктом 4.1 визначено, що розмір гонорару адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору (т. 4 а.с.181).
Згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 7 від 07.03.2022 року (т. 4 а.с. 180) було внесено зміни до договору та доповнено наступними пунктами, серед яких:
4.2.3 Сума винагороди, що виплачується клієнтом на користь адвоката складається з вартості правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується клієнтом в залежності від результату вирішення спору.
4.2.4 Вартість 1 години надання правової допомоги за даним договором становить 2500 грн., участь у судовому засіданні 3000 грн..
4.2.5 У випадку досягнення позитивного результату для клієнта він додатково сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 27000 грн..
4.2.6 Позитивним результатом для Клієнта є відмова у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
4.2.7 За результатами надання правової допомоги сторони складають акт приймання передачі наданих послуг. Клієнт зобов'язаний підписати акт протягом 3-х робочих днів з моменту отримання.
4.2.8 Оплата винагороди адвоката здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту підписання акту приймання передачі наданих послуг.
29.01.2024 року між ФГ «Кулевча» та адвокатом Папушею А.О. було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 (т. 4 а.с.182), який складеної за результатами надання правової допомоги в Саратському районному суді Одеської області відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 7 від 27.02.2022 року та додаткової угоди до договору. Вартість однієї години роботи виконавця складає 2500 грн.
Згідно акту, адвокатом Папушею А.О. було надано ФГ «Кулевча» наступні послуги:
Аналіз судової практики у подібних відносинах 1 година - 2500 грн.;
Написання відзиву 7 годин - 17500 грн.;
Гонорар успіху фіксовано - 27000 грн.;
Написання заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі 1 година - 2500 грн.;
Написання заперечення на відповідь на відзив 4 години - 10000 грн.;
Написання додаткових пояснень по справі (08.06.2022) 2 години - 5000 грн.;
Участь у судових засіданнях 8 засідань - 24000 грн.
Загальна вартість правової допомоги складає.
Апеляційний суд, надаючи правову оцінку витратам, понесеним позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі 88500 грн. з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що стягнути судом першої інстанції витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 88500 грн. є значно завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів доходить висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Кулевча» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 25000 грн.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, у зв'язку із чим додаткове рішення Саратського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року підлягає зміні шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Кулевча» витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 25 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Саратського районного суду Одеської області від 15 лютого 2024 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства «Кулевча» (ЄДРПОУ 37232251) витрати за надання професійної правничої допомоги в загальному розмірі 25 000 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 27 листопада 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе