Номер провадження: 22-ц/813/2888/25
Справа № 523/6164/24
Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.
Доповідач Назарова М. В.
18.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
заяву ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству у справі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі свого представника Никислої Ольги Іванівни
на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року, ухвалене Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Кремер І.О. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, шляхом визнання протиправним нарахування заборгованості та списання заборгованості,
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року позовну заяву представника позивача Коваленка Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, шляхом визнання протиправним нарахування заборгованості та списання заборгованості задоволено.
Визнано протиправним нарахування ОСОБА_1 борг у розмірі 224170,14 грн. за період з 01.01.2021 року по 27.02.2024 року за послуги водопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 код № НОМЕР_2 за адресою домоволодіння: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 код № НОМЕР_2 , оформленого на ім'я споживача ОСОБА_1 , за адресою домоволодіння: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 224170,14 грн. за період з 01.01.2021 року по 27.02.2024 року.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 /одинадцять тисяч/ грн 00 коп (т. 1, а.с. 170-184).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Інфокс» в особі свого представника Никислої Ольги Іванівни просили скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі свого представника Никислої Ольги Іванівни залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року залишено без змін.
17 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяву про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилалася на те, що їй випадково стало відомо, що 30.10.2025 ТОВ «Інфокс» в особі філії «ІнфоксВодоканал» звернулося до Пересипського районного суду м. Одеси з заявою про видачу судового наказу зі стягнення заборгованості з неї за послуги водопостачання (справа № 523/22900/25). Подання вказаної заяви про видачу судового наказу повторно, на думку позивача, є зловживанням процесуальними правами з метою перешкоджання судочинства.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18 (провадження № 61-993св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 932/4154/22 (провадження № 61-10679св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 686/16569/22 (провадження № 61-1306св23)).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення відповідача до суду із заявою про видачу судового наказу у справі № 523/22900/25 не може оцінюватися судом в іншій - теперішній - справі та не свідчить автоматично про зловживання з їх боку своїми процесуальними правами, оскільки на момент подачі цієї заяви (30.10.2025) рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, шляхом визнання протиправним нарахування заборгованості та списання заборгованості не набрало законної сили, таке може бути підставою для іншого процесуального реагування судом, до якого надійшла вказана заява, у зв'язку з чим доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству, є передчасними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи заявника та залишає заяву про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству без задоволення.
Керуючись ст. 133, 137, 270 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі свого представника Никислої Ольги Іванівни на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, шляхом визнання протиправним нарахування заборгованості та списання заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький