Дата документу 13.11.2025 Справа № 337/3998/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/940/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №337/3998/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.121 КК України
13 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
20 грудня 2022 року приблизно о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_8 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , перебуваючи біля другого під'їзду буд.45 по пр.Ювілейному в м.Запоріжжі, діючи умисно, з причини раптово виниклих неприязних відносин, за допомогою предмету маючого колото-ріжучі властивості, який утримував у руці, наніс потерпілому ОСОБА_9 один удар в область животу, чим спричинив останньому проникаюче колото-різане поранення живота без ушкодження внутрішніх органів, з локалізацією рани на 2 см вище пупка по білій лінії живота, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Вирішено питання про запобіжний захід, початок строку відбування покарання, процесуальні витрати та речові докази.
В апеляційній скарзі обвинувачений просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що під час проведення 23 грудня 2022 року обшуку його квартири працівниками поліції було вилучено його кросівки та куртку з капюшоном. Після проведених досліджень будь яких слідів на цих речах, що мають ознаки причетності до злочину, виявлено не було. Під час повторного обшуку квартири 06 квітня 2023 року працівниками поліції було вилучено болонієву куртку чорного кольору без капюшону. При судово-цитологічному дослідженні вказаної куртки виявлена наявність крові людини, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_9 (висновок експерта №1009 від 14 квітня 2023 року). Вказав, що сторона обвинувачення здійснила фальсифікацію доказів, а саме на його куртку, вилучену під час повторного обшуку та належним чином не упаковану, здійснено нашарування крові ОСОБА_9 перед відправленням на дослідження експерту. ОСОБА_9 , звертаючись в медичний заклад та до поліції, вказував, що на нього напали невідомі та спричинили йому тілесні ушкодження, проте в подальшому змінив свої покази та обмовив його під впливом сторони обвинувачення. В судовому засіданні він звертав увагу суду на покази потерпілого, який вказав, що один із нападників був у капюшоні та після того як він його зняв потерпілий впізнав, що це обвинувачений ОСОБА_8 , проте його куртка без капюшону, тому він заявив клопотання про дослідження куртки в судовому засіданні. Під час ознайомлення із копіями технічних записів судового процесу після ухвалення вироку ним було виявлено, що аудіозапис судового засідання, в якому досліджувалась його куртка та її упаковка, втрачений. Даний факт свідчить про те, що суд при прийнятті рішення діяв упереджено, на стороні обвинувачення, втратив технічну фіксацію судового засідання, де спростовується належність та допустимість доказу.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор просив залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився, надіславши на електронну адресу апеляційного суду заяву про проведення апеляційного розгляду без його участі. Просив у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити, а вирок суду залишити без змін. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд провів апеляційний розгляд без участі потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію обвинуваченого та його захисника, які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні; прокурора, яка висловила заперечення проти скарги та просила вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.121 КК кримінального правопорушення ухвалено відповідно до вимог ст.370 КПК на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст.94 КПК.
Безпосередньо дослідивши докази, наявні в матеріалах кримінального провадження та подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , дослідивши письмові та речові докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд дійшов правильного переконання, що незважаючи на версію обвинуваченого про його непричетність до інкримінованого злочину, вина останнього в умисному нанесенні ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого, повністю та об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими у справі доказами, яким судом першої інстанції надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
З приводу доводів обвинуваченого про те, що під час проведення 23 грудня 2022 року обшуку його квартири було вилучено кросівки та куртку з капюшоном, на яких встановлено відсутність будь-яких слідів причетності його до злочину, колегія суддів звертає увагу на те, що під час обшуку обвинувачений був відсутній за місцем свого мешкання, що підтверджується й показами самого обвинуваченого про те, що він повернувся додому лише 25 грудня 2022 року. Таким чином, не виключається той факт, що обвинувачений виїхав в куртці, в яку він був вдягнутий в момент скоєння злочину.
В подальшому під час проведення повторного обшуку квартири 06 квітня 2023 року зокрема було виявлено та вилучено дві куртки, на одній з яких при проведенні експертизи встановлена наявність крові людини, яка походить від потерпілого ОСОБА_9 .
Твердження обвинуваченого про те, що сторона обвинувачення сфальсифікувала докази шляхом нанесення крові ОСОБА_9 на його куртку (вилучену під час повторного обшуку та належним чином не упаковану) перед відправленням на дослідження експерту, є неприйнятними, оскільки під час проведення обшуку 06 квітня 2023 року здійснювалась відеофіксація, у присутності обвинуваченого вилучена куртка була поміщена до картонної коробки, обклеєна прозорою клейкою стрічкою з етикеткою. Жодних зауважень щодо упакування вилучених речей, у тому числі й куртки, ОСОБА_8 не заявляв. Висновком експерта №1009 від 14 квітня 2023 року також підтверджується, що на дослідження було доставлено картонну коробку, обклеєну прозорою клейкою стрічкою, з приклеєною етикеткою з паперу білого кольору з написом; цілісність упакування не порушено.
Доводи обвинуваченого, що потерпілий його обмовив, оскільки, звертаючись в медичний заклад та до поліції, ОСОБА_9 вказав, що на нього напали невідомі особи, а в подальшому змінив свої покази, вказавши на нього, як на особу, яка нанесла тілесні ушкодження, є непереконливими, оскільки під час судового розгляду потерпілий пояснив, що сказав про невідомих осіб, так як їх було двоє.
Твердження обвинуваченого про те, що потерпілий вказав, що нападник був у капюшоні, тоді як його куртка без капюшону, є безґрунтовними, оскільки куртка, на якій була виявлена кров потерпілого, за клопотанням сторони захисту була безпосередньо оглянута місцевим судом в судовому засіданні та встановлено, що куртка первісно мала капюшон, проте він був вирізаний з комірця куртки, який застібається на застібку.
Під час апеляційного розгляду було досліджено відеозапис судового засідання від 09 квітня 2024 року, в ході якого досліджувалась куртка ОСОБА_8 , що повністю спростовує доводи обвинуваченого про відсутність аудіо- відеозапису судового засідання та його втрату. Відтак доводи ОСОБА_8 в цій частині є безпідставними, а відтак його вимога про призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції з цих підстав задоволенню не підлягає.
Таким чином, правильно проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.121 КК кримінального правопорушення, за обставин, зазначених в оскаржуваному вироку. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого даних висновків суду не спростовують.
При цьому колегія суддів не встановила жодних порушень при дослідженні судом доказів чи неповноти такого дослідження та іншу оцінку доказам, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, не надавала.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли б перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час апеляційного розгляду не встановлено.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що висуваючи вимогу про скасування вироку суду з призначенням нового розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції, обвинувачений в апеляційній скарзі не зазначив підстави для прийняття відповідного рішення, які визначені ст.415 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4