Провадження № 2/742/2839/25
Єдиний унікальний № 742/6277/25
27 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання - Сороки Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. Суть справи.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 779181944 у розмірі 17 785 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.
Позов обґрунтовувався тим, що 29.01.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір позики №75885433. 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого останнє набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.
У подальшому, 20.10.2022 р. між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «ФК «ЄАПБ» " укладено договір факторингу №20102022, за умовами якого останнє набуло право вимоги за вказаним кредитним договором №779181944 від 29.01.2021 р., укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору факторингу позивач прийняв право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №779181944 від 29.01.2021 р., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором непогашена, представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи знаходиться клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.11.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
29.01.2021 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір про надання споживчого кредиту №779181944, шляхом підписання відповідачем договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, за умовами якого кредитодавець надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн на 30 днів з дисконтною процентною ставкою 1,66 процентів, а клієнт зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
29.01.2021 р. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 000 грн, що стверджується копією платіжного доручення.
28.11.2018 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором.
31.12.2020 р. Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги за кредитним договором №779181944.
20.10.2022 р. ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Таліон плюс" уклали договір факторингу №20102022, згідно з п.2.1 укладеного договору клієнт (ТОВ "Таліон плюс") зобов'язалося відступити фактору (ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Із витягу з реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу від 20.10.2022 р. №20102022 відступлено право вимоги щодо ОСОБА_1 , номер кредитного договору - 779181944, заборгованість за основним боргом 5 000 грн, заборгованість по відсоткам 12 785 грн, загальна заборгованість складає 17 785 грн.
V. Оцінка Суду.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Судом встановлено, що кредитний договір № 779181944 від 29.01.2021 р. був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор - MNV29WT5, було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 29.01.2021 р., що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Тобто, 29.01.2021 р. відповідачем було укладено в електронній формі договір позики № 779181944 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 5 000 грн зі строком його повернення до 28.02.2021 р., що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем не оскаржувався дійсність кредитного договору та не вживав заходів до визнання його недійсним у судовому порядку, що свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових зобов'язань.
Відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 р. у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 29.01.2021 р., тобто майже через 2 роки після укладення 28.11.2018 р. договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги та його предмет до ОСОБА_1 було індивідуалізовано та вказано лише у реєстрі прав вимоги №1 від 21.10.2022 р., отже у такому вигляді його не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 р.
Отже, право майбутньої вимоги на момент укладення договору факторингу мало би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 р. не було, та сторони об'єктивно не могли передбачити, що 29.01.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з ОСОБА_1 та його розмір.
Лише 20.10.2022 р. на підставі договору факторингу від 28.11.2018 р. ТОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 в даний пакет не могло входити.
Таким чином, позивач ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №779181944 від 29.01.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28.11.2018 р., тобто задовго до укладення кредитного договору №488441077 від 29.01.2021 р.
Враховуючи, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 р., а додаткова угода до договору факторингу 31.12.2020 р., тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ними 29.01.2021 р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за кредитним договором від 29.01.2021 р., оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення, за вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.
VI. Розподіл судових витрат
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою суду у задоволенні позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30)
Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя В.Г. Павлов