Справа № 464/6849/25
пр.№ 2/464/2918/25
27.11.2025 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Лазар Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8236051 від 07.02.2024 в розмірі 19515,15 грн.
Обґрунтовує позов тим, що 07.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8236051 (в електронній формі), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн зі сплатою процентів та можливих штрафних санкцій, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/термін, що визначені договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору - не повернув отримані кошти, також не сплатив проценти за користування кредитом.
29.08.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №109-МЛ. Згідно вказаного договору, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 . Вживались заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. На поштову адресу боржника було відправлено претензію щодо сплати боргу, а також інформацію про заміну кредитора. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 19515,15 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 5635 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить 13180,15 грн, одноразова комісія - 700 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути вище вказану заборгованість, а також судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати, понесені на правову допомогу, у розмірі 8000 грн.
Ухвалою від 02.10.2025 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
14.10.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги. Покликається на те, що укладення електронного договору між позивачем та відповідачем не підтверджено. Відсутній належний розрахунок заборгованості, позивачем не надано суду первинних документів щодо надання в кредит коштів, відсутні виписки за картковим рахунком відповідача. Щодо нарахованих відсотків, вказує, що положення кредитного договору містять зобов'язання позичальника сплачувати проценти у підвищеному розмірі понад строк кредитування та в порушення закону із надмірною процентною ставкою. Також не погоджується із вимогою позивача про стягнення з нього одноразової комісії в розмірі 700 грн. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
17.10.2025 від представника позивача - адвоката Усенка М.І. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник позивача - адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належно повідомлявся про дату розгляду справи, у відзиві позовні вимоги заперечив, просить в такому відмовити.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Установлено, що 07.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8236051 (в електронній формі), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн зі сплатою процентів та можливих штрафних санкцій, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/термін, що визначені договором.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
З матеріалів справ вбачається, що вказаний договір є електронним і укладений відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про споживчий кредит, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, зокрема, відповідно до п. 1.2 договору надається позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, і згідно з п.1.4 договору сплатити проценти за користування кредитом. Сума кредиту становить 7000 грн. Визначено розмір процентів. Кредит надається строком на 105 днів.
На підтвердження укладення кредитного договору позивач долучив договір про надання фінансового кредиту № 8236051, графік платежів за договором, заяву на отримання кредиту, додаткові контактні дані, довідку про надання одноразового ідентифікатора, анкету-заяву на кредит, платіжне доручення про надання відповідачу коштів, розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку.
, одноразова комісія - 700 грн.
З інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк», вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку, на яку здійснено 07.02.2024 платіж у сумі 7000 грн, що свідчить про отримання відповідачем коштів.
З огляду на те, що відсутні докази про визнання електронного кредитного договору № 8236051 від 07.02.2024, недійсним, а тому цей договір є правомірним і підлягає до виконання.
Тому доводи відповідача про відсутність у справі доказів щодо підписання ним договору про споживчий кредит № 8236051 та отримання ним кредитних коштів за цим договором суд відхиляє як безпідставні. Наявні у справі докази суд вважає належними та достатніми для висновку про отримання від ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 07 лютого 2024 року кредитних коштів.
Що стосується переходу до позивача права вимоги за Договором.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
З'ясовано, що 29.08.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №109-МЛ. Згідно вказаного договору, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 .
Встановлено, що позивачем вживались заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. На поштову адресу боржника було відправлено претензію щодо сплати боргу, а також інформацію про заміну кредитора.
Отже, доводи відповідача щодо не надання позивачем доказів укладення кредитного договору, відсутності доказів нарахування коштів відповідачу, первинних документів для укладення вказаного договору, не направлення претензії суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази укладення кредитного договору між сторонами, укладення договору факторингу, надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, надіслання претензії та відомостей про зміну кредитора, а також порушення відповідачем кредитних зобов'язань.
Отже, позивач довів на підставі якого договору факторингу він набув право вимоги до відповідача, яке було відчужено первісним кредитором, за договором про споживчий кредит № 8236051 від 07.02.2024.
Що стосується розрахунку заборгованості та стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до розрахунку та виписки з особового рахунку, наданого позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором заборгованість за тілом кредиту становить 5635 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить 13180,15 грн. При цьому, такий розрахунок проведений первісним кредитором (ТОВ «Мілоан» за період з 07 лютого 2024 року по 18 червня 2024 року, тобто у повній відповідності до умов договору, в межах строку кредитування. Власного розрахунку заборгованості за відсотками, який би спростовував такий розрахунок відповідач не надав.
Пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498 IX статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5 в наступній редакції: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».
Суд звертає увагу, що пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про споживчий кредит №8236051 укладено 07.02.2024, а Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» - 24.12.2024, тобто договір про споживчий кредит укладено до набрання чинності закону, а тому не застосовується пункт 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки договір укладений до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023.
Враховуючи наведене вище, всі нарахування здійснені відповідно до умов договору про споживчий кредит №8236051 від 07.02.2024. При цьому такий розрахунок, зокрема щодо заборгованості за процентами за користування кредитом, проведений у повній відповідності до умов договору, є обґрунтованим та доведеним.
Отже, оскільки відповідач отримав кредитні кошти, натомість не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором, тому зОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5635 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 13 180,15 грн.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Що стосується вимог про стягнення комісії в розмірі 700 грн.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оформлення та обслуговування кредиту є супутніми послугами. Відтак, умови Кредитного договору, якими передбачена винагорода «за оформлення кредиту», є нікчемними згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частини другої статті 215 ЦК України.
Позивачем не наведено обґрунтувань законності вимоги про стягнення комісії «за надання кредиту», а тому нарахована позивачем комісія в розмірі 700 грн за договором №8236051 від 07.02.2024 задоволенню не підлягає.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованостей, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 18815,15 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 5635 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить 13180,15 грн, в задоволенні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 700 грн слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги частково (96,41%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2335,51 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським об'єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 01.07.2025 укладено договір про надання правової допомоги, також адвокатом додано ордер, акт надання послуг № Д/3284, детальний опис наданих послуг до акту.
З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що ні адвокат, ні позивач не з'являлися в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги слід зменшити з 8000 грн до 2000 грн.
На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8236051 від 07.02.2024 в розмірі 18815 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 15 коп., що складається із: простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5635 грн; простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 13180,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2335,51 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
В решті позовних вимог про стягнення комісії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 27.11.2025.
Суддя О.Ю.Горбань