Справа № 464/6186/16-к
провадження 1-в/462/139/25
27 листопада 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні у місті Львові подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про вирішення питання застосування до засудженого ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків у порядку ст. 537, 539 КПК України, та за ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом приєднання до вироку Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2023 у справі
№ 465/226/17 вироку Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2016 у справі
№ 464/6186/16-к,
встановив:
провідний інспектор Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 звернулась до суду із поданням, в якому просить у порядку ст. 537, 539 КПК України вирішити питання приєднання до вироку Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2023 у справі № 465/226/17, яким, із врахуванням ухвали Лвівського апеляційного суду від 07.12.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років та 1 місяця позбавлення волі, вироку Сихівського районного суду м. Львова Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2016 у справі № 464/6186/16-к, згідно якого ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком протягом одного року.
В обгрунтування подання зазначає, що на виконанні Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області перебуває вирок Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2016 у справі № 464/6186/16-к, згідно якого ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком протягом одного року. Крім того, на адресу органу пробації надійшла копія вироку Франківського районного суду
м. Львова від 12.09.2023 у справі № 465/226/17, яким, із врахуванням ухвали Лвівського апеляційного суду від 07.12.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кроимінальних правопорушень частково приєднано покарання, призначене за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06 липня 2021 року та призначено остаточне покарання у виді 3 років та 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07.12.2023 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 09.02.2023 по 07.12.2023 із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Згідно змісту вироку Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2023 ОСОБА_5 раніше судимий, а саме вироком Сихівського районного суду м. Львова від від 19.08.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленим іспистовим строком 1 рік, на шлях виправлення не тав та вчинив нове кримінальне правопорушення. В той же час, ні у резолютивній частині вироку Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2023, ні в ухвалі Львівського апеляційного суду від 07.12.2023 у межах перегляду згаданого вироку, не враховано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2016 та судом не зазначено про самостійне виконання цього вироку. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.07.2025 органу пробації відмовлено у роз'ясненні вироку суду від 12.09.2023. Із врахуванням наведеного, просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання органу пробації за безпідставністю такого, оскільки вирішення питання приєднання невідбутої частини покарання за правилами ст. 71 КК України покладено на суд виключно при постановленні вироку, а не у порядку ст. 537 КПК України під час виконання вироку.
Представник органу пробації та засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду подання, при цьому на адресу надійшла заява представника органу пробації ОСОБА_6 , в якій просила розгляд подання проводити за її відсутності у зв'язку із неможливістю забезпечення явки безпосередньо до суду. При вирішенні подання поклалась на розсуд суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши думку прокурора щодо подання, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19 серпня 2016 року ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк один рік.
12 вересня 2023 року вироком Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного даним вироком суду покарання частково приєднано покарання, призначене за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06 липня 2021 року та призначено остаточне покарання у виді 3 років та 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2923 року вирок Франківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2023 року щодо ОСОБА_5 змінено. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 09 лютого 2023 року по 07 грудня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Орган пробації звернувся до суду із поданням щодо вирішення питання про призначення засудженому ОСОБА_5 остаточного покарання за сукупністю вироків, покликаючись на не врахування на час ухвалення вироку Франківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2023 року у справі № 465/226/17 вироку Сихівського районного суду м. Львова від 19 серпня 2016 року у справі № 464/6186/16-к.
Відповідно до ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Згідно ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має вирішувати питання, зокрема, про застосування покарання за наявності кількох вироків.
У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Слід зазначити, що під час виконання вироків суд не має права вирішувати питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, а лише може вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Також у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року
№ 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Згідно з роз'яснень, що викладені в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
Також, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов'язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст. 537, 539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.
Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне, так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України 1960 р. (на сьогодні ст. 71 КК України) не було вирішено.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції захисту прав людини, ч. 2 ст. 24, ст. 33 КПК України місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, не може перебирати на себе повноваження суду апеляційної (касаційної) інстанції.
Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Таким чином, визначаючи порядок застосування покарання засудженому, стосовно якого є не приведений у виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній вирок, суд зобов'язаний керуватися ст. 71 КК України та призначити за правилами цієї статті покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, а остаточне покарання повинно бути більшим, ніж призначене за кожним з вироків окремо.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ч. 1 ст. 71 КК України в межах розгляду подання органу пробації, оскільки ця норма застосовується під час ухвалення вироку, відтак оскільки діючим законодавством передбачений інший порядок звернення до суду щодо питань виконання вироків, які стосуються однієї особи, а також з метою недопущення погіршення становища засудженого, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення клопотання органу пробації.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про вирішення питання застосування до засудженого ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків у порядку ст. 537, 539 КПК України, та за ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом приєднання до вироку Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2023 у справі № 465/226/17 вироку Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2016 у справі № 464/6186/16-к - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали у справі № 464/6186/16-к
Суддя: ОСОБА_1