Справа № 462/6829/25
25 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді
Гедз Б.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник АТ «Сенс Банк» Альховська І.Б. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 631639798 у розмірі 108 157,64 грн та сплачених судових витрат у розмірі 2 422,40 грн. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 27.04.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» (надалі перейменовано в АТ «Сенс Банк») укладено кредитний договір № 631639798, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору в результаті чого станом на 01.07.2025 має прострочену заборгованість у розмірі 108 157,64 грн. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108 157,64 грн та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак конверт, яким відповідачу скеровувалась судова кореспонденція повернуто на адресу неврученим адресату із зазначенням причини невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
24.09.2025 відповідач за допомогою підсистеми «Електронний Суд» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги АТ «Сенс Банк» заперечив у повному обсязі, просив визнати договір АТ «Альфа Банк» про надання споживчого кредиту нікчемним, покликаючись на те, що жодних договорів щодо банківського обслуговування з АТ «Альфа Банк» як у паперовій, так в електронній формі не підписував, представлений позивачем примірник договору в частині надання дозволу на відкриття рахунку не підписаний відповідальною особою. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачу покладається на кредитодавця. Поруч з цим, відповідач визнає заборгованість у розмірі встановленого кредитного ліміту у розмірі 20 000,00 грн.
Позивач правом подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався, поруч з цим судом встановлено, що до поданого суду відзиву на позовну заяву відповідачем не долучено доказів на підтвердження скерування примірника такого для відома позивачу.
Згідно ч. 4 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Пунктом 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України визначено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 5 статті 49 ЦПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
У даній справі із поданого відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що до такого, всупереч наведеним положенням закону та вимогам ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надано доказів надіслання такого позивачу, з огляду на що, такий відзив не може бути взятий судом до уваги, оскільки не відповідає вимогам, передбаченим ч. 4 ст. 178 ЦПК України.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи судом встановлено, що 27.04.2021 ОСОБА_1 підписав Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії в АТ «Альфа-Банк» (надалі переймменовано в АТ «Сенс Банк») № 631639798, а також Заяву-Анкету про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» та Паспорт споживчого кредиту.
Сторонами договору відновлювальної кредитної лінії погоджено, що сума кредитної лінії на момент укладення становить 20 000,00 грн безготівковим шляхом, макисмальна сума кредиту - 200 000 грн, також узгоджено процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки у розмірі 39.99 %, тип процентної ставки - фіксований.
Строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, доданого до кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», визначено, що процентна ставка за кредитом становить 39,99 %, реальна річна процентна ставка - 0,01 % річних. Сторонами договору погоджено розрахунковий період та строк кредитування.
Так, згідно умов кредитування встановлено умови сплати платежів, зокрема відповідно до п. 4 договору обов'язковий мінімальний платіж позичальника складає 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн; штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт виникнення прострочки становить 100 грн в день виникнення прострочки, 300 грн у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.
Крім того, 27.04.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву (Акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір страхування, чим погодився на укладення договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток.
01.12.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».
Відповідно до Витягу з державного реєстру банків Акціонерного товариства "Сенс Банк" 01.12.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про зміну найменування з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (скорочене найменування - АТ "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк" (скорочене найменування - АТ "Сенс Банк").
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, про які був достовірно обізнаний, що підтверджується особистими підписами останнього у всіх документах, що у сукупності складають Кредитний договір № 631639798, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти у повному обсязі не повернув.
Покликаючись на нікчемність такого кредитного договору та підміну працівником банку під приводом заміни бонусної карти мережі «Вигода» кредитним договором, незважаючи на обізнаність про право відмови від Угоди протягом 14 днів з дня її повідомлення, тим не менше відповідачем не представлено будь-яких доказів відмови від Кредитного договору № 631639798 та повернення Банку отриманих відповідно до умов такого Договору кредитних коштів чи визнання ним Кредитного договору недійним у судовому порядку.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач користувався кредитними коштами та у період до 2802.2022 вносив платежі на часткове погашення заборгованості, однак внаслідок неналежного виконання взятого на себе зобов'язання загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 631639798 станом на 01.07.2025 становить 108 157,64 грн, з яких 61 287,59 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 46 870,05 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Згідно досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань вбачається, що АТ «Сенс Банк» у досудовому порядку звертався до відповідача із вимогою щодо виконання ним взятого на себе боргового зобов'язання, однак заборгованість позичальником так і не було погашено.
Підписавши Оферту на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 27.04.2021, Анкету-Заяву про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк» від 27.04.2021 та Паспорт споживчого кредиту, відповідач тим самим підтвердив, що ознайомлений та погоджується із умовами кредитування АТ «Альфа-Банк» (надалі «Сенс-Банк») - розміром процентної ставки, порядком та строками повернення кредитних коштів.
Разом з тим, ознайомившись із змістом Оферти, Анкети-Заяви та Паспортом споживчого кредиту, підписаних відповідачем, а також із розрахунком заборгованості, представленим АТ «Альфа-Банк» вбачається, що сторонами Кредитного договору при укладенні такого жодним чином не погоджувались умови щодо нарахування та сплати комісії за розрахунково-касове обслуговування, однак при цьому згідно розрахунку заборгованості із платежів, які вносились відповідачем на погашення кредитної заборгованості позивачем за період протягом 27.04.2021-28.07.2024 списувалися суми на оплату комісії з розрахунково-касового обслуговування («Комісія РКО» - назва другого стовбця у Розрахунку заборгованості за кредитом).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частинами 5-7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Поруч з цим, кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відтак, із врахуванням вищенаведеного, оскільки згідно досліджених судом матеріалів вбачається, що стронами Кредитного договору № 631639798 розмір відсотків чи фіксованої суми за розрахунково-касове обслуговування не було визначено, тобто сторони фактично не погодили такий вид банківської послуги, суд приходить до переконання, що стягнення із ОСОБА_1 комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 3 335,07 грн було безпідставним.
Разом з тим, враховуючи, що факт укладення між сторонами угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії підтверджується матеріалами справи, ж сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідач кредитні кошти отримав та користувався такими, але в порядку та на умовах договору не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотками за користування кредитом є обґрунтованими, однак із вирахуванням із заявленої позивачем загальної суми заборгованості у розмірі 108 157,64 грн, зарахованих на сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування 3 335,07 грн.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із аналізу норм ст. 1048, ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору на суму 2 347,70 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 549, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631639798 у розмірі 104 822 (сто чотири тисячі вісімсот двадцять дві) гривні 57 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 2 347,70 (дві тисячі триста сорок сім) гривень 70 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», юридична адреса: 03150, м. Київ,
вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення у справі № 462/6829/25.
Суддя Б.М. Гедз