Справа №461/6932/25
Провадження №3/461/2483/25
27 листопада 2025 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Рвачова О.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
12.08.2025 о 00:29 год., на проспекті Свободи, 13 у м. Львові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; запах алкоголю з порожнини рота; звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку SMS.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Рвачов О.О. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, покликаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 . Окрім того, представник вважає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що він наголошував працівникам поліції під час складання протоколу, то огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен був проводитись посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України. Відтак, представник стверджує, що працівниками поліції були допущені порушення під час складання протоколу. Окрім того, ОСОБА_2 просив, у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не призначати йому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останній перебуває на службі у лавах ЗСУ та обіймає посаду командира відділення, що свідчить про необхідність керувати транспортними засобами для виконання бойових завдань.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду на час події визначалась Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420267 від 12.08.2025;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2025;
відеофайлами з нагрудних камер працівників патрульної поліції;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
рапортом працівника патрульної поліції;
копією постанови серії ЕНА №5458127 від 12.08.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Зокрема, з відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та відповідне складання протоколу, однак останній відмовився від проходження огляду, оскільки вважав, що огляд на стан сп'яніння повинен проводитись Військовою службою правопорядку.
Суд не приймає до уваги доводи представника про те, що працівники поліції порушили процедуру огляду на стан сп'яніння, оскільки не викликали Військову службу правопорядку, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно із ч.ч. 2, 3 статті 2661 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд військовослужбовців проводиться у порядку, визначеному ст. 2661 КУпАП, у випадку виконання останніми обов'язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Отже, твердження представника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, є помилковим тлумаченням норми закону.
Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 12.08.2025 о 00:29 год. керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернативи призначення стягнення без такого позбавлення. Відтак, призначення цього стягнення є імперативною нормою для суду.
Таким чином, суд відхиляє доводи представника щодо можливості призначення більш м'якого покарання.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУПАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Зубачик Н.Б.