Дата документу 27.11.2025
Справа № 334/6399/25
Провадження № 3/334/2314/25
27 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 (особисто), захисника - адвоката Нінчук-Худякової О.С. (діє на підставі Доручення 16593Зап від 28.08.2025 року), -
28 липня 2025 року о 12 годині 19 хвилин в м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Ольги Кобилянської, буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Corso Astro» з електродвигуном 500w, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №5565 від 28.07.2025 року. Від керування транспортними засобами відсторонений, про повторність попереджений, авто припарковано без порушень ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР (повторно протягом року), за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Нінчук-Худякова О.М. зазначили, що ОСОБА_1 вину визнає, просили розстрочити виплату суми штрафу на 12 місяців, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та ає мінімальний місячний дохід 3 333 гривень.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимнаказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №405120 від 28.07.2025 року; рапортом інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР №5565 від 28.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; відеозаписом події, особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно ст. 1 Закону «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
За приписами ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.
У п. 1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, цей припис не свідчить, що електровелосипед «Corso Astro» з двигуном потужністю менш ніж 3 кВТ, не відноситься до електричних транспортних засобів та транспортних засобів взагалі.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електровелосипед із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електровелосипед із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Електровелосипед «Corso Astro», яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, має всі ознаки транспортного засобу.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.
З матеріалів справи вбачається, що на ОСОБА_1 постановою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/3062/25 від 06.05.2025 року накладено стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на один рік.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником, оскільки суд вважає, що накладення стягнення у вигляді штрафу не є дієвим для запобігання вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, що буде дієвим для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
При цьому, суду не надано відомостей кому належить транспортний засіб «Corso Astro», чи є він особистою приватною власністю правопорушника, а тому оплатному вилученню транспорний засіб не підлягає.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що він є пенсіонером та має недостатньо доходів для того, щоб сплатити штраф в строки, визначені законодавством, та просив розстрочити оплату штрафу на один рік.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Суд вважає, що наведені ОСОБА_1 обставини є поважними для надання розстрочки виконання постанови строком на 12 місяців.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605,60 гривень.
Враховуючи викладене та керуючись ст.40-1, 130, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання вказаної постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., на строк 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу до 01 числа кожного місяця в такому порядку: перший платіж внести в розмірі 2 837,00 гривень, інші одинадцять платежів - в розмірі по 2 833,00 гривень щомісяця.
Сплату щомісячних платежів здійснювати у строк до 15 числа кожного місяця, перший платіж внести у строкдо 15 грудня 2025 року.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Зупинити перебіг строку давності звернення постанови до виконання до закінчення строку розстрочення, визначеного судом.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Коломаренко К. А.