Дата документу 30.10.2025
Справа № 334/4564/25
Провадження № 2/334/2741/25
30 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Добрєва М.В.
при секретарі Лук'янченко Ю.І.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів.
Позов обґрунтований наступним.
Позивачі є власниками і наймачами житлових приміщень в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані і мешкають в даному будинку, сплачують житлово-комунальні послуги за особовими рахунками, в т.ч. за послуги газопостачання, надавачами яких є АТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Запоріжгаз Збут».
На позивачів: ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_4 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_5 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_6 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_7 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_8 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_7 .
Позивачі, як побутові споживачі природного газу, житлові приміщення яких обладнані лише однією газовою плитою для приготування їжі, споживають та ведуть розрахунки за спожитий газ відповідно до норм встановлених діючим законодавством України.
У вересні 2019 року з наданих ТОВ «Запоріжгаз Збут» платіжних документів дізналися про те, що норми споживання природного газу значно зросли, у зв'язку із чим, позивачі усно звернулися до ТОВ «Запоріжгаз Збут», з яким у них укладені типові договори про постачання природного газу та до АТ «Запоріжгаз», з яким у них укладені договори про приєднання до газової мережі, щодо незаконного нарахування ним, як побутовим споживачам підвищеної плати за газ.
Працівники ТОВ «Запоріжгаз Збут» на наші усні звернення повідомили про те, що вони є лише постачальниками газу населенню і приймають плату за нього. Визначенням об'єму спожитого газу побутовим споживачам займається АТ «Запоріжгаз», який подає відповідні дані до ТОВ «Запоріжгаз Збут», на підставі яких складають рахунки.
В червні 2023 року відбулась зміна постачальника, всі споживачі переведені на «постачальника останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», який нараховує плату за спожитий об'єм газу, визначений оператором ГРМ - відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Відповідач АТ «Запоріжгаз» на усні звернення позивачів повідомив, що на багатоквартирний будинок в якому вони мешкають встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу, тому відповідна плата за спожитий газ нараховується позивачам на підставі показань загально будинкового вузла обліку газу.
Тобто ЗВОГ фіксує загальний об'єм газу, який поступив в газову мережу будинку, потім від нього віднімаються показання житлових приміщень, в яких встановлені індивідуальні лічильники газу, і отриманий об'єм рівномірно розподіляється між всіма зареєстрованими в житлових приміщеннях особами (власниками та членами їх сімей).
Крім цього, на питання, на підставі чого на багатоквартирний житловий будинок, в якому позивачі є власниками житлових приміщень і співвласниками інженерних мереж, несучих стін, конструкцій, встановили загальнобудинковий вузол обліку газу, та коли, як побутових споживачів забезпечать індивідуальними лічильниками газу. АТ «Запоріжгаз» повідомив, що відповідно до програми розвитку газорозподільної мережі м. Запоріжжя, яка прийнята рішенням ПАТ «Запоріжгаз» і затверджена НКРЕКП, Кодексу ГРМ та Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Закону України «Про ринок природного газу» на наш багатоквартирний будинок було заплановано та встановлено ЗВОГ замість лічильників газу в кожне житлове приміщення. Якщо ми маємо бажання, то можемо встановити в наші житлові приміщення лічильники газу за свої власні кошти, а не за кошти АТ «Запоріжгаз».
Виходячи з цього, позивачі змушені платити за газ, який вони споживають не фактично, а за частку загального об'єму газу, який споживається всіма споживачами багатоквартирного будинку.
Сам ЗВОГ, який встановлений на багатоквартирний будинок, де позивачі є власниками житлових приміщень, складається з металевої шафи, яка анкерними болтами прикріплена до стіни багатоквартирного будинку, та вузла обліку газу з додатковими пристроями. Крім цього при встановленні даного загально будинкового лічильника газу ПАТ «Запоріжгаз» правонаступником якого є АТ «Запоріжгаз» повністю змінив конструкцію інженерної мережі газопостачання (газову трубу).
Позивачі неодноразово зверталися до АТ «Запоріжгаз» про скасування відповідних нарахувань та проведення перерахунку, однак їх вимоги не були задоволені.
Крім цього, у 2023 році позивачі звернулися до АТ «Запоріжгаз» з проханням про обладнання житлових приміщень індивідуальними лічильниками газу, однак в даному праві їм також було відмовлено на підставі того, що на їх багатоквартирний будинок встановлено загальнобудинковий лічильник газу.
Вважають що дії відповідача щодо не визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Запоріжгаз», не визнання, що АТ «Запоріжгаз» відповідно до статті 6 Закону № 3533-VІ зобов'язаний був за свій рахунок у термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам - позивачам, прийняття рішення про об'єднання побутових споживачів нашого багатоквартирного будинку в єдину групу, встановлення на інженерні мережі нашого багатоквартирного будинку, в якому ми є власниками житлових приміщень, та співвласниками всіх інженерних мереж, ЗВОГ, не включення нашого багатоквартирного будинку в перелік домів, де повинні бути встановлені індивідуальні лічильники газу, є неправомірними, та такими що порушує законні права позивачів та інших власників житлових приміщень в багатоквартирному будинку.
Позивачі вважають що дії відповідача щодо не визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Запоріжгаз», не визнання, що АТ «Запоріжгаз» відповідно до статті 6 Закону № 3533-VІ зобов'язано було за свій рахунок у термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам - позивачам, не проведення перерахунку по нормах споживання природного газу є неправомірними, та такими що порушують законні права позивачів власників житлових приміщень в даному багатоквартирному будинку.
АТ «Запоріжгаз», як суб'єктом ринку природного газу, тобто оператором ГРМ, було прийнято рішення щодо об'єднання побутових споживачів нашого багатоквартирного будинку в єдину групу, та встановлення на наш багатоквартирний будинок загально будинкового вузла обліку газу (ЗВОГ). Після прийняття такого рішення, воно було включено в план розвитку газорозподільної системи міста Запоріжжя, який був погоджений НКРЕКП. При цьому дане рішення про об'єднання побутових та інших споживачів в єдину групу більше ні з ким не погоджувалося, та приймалося одноособово ПАТ «Запоріжгаз».
Саме на підставі даного рішення ПАТ «Запоріжгаз» встановив на наш багатоквартирний будинок ЗВОГ, позбавивши нас права, та інших мешканців нашого багатоквартирного будинку, як побутових споживачів, сплачувати за послуги газопостачання (отриманий газ) не виходячи з реального обсягу спожитого газу, а виходячи з обсягу газу спожитого всіма мешканцями багатоквартирного будинку.
Свої дії АТ «Запоріжгаз» виправдовує нормами Кодексу газорозподільних систем, який затверджений Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, та Постановою Кабінету Міністрів України № 620 від 16.05.2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку».
Аналізуючи норми вищевказаних законів, рішення ПАТ «Запоріжгаз» про об'єднання побутових споживачів в єдину групу, є незаконним, та таким що порушує права позивачів як побутових споживачів.
AT «Запоріжгаз» є Оператором ГРМ.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3533-VI та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, - тільки для приготування їжі - з 01 січня 2021 року.)
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі ГРМ.
Позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу», розділом V «Права та обов'язки споживача» та розділом VI «Права і обов'язки постачальника».
Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору AT «Запоріжгаз» взяло на себе зобов'язання постачати природний газ споживачам в необхідних об'ємах (обсягах), а вони взяли на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м. природного газу.
Згідно з додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу - затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м. природного газу, які становили 6,96 грн., а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м. становлять 25,20 грн.
Позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних.
Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням вимог статті 5 Закону № 1023-XII, статті 2 Закону № 1875-IV волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.
Питання за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, регламентується частиною першою статті 3 Закону № 3533-VI, згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Тому саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
Крім цього 28.09.2016р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 60 «Про упорядкування питань щодо встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу», відповідно до п.п. 3, 4 якого, міська рада вирішила вказати публічному акціонерному товариству «Запоріжгаз» на недопустимість здійснення реконструкції систем газопостачання, об'єктом якої є виключно або в тому числі монтаж будь-яких будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу або будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу, без попереднього прийняття відповідного рішення з вказаного питання співвласниками багатоквартирних будинків у порядку, передбаченому ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рекомендувати власникам будинків (квартир), особам, відповідальним за експлуатацію будинків (експлуатаційним організаціям), балансоутримувачам будинків, та оператору газорозподільних систем при врегулюванні між собою договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку передбачити умови про попереднє встановлення квартирних лічильників газу за рахунок публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» до початку монтажу будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення загальнобудинкових вузлів обліку природного газу. Вказане рішення було оприлюднено 12.10.2016р.
Таким чином дії AT «Запоріжгаз», щодо встановлення на багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ЗВОГ порушують норми вищевказаних законів, права Позивачів.
Газопостачання в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» які надаються побутовим споживачам, є видом житлово-комунальної послуги, а засіб обліку визначає кількісні та або якісні показники такої послуги.
Приписами ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (яка діяла на час встановлення ЗВОГ) встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення індивідуальних лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі до 1 січня 2018 року (внесеними змінами до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» даний термін продовжений до 1 січня 2021 року).
Зі змісту означеного Закону вбачається необхідність встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії побутових споживачів природного газу як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремими споживачем, як набувачів послуг з газопостачання. Означений висновок цілком узгоджується із змістом п.п.4, 5 ч.1, п.4 ч.2 ст.13 та ст.18 Закону України «Про ринок природного газу».
Тобто на ПАТ «Запоріжгаз» (правонаступник AT «Запоріжгаз»), Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» покладений обов'язок із встановлення за власний рахунок квартирних приладів обліку природного газу для побутових споживачів.
Позивачі просять визнати за ними право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»; зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» за свій рахунок забезпечити встановлення індивідуальних газових лічильників позивачам; зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити демонтаж об'єкта газорозподільної системи - вузла обліку газу з допоміжними пристроями, який встановлений на газовій мережі в будинку АДРЕСА_1 ; зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» після демонтажу об'єкту газорозподільної мережі - загальнобудинкового вузла обліку газу - здійснити роботи по відновленню газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , привівши її у попередній стан, який існував до встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу; зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об'єму спожитого природного газу відповідно до норм встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №619 від 8 червня 1996 року «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» в розмірі 3 м.куб. з 01.08.2019 року по особовим рахункам позивачів; зобов'язати ТОВ «Запорізгаз Збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ з 01.08.2019 року по особовим рахункам позивачів; зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» провести перерахунок плати за спожитий природний газ з 01.06.2023 року по особовим рахункам позивачів.
В судове засідання позивачі не з'явились, подали заяви, якими підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Запоріжгаз» в судове засідання не з'явився. Надав відзив, у якому просив відмовити у позові.
В розумінні Закону України «Про ринок природного газу» АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» серед суб'єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ).
У відповідності до статті 38 Закону права та обов'язки Оператора ГРМ. визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природної о газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів та обсягів передачі до з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі ринку природного газу визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824.
Згідно до пункту 3 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природною газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
У відповідності до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподіл) природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладаєшся шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються па території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного тазу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, крім іншою мають містити норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не мас права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).
Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
У відповідності до вказаного в березні 2016 року ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було сформовано та направлено Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу. Споживачам - які отримували технічний доступ до ГРМ, об'єкт яких знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 6, отже об'єкти яких в установленому законодавством порядку були підключені до газорозподільної системи АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».
Відповідно до персоніфікованих даних заяв-приєднання, Споживачам-позивачам, як суб'єктам ринку природного газу було присвоєно персональні ЕІС-коди. а облік постачання (розподілу) природного газу на об'єктах споживачів здійснювався розрахунковим методом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про норми споживання природною газу у разі відсутності газових лічильників».
За наслідками направлення Оператором ГРМ Заяви-приєднання до договору розподілу природного газу, з боку Споживача Заяву-приєднання до договору розподілу природного газу на адресу Оператора ГРМ, не було повернуто та не було подано заяви про припинення розподілу газу на його об'єкт.
В подальшому споживачі-позивачі, здійснювали оплату спожитого ним природного газу на підставі наданих їм з боку його постачальника ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» відповідних рахунків за послуги з газопостачання.
З підстав вказаного вбачається, що факт оплати Позивачами спожитого природної о і азу підтверджує споживання газу останніми, а отже є діями, які засвідчують бажання споживачів-позивачів укласти договір розподілу природного газу, що у підсумку є фактом приєднання останнього до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору розподілу природного газу) на умовах, що зокрема визначені в персоніфікованих даних відповідної заяви-приєднання.
Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.
За приписами и. п. 2, 3 ст. 1 нього Закону комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) це - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, а лічильник газу це - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону (у редакції, що діяла до 19.01.2018р.) суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року, що забезпечить 100% облік спожитого природного газу населенням.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 5 Закону, у разі відмови населення віл встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газ на відповідній території лічильників газу розподіл природного газу має бути припинений населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі - з 01.01.2018р.
Враховуючи вищезазначене, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані були в термін до 01.01.2018 р. для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових), що мало забезпечити 100 % облік спожитого природного газу населенням, (відповідно до абзацу 4 підпункту "а» пункту 2 частини 1 ст. 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.12.2017 року №2260-VIII, - до 01.01.2021 року).
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у ньому підпункті лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до статті 3 цього Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території: коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
За приписами статті 4 цього Закону виконавцями робіт із встановлення вузлів облік) природного газу є суб'єкти господарювання, що: здійснюють розподіл природною газу на відповідній території; отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу.
За вказаним вбачається, що приписами даних норм, які діяли на момент встановлення загальнобудинкового лічильника, не закріплено за суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території обов'язку з встановлення споживачам категорії населення саме індивідуальних лічильників газу (кожному споживачу окремо в кожну окрему квартиру) і що це є виключно єдиним заходом, яким забезпечується населення даної категорії лічильниками газу. Поряд з цим під лічильником газу в розумінні цього Закону слід вважати будь-який засіб вимірювальної техніки без обмеження за критерієм їх функціонального призначення - індивідуальний або загальнобудинковий (на групу споживачів).
У відповідності до вищезазначеного, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані були в термін до 01.01.2018 року для вищевказаної категорії населення, а саме, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі, забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних або загальнобудинкових, що забезпечить 100% облік природного газу такими споживачами.
Вказані приписи Закону кореспондуються з нормами Кодексу газорозподільних систем.
Зокрема п. 10 гл. 1 розділу X визначено, що установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
При цьому особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках та гуртожитках передбачено Кодексом ГРС в його главі 5 розділу IX, де визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканні яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ (п. 1 цієї глави).
Пунктом 2 цієї Глави передбачено, що у разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об'єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об'єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від і 6 травня 2002 року № 620.
Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі виграти на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників і азу. установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Крім того, слід звернути увагу на пункт 4 частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» № 329 - 19 від 01.11.2016р., який зазначає, що споживач зобов'язаний, зокрема: 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з мстою встановлення вузлів обліку газу.
У свою чергу приписи Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та Кодексу ГРС в частині забезпечення комерційного обліку природного газу у правовідносинах з розподілу природного газу споживачам категорії населення кореспондуються з приписами Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку.
Так згідно з пунктом 4 Тимчасового положення, рішення про необхідність об'єднані споживачів в єдину групу приймає оператор газорозподільної системи.
Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснювалось згідно з Кодексом газорозподільних систем.
Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Поряд з зазначеним слід звернути увагу на те, що фінансування робіт з забезпечення лічильниками газу даної категорії населення, виконання яких запроваджується Оператором ГРМ здійснюється за рахунок коштів таких Операторів ГРМ, що передбачені структурою тарифу на послуги розподілу природного газу.
З метою недопущення зростання тарифу на розподіл природного газу, Відповідачем з 01.10.2015 року проводились заходи щодо забезпечення споживачів природного газу лічильниками газу, зокрема в частині запровадження масштабного встановлення будинкових лічильників, що до речі потребує в 5 разів менше коштів.
Так ПАТ «ЗАПОРГЖГАЗ» було розроблено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на 2016 - 2025 роки, який було подано до НКРЕКП на затвердження. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 393 (зі змінами) затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на 2016 - 2025 роки та джерела їх фінансування.
1-й розділ даного Плану становить Інвестиційна програма ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на 2016 рік, якою передбачено забезпечення населення лічильниками газу. З урахуванням технічних та економічних чинників визначено заходи з забезпечення лічильниками у спосіб або встановлення індивідуальних або загальнобудинкових лічильників.
Відповідно до цієї Інвестиційної програми передбачено встановлення єдиного будинкового вузла обліку (загальнобудинкового лічильника) для забезпечення споживачів категорії населення, незабезпечених лічильниками, що мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
На виконання вищенаведеної Інвестиційної програми відповідно до приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію від 08.09.2017 р. за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено загальнобудинковий лічильник та здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником.
В контексті викладеного встановлення індивідуальних лічильників газу, є заходом забезпечення лічильниками газу споживачів категорії населення, поряд з заходом за яким забезпечення лічильниками здійснюється шляхом встановленням загальнобудинкових лічильників газу.
В залежності від наявності тих чи інших технічних та економічних чинників Оператор ГРМ у відповідності до своїх повноважень приймає рішення та визначає потребу у запровадженні того чи іншого способу забезпечення лічильниками, дії з чого становлять запровадження заходів передбачених Інвестиційною програмою Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «ЗАПОРГЖГАЗ».
Відповідно до законодавства, що було чинним на момент встановлення будинкового вузла обліку природного газу AT “Запоріжгаз» мав підстави для встановлення будинкового вузла обліку природного газу за зазначеною адресою.
19.01.2018 р. набрали чинності зміни до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".
Так змінами до Закону було доповнено статтю 2 закону новою частиною другою. Згідно з якою з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу па відповідній території, оснащують споживачів природного газу фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирного будинку».
За положенням постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2011 року № 150 "Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31.05.2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені розподілені 1000 куб.м, природного газу.
Слід зазначити, що умовами даного договору надання послуг з розподілу не пов'язано з наявністю обов'язку у Оператора ГРМ встановити споживачу в його квартирі лічильник тазу за кошти Оператора ГРМ, яким буде забезпечено персоніфікований (індивідуальний) облік розподіленого споживачеві газу. Відповідно умовами договору не передбачено і права споживача вимагати у Оператора ГРМ запровадження заходів з забезпечення комерційного обліку розподіленого йому газу у такий спосіб.
У підсумку вбачається про відсутність, на законодавчому рівні та у відповідності до умов договору розподілу природного газу, у Позивача права вимагати від Відповідача забезпечити йому встановлення лічильника природного газу в його квартирі за рахунок коштів Відповідача та відповідно, що невиконання таких вимог Позивача з боку Відповідача не є протиправними.
За вказаних обставин відсутність права унеможливлює його порушення, як слід факт цього вказує на відсутність спору між сторонами та відповідно на відсутність предмету позову.
Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Позивачі зареєстровані та мешкають у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 і є споживачами з отримання послуг газопостачання.
Позивачі є побутовими споживачами природного газу, а АТ «Запоріжгаз» - єдиним суб'єктом ринку природного газу в місті Запоріжжя, тобто оператором ГРМ, який займається розподілом газу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,від 2 квітня 2015 року № 1183 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, ПАТ «Запоріжгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) у зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ», терміном дії з 14.04.2015 по 13.04.2020.
Згідно з розділом 1 плану розвитку газорозподільної системи на 2016-2025 роки, затвердженої Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року передбачено встановлення єдиного вузла обліку газу для забезпечення споживачів категорії населення, незабезпечених лічильниками.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1Закону України від 09квітня 2015року №329-VIII«Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG (зріджений природний газ).
Ця система правовідносин може бути представлена як сукупність договорів різного виду, які укладаються суб'єктами ринку природного газу. Права та обов'язки суб'єктів ринку природного газу як сторін відповідних договорів визначаються безпосередньо зазначеним Законом.
Серед споживачів окреме місце займають побутові споживачі - фізичні особи, які придбавають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Серед принципів функціонування ринку природного газу пункт 1 частини першої статті 3Закону України «Про ринок природного газу'першочергово визначає забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.
Серед прав споживача передбачено право на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів, а також безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу (пункти 4, 5 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»). Аналогічні права визначені у типовому договорі постачання природного газу споживачам, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30вересня 2015року №2500 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831).
З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (частина перша статті 18 Закону України «Про ринок природного газу»).
За частиною четвертою статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», держава заохочує впровадження новітніх систем, у тому числі апаратних засобів, обліку природного газу, зокрема тих, що забезпечують можливість споживача активно управляти власним споживанням.
Таким чином, приладовий облік споживання природного газу розглядається з позицій забезпечення державних гарантій прав споживачів, у тому числі побутових споживачів природного газу.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Стаття 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2023 року.
Тобто після зазначених дат постачання цим категоріям споживачів мало здійснюватися за умови комерційного обліку лічильниками газу, до їх настання - незалежно від наявності газових лічильників.
Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3533-VI «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 5.03.2021 року № 1338-IX від 05.03.2021, - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2023 року.
Зі змісту статті 6 Закону № 3533-VI вбачається обов'язок встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов'язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.
Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3533-VI зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2023 року.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів щодо визнання за ними права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» та зобов'язання встановити індивідуальні газові лічильники.
Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 7 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС одразу після встановлення повіреного засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (або його повірки на місці встановлення) Оператор ГРМ забезпечує пломбування встановленого (повіреного на місці) ЗВТ та складає акт про пломбування, який має бути підписаний споживачем. Перед пломбуванням ЗВТ Оператор ГРМ має право за власний рахунок та з використанням еталонних або зразкових (контрольних) ЗВТ перевірити похибку вимірювання встановленого ЗВТ та/або всього комерційного вузла обліку природного газу.
Загальнобудинковий вузол обліку природного газу був встановлений за ініціативою АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», без погодження з мешканцями будинку, а тому встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачами та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушують права позивачів.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» не уклало договору з окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) на зняття показань будинкового вузла обліку.
За таких обставин встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із мешканцями будинку та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушують права позивачів, оскільки в процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачами. Унаслідок бездіяльності АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» споживачі газу в одному будинку поставлені у нерівне становище.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора газорозподільної системи та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких у повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Бадансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору газорозподільної системи в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
З наведених положень вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Отже для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку оскільки повинен був в договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.
Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.
У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (частина друга статті 382Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності.
Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід'ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об'єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об'єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.
Разом з тим відповідно до однозначних приписів частини сьомої статті 319 та частини другої статті 321ЦК України обмеження права власності можуть бути запроваджені виключно законом.
Тобто з урахуванням положень абзацу другого частини другої статті 4ЦК України такі обмеження можуть бути встановлені виключно нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону України. Зазначене кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких правовий режим власності визначається виключно законами України.
Таким чином до та після 20 січня 2018 року першочергово слід враховувати, що втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (якщо в такому будинку створене об'єднання співвласників - у порядку статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.
Таким чином, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати діяв з порушенням вимог законодавства.
З огляду на викладене підлягає задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснення демонтажу об'єкта газорозподільної системи - вузла обліку газу з допоміжними пристроями, який встановленій на газовій мережі будинку АДРЕСА_1 та здійснення робіт з відновлення газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про те, за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, треба керуватися частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Саме на АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Згідно з пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265, 274 - 279 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити демонтаж об'єкта газорозподільної системи - вузла обліку газу з допоміжними пристроями, який встановленій на газовій мережі будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», після демонтажу об'єкту газорозподільної мережі - загальнобудинкового вузла обліку газу - здійснити роботи по відновленню газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об'єму спожитого природного газу по особовим рахункам побутових споживачів-позивачів, а саме: ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 , з 01.08.2019 року відповідно до норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу відповідно до норм встановлених Постановою Кабінетом Міністрів України №619 в розмірі 3 м.куб.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.08.2019 року - ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 .
Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.06.2023 року - ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Добрєв М. В.