Дата документу 28.11.2025
Справа № 334/4059/25
Провадження № 1-кп/334/559/25
28 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12025082050000130 від 18.01.2025 року за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, українки, яка має середньо-спеціальну освіту, не заміжня, не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.01.2025, вступила у злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження та відносно яких ухвалені обвинувальні вироки суду (справи № 334/8518/25, № 334/8923/25)), спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення умисних знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 підшукала та придбала мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у який було виставлено сім-картку НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_7 , для використання у своїй злочинній діяльності.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснювала роль організатора, яка полягала у знищенні майна шляхом підпалу. Так, 18.01.2025 близько 02:50, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 , прибули на відкриту ділянку місцевості, яка розташована біля б. 18 по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_4 , vin НОМЕР_5 .
Реалізуючи свій умисел на знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. ОСОБА_7 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_6 , проводила фото зйомку на мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , який заздалегідь був придбаний останню з метою документування злочинної діяльності та у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди, з сім-карткою НОМЕР_3 яка належить ОСОБА_7 .
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_4 , vin НОМЕР_5 було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_4 , vin НОМЕР_5 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 128357 грн. 16 коп.
Крім цього, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.01.2025, вступила у злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження та відносно яких ухвалені обвинувальні вироки суду (справи № 334/8518/25, № 334/8923/25)), спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення умисних знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснюючи роль організатора та виконавця, яка полягала у фіксуванні протиправних дій, 20.01.2025 близько 03:05, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прибули на відриту ділянку місцевості, яка розташована біля б. 67 по вул. Сергія Синенка в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 .
Реалізуючи свій умисел на знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. Далі, ОСОБА_7 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_4 , проводила відео зйомку на мобільний телефон марки «Samsung А52», ІМЕЙ1: НОМЕР_8 , ІМЕЙ2: НОМЕР_9 з сім-карткою НОМЕР_10 , які належить їй, з метою документування злочинної діяльності та у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди.
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 , було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме автомобіль «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 198833 грн. 30 коп.
Крім цього, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.01.2025, вступила у злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження та відносно яких ухвалені обвинувальні вироки суду (справи № 334/8518/25, № 334/8923/25)), спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення умисних знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 підшукала та придбала мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у який було виставлено сім-картку НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_7 , для використання у своїй злочинній діяльності.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснювала роль організатора, яка полягала у знищенні майна шляхом підпалу. Так, 23.01.2025 близько 02:40, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 , прибули на відкриту ділянку місцевості, яка розташована між б. 18 та б. 14-А по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 .
Реалізуючи свій умисел на знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. ОСОБА_7 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_6 , проводила фото зйомку на мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , який заздалегідь був придбаний останню з метою документування злочинної діяльності та у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди, з сім-карткою НОМЕР_3 яка належить ОСОБА_7 .
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 215206 грн. 40 коп.
Допитана в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала у повному обсязі та дала відповідні свідчення. У скоєному щиро розкаялася.
Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною, і кваліфікує її дії за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України, за ознаками умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.
Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, при обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує що скоєнні нею кримінальні правопорушення вчинені в час, коли відбувається збройний напад російської федерації на Україну, і з урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка будучи громадянкою України, маючи повнолітній вік, маючи достатній рівень обізнаності щодо ситуації в країні та збройного нападу російської федерації на Україну, вчинила злочини через корисливий мотив, який привілеював перед громадянською свідомістю, суд доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, та призначає їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.194 КК України.
Суд не вбачає підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК, або ж застосування ст. 69 КК до обвинуваченої, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, її молодий вік, відношення до вчиненого - висловила щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки, не чинила перешкод у проведенні слідчих та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування, а також думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає можливим призначати ОСОБА_4 покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст.194 КК України, що, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження нових злочинів.
Цивільні позови по справі не заявлялися.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відповідно до ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до п.13 ч.1, ч.3 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання - на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 07.07.95 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
У разі виділення кримінального провадження в окреме провадження щодо одного з декількох обвинувачених, питання розподілу процесуальних витрат вирішується судом окремо для кожного провадження. Суд, ухвалюючи рішення у виділеному провадженні, має визначити, які саме витрати пов'язані саме з цим обвинуваченим та стягнути їх з нього.
Враховуючи, що у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачуються 3 особи, провадження відносно двох з яких виділено в окреме, та витрати на проведення судових експертиз пов'язані саме як з обвинуваченою ОСОБА_4 , так і з двома іншими особами, провадження відносно яких виділено у окреме провадження, суд приходить до висновку , що процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз по справі в загальному розмірі 68463 грн.45 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави в розмірі 1\3 частки, тобто 22821 грн. 15 коп. Питання стягнення процесуальних витрат з осіб, провадження відносно яких виділено в окреме, вирішити постановленням окремої ухвали, відповідно до ч.1 ст. 126 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої, враховуючи визнання її винуватою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначення покарання у виді позбавлення волі, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 23.01.2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 термін її попереднього ув'язнення у період із 23.01.2025 року по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази: пляшки порожні з надписом «бензин» 1л, «розчинник» 0,5л., предмет схожий на ніж, чорного кольору з надписом «Colambia», металевий ковпачок з нашаруванням речовини коричневого кольору, полімерний пакет з масками медичними, чорного кольору у кількості 3 (трьох) штук, рукавички медичні пара, ковпачки пластикові з під пляшок 2 (дві) штуки, вилучене з різким запахом паливно мастильних матеріалів, предмет схожий на «бонг» скляний (для вживання наркотичних речовин шляхом куріння) з нашаруванням речовини коричневого кольору, предмети схожі на патрони у кількості 5 (п'яти) штук, калібру 5,45, які передані на зберігання до камери схову Запорізького РУП, - знищити;
ноутбук марки «HP» інв.№ 1113062092061/5, мобільний телефон «іPhone 6» імеі: НОМЕР_12 , білого кольору, без сім картки, куртка спортивна чорного кольору «Remain», штани спортивні «Bestclassic», кросівки пара білого кольору «Stilli» 42р., що належать ОСОБА_7 та які передані на зберігання до камери схову Запорізького РУП, повернути ОСОБА_7 за належністю;
банківські картки 4 шт: АТ «Unex Bank» («Юнекс Банк») № НОМЕР_13 , АТ «Укрэксимбанк» («Eximbank») № НОМЕР_14 , АТ «Приват Банк» № НОМЕР_15 , АТ «Пумб Банк» № НОМЕР_16 , мобільний телефон «Samsung А52» імей1: НОМЕР_8 , імей2: НОМЕР_9 , чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_17 , мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 та які передані на зберігання до камери схову Запорізького РУП, повернути ОСОБА_4 за належністю;
мобільний телефон марки «iPhone», модель «iPhone 11 Pro Max», в корпусі тілесного кольору, IMEI: НОМЕР_18 , ICCID: НОМЕР_19 , MEID: НОМЕР_20 , що належить ОСОБА_6 та який переданий на зберігання до камери схову Запорізького РУП, повернути ОСОБА_6 за належністю.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2025, якою накладено арешт на зазначене майно, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави частку процесуальних витрат на залучення експертів у сумі 22821 грн. 15 коп. ( двадцять дві тисячі вісімсот двадцять одна грн. 15 коп.).
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1