Єдиний унікальний номер справи 333/11243/25
Номер провадження 2-о/333/633/25
іменем України
про відмову у відкритті провадження по справі
27 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматов Е.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
26 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Скворцової О.В. надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд: встановити факт неправильності актового запису про народження № 213 від 18 лютого 1955 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений у м. Мелітополь міським загсом Запорізької області, в частині зазначення національності батька заявниці. Встановити факт неправильності актового запису про укладення шлюбу № 172 складеного 18.03.1953 року Мелітопольським міськ. Загсом Запорізької області відносно ОСОБА_3 , 1927 р.н. та ОСОБА_4 , 1928 р.н. у частині зазначення національності нареченого. Внести зміни в актовий запис про народження № 213 від 18 лютого 1955 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений у м. Мелітополь міським загсом Запорізької області, змінивши запис даними про національність батька ОСОБА_3 , з «руський або росіянин» на вірне «болгарин». Внести зміни в актовий запис № 172 про укладення шлюбу складений 18.03.1953 року Мелітопольським міськ. Загсом Запорізької області про шлюб ОСОБА_3 , 1927 р.н. та ОСОБА_4 , 1928 р.н. у частині зазначення національності нареченого ОСОБА_3 , змінивши данні про національність його з «руський або росіянин» на вірне «болгарин».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вказана норма не передбачає можливості розгляду в порядку окремого провадження заяв про встановлення факту приналежності до певної національності.
Зі змісту зазначеної вище норми вбачається, що суд може встановлювати факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.
Заявником у заяві не зазначено виникнення, зміна або припинення яких особистих чи майнових їх прав залежить від встановлення факту належності до болгарської національності.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у аналізі судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від 19.06.2013р. - не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо: 11) належності до певної національності.
На підставі цієї Постанови в п.4 Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо: 11) належності до певної національності.
Крім того, Апеляційний суд, у своєму рішенні по справі № 760/19921/16-ц вирішив закрити провадження у справі. Суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлення факту національності заявнику необхідно для виїзду за межі країни. Однак суд погодився, що обраним заявником шляхом, такі обставини не встановлюються і не можуть розглядатись у порядку окремого провадження. А відтак судом першої інстанції було помилково відкрито провадження у справі, оскільки встановлення факту належності до національності особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
КЦС ВС погодився з ухвалою апеляційного суду. Суд вказав, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі частини другої статті 122 ЦПК України в редакції 2004 року, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Також ВС звернув увагу на те, що чинне законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.
Проте відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
А згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Процедура внесення змін до актів цивільного стану регламентована Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила), зокрема розділом 2 Правил (подання заяв, перевірка відомостей, прийняття рішень тощо).
Відповідно до п. 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7 Правил).
Як зазначено заявник зверталась до Відділу ДРАЦС у Запорізькій області УДР про внесення змін до актового запису та отримала відмову від 14 листопада 2025 року. Просить також суд внести зміни до свідоцтва про народження. З наведеного вбачається, що передумовою для звернення до суду є висновок Відділу ДРАЦС у Запорізькій області УДР та фактично поставлена вимога про внесення змін цією особою. Тобто чинним законодавством передбачена процедура внесення змін до актових записів, а відповідна відмова може бути предметом оскарження в судовому порядку.
Правова позиція щодо розгляду такої категорії справ в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі 425/2737/17.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Оскільки встановлення факту належності до певної національності не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за даною заявою.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Зазначені норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до ст. 19 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Згідно діючого законодавства, оскарження відмови органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис проводиться у порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, заявнику необхідно відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки встановлення факту належності до національності не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Оскарження відмови органу реєстрації актів громадянського стану внести зміни до актового запису чи відновити актовий запис здійснюється у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 353,354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов