Справа № 297/3938/25
28 листопада 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М. за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом БЕРЕГІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 (шість) місяців,
Позивач БЕРЕГІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ГУ ДМС УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 (шість) місяців.
В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що рішенням ГУ ДМС у Закарпатській області №4 від 24.03.2025 року громадянину білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкликано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та скасовано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 , терміном дії до 27.07.2025 року. Відповідач скористався своїм правом та оскаржив вказане рішення. Водночас, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року. Таким чином, у відповідача на момент подання даного позову відсутні будь-які підстави перебування в Україні на законних підставах.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Представник позивача Безрученко В. в судове засідання не з'явився. При цьому, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Разом з цим, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Із змісту наведеної норми слідує, що законодавцем фактично виділено окремий випадок звернення із позовною заявою про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації; фактичною підставою для такого звернення є відсутність в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
При цьому, можливість звернення із таким позовом не пов'язана законодавцем саме із процедурами видворення іноземця чи особи без громадянства або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Судом встановлено, що начальником БЕРЕГІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ГУ ДМС УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ затверджено прийняте рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства від 27 листопада 2025 року, а саме громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27 листопада 2025 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини, ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання не дозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Частиною 1 статті 26 Конституції та статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
Згідно п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.
Згідно статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Частиною 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відтак, за порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме після закінчення дозволеного терміну перебування відповідач ОСОБА_1 не покинув територію України та перевищив дозволений термін перебування, відповідача 27.11.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення в розмірі 10200,00 грн.. Доказів щодо сплати вказаного штрафу відповідачем суду не надано.
Незважаючи на допущені відповідачем ОСОБА_1 порушення законодавства, намір покидати територію України останній не має.
Відповідно положень абзацу першого частини восьмої статті 26 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону.
У відповідності до положень статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 27 листопада 2025 року Берегівським відділом ГУ ДМС у Закарпатській області прийнято рішення про примусове видворення відповідача ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.
Відповідно до імперативних приписів статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, тому громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід затримати з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 246, 257, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд
Адміністративний позов БЕРЕГІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ГУ ДМС), який розташований за адресою м. Берегове, пл. Ференца Ракоці, 3, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37809328, до громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про затримання громадянки російської федерації з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.
Затримати громадянина білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.
Рішення звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН