Номер провадження: 21-з/813/63/25
Справа № 490/6246/25 1-кс/490/3271/25
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року постановленої за наслідками апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2025 року,-
установив:
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 та увалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишено без змін.
21 листопада 2025 року до апеляційного суду надійшла заяваОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного суду від19 листопада 2025 року, в якій остання просить роз'яснити вищезазначену ухвалу, а саме, яке відношеннямає громадянин України ОСОБА_5 до наказу Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, № 80дск від 18.02.2025.
Учасники апеляційного розгляду, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин, в силу вимог ст. 405 КПК України неявка учасників не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження апеляційний суд приходить до таких висновків.
За положеннями ч.1 ст.380 КПК якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі N 21-452іп16).
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення саме з метою наступного його виконання.
Апеляційний суд, констатує, що, проаналізувавши доводи заяви про роз'яснення ухвали, ОСОБА_5 фактично висловлює свою незгоду з ухвалою апеляційного суду. Такі дії ОСОБА_5 порушують загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, також вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п.57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановлені ухвали, і положення закону, яким він керувався, детально викладена у ній, а формулювання є чітким за змістом, зрозумілим, викладеним з додержанням вимог кримінального процесуального закону без можливості різного тлумачення висновків суду. Резолютивна частина містить чіткий висновок, і також є зрозумілим та не містить суперечностей, які викликають труднощі її розуміння.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року.
Керуючись ст.ст. 370, 380, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року, постановленої за наслідками апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2025 року.
Ухвалу про відмову у роз'ясненні судового рішення може бути оскаржено в касаційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2