Номер провадження: 11-сс/813/1997/25
Справа № 947/34859/25 1-кс/947/14285/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо внесення відомостей до ЄРДР,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2025 відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що станом на цей час ТУ БЕБ в Одеській області вже не є розпорядником заяви ТОВ «Фертчем» від 29.08.2025, у зв'язку із перенаправленням цієї заяви до СУ ГУНП в Одеській області.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що системний аналіз положень ст. 214 КПК України, свідчить про те, що слідчий або прокурор, отримавши повідомлення, яке містить достатні відомості про вчинення злочину, зобов'язаний внести відомості за такою заявою до ЄРДР навіть у випадку, коли викладені у заяві дані свідчать про те, що злочин не віднесено до його компетенції. І вже потім, на виконання принципу безумовного дотримання правил підслідності, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, має передати матеріали такого кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування, за рішенням прокурора. Тобто такі дії слідчий, прокурор уповноважений вчинити лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а не до цього.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність посадових осіб.
В судове засідання апеляційного суду представник ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд на підставі вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювати.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Главою 26 Розділу ІІІ КПК України регламентований порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлений ст. 303 КПК України.
Зокрема, в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до матеріалів скарги, ТОВ «Фертчем» звернулося до Бюро економічної безпеки України з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, яку було зареєстровано за вх. №771/19-25 від 29.08.2025.
01.09.2025 Бюро економічної безпеки України було направлено зазначену заяву в межах компетенції до ТУ БЕБ в Одеській області.
Листом ТУ БЕБ в Одеській області від 04.09.2025 було повідомлено адвоката ОСОБА_7 , що управлінням розглянуто заяву, яка 04.09.2025 надійшла з БЕБ за вх. №230-КПК та зазначено, що дану заяву та долучені до неї матеріали направлено до СУ ГУНП в Одеській області, для розгляду та прийняття рішення.
Лист обґрунтований тим, що під час ознайомлення з викладеними в заві відомостями, не встановлено фактів, які б вказували на причетність конкретних осіб до умисного, з корисливих мотивів вчинення громадяном - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС», якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, як і не вбачається факту відкриття справи про банкрутство вказаного підприємства, та визнання ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» його кредитором.
В свою чергу, зі змісту заяви вбачаються факти можливого заволодіння службовими особами ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» належними ТОВ «Фертчем» грошовими коштами шляхом обману, під приводом неналежного виконання умов договору поставки №368/02 від 19.02.2019, в особливо великих розмірах, тобто про факти можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Після чого, представник ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 29.08.2025.
Оскарженою ухвалою слідчого судді у задоволенні вказаної скарги відмовлено.
В її обґрунтування, слідчий суддя послався на те, що станом на цей час ТУ БЕБ в Одеській області вже не є розпорядником заяви ТОВ «Фертчем» від 29.08.2025, у зв'язку із перенаправленням цієї заяви до СУ ГУНП в Одеській області.
Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому в ЄРДР, як вбачається з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні вимоги закріплені у ч. 1 Розділу 2 Глави І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - «Положення»).
Крім того, ч. 2 Розділу 1 Глави ІІ Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18, провадження №21-4229км20) слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, тобто підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу).
За змістом ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Системний аналіз положень ст. 214 КПК України, свідчить про те, що слідчий або прокурор отримавши повідомлення, яке містить достатні відомості про вчинення злочину, зобов'язаний внести відомості за такою заявою до ЄРДР навіть у випадку, коли викладені у заяві дані свідчать про те, що злочин не віднесено до його компетенції. І вже потім, на виконання принципу безумовного дотримання правил підслідності, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, має передати матеріали такого кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування, за рішенням прокурора. Тобто такі дії слідчий, прокурор уповноважений вчинити лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а не до цього.
Постанова Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 23.11.2021 року у справі №332/1189/18 підтверджує цю позицію. Вона наголошує, що стаття 214 КПК не передбачає можливості не вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо воно не підслідне певному органу.
Таким чином, процесуальний закон не зобов'язує заявника знати правила предметної або територіальної підсудності кримінальних правопорушень, а наділяє його правом на звернення із заявою до будь-якого органу досудового розслідування із заявою про кримінальне правопорушення і відповідно до ст.ст. 36, 214, 216, 218 КПК України, за умови встановлення обставин, що кримінальне правопорушення не підслідне органу досудового розслідування до якого особа звернулась із заявою, кримінальний процесуальний закон, передбачає процедуру передачі кримінального провадження належному органу.
Таким чином, дії посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо перенаправлення заяви за підслідністю до внесення відомостей до ЄРДР та встановлення відповідних обставин, є такими, що не узгоджуються з вимогам КПК України та є позапроцесуальним способом вирішення вказаного питання.
Отже, враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що у випадку оскарження дій та бездіяльності органу досудового розслідування у порядку ст. 303 КПК України, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, цілком очевидним є той факт, що оскарження бездіяльності такого органу/посадової особи, яка полягає у невнесення відомостей до ЄРДР, має відбувається саме до суду в межах юрисдикції якого знаходиться такий правоохоронний орган.
Враховуючи наведені положення процесуального закону, слідчий суддя, в межах доводів скарги заявника, мав повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, розглянути скаргу та прийняти по ній відповідне рішення, мотивувавши його належним чином.
За таких обставин, рішення слідчого судді прийняте не у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, оскільки, вочевидь обмежує права особи на судовий захист та фактично свідчить про відсутність судового розгляду у суді першої інстанції у передбаченому процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
При цьому, положення ч. 1 ст. 410 КПК України наголошують на тому, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Пункт 1 ч. 1 ст. 411 КПК України в свою чергу, встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та призначення нового судового розгляду скарги у суді першої інстанції, оскільки слідчим суддею фактично не розглядалися доводи скарги (не перевірялися достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, чи містить вона інформацію, яка може бути перевірена в межах досудового розслідування за наслідками чого слід було б зобов'язати слідчого внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування), що свідчить про фактичну відсутність судового розгляду у суді першої інстанції у передбаченому процесуальним законом порядку.
Керуючись статтями 214, 303-309, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо внесення відомостей до ЄРДР - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити розгляд скарги представника ТОВ «Фертчем» ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 29.08.2025, у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3