Справа № 947/44237/25
Провадження № 2/947/7742/25
про залишення позову без руху та усунення недоліків
28.11.2025 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
22 листопада 2025 року через ситему «Електронний суд» (зареєстровано 27 листопада 2025 року) позивач - ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , яким стягнути з ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів, відповідно до ст. 196 СК України, за весь період утворення заборгованості, на підставі офіційного розрахунку ДВС від 11.11.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до суду. Подати позов означає звернутися до суду із заявою, в якій повинно міститься прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.
Позовна заява складається з вступної, описової, мотивувальної і прохальної частини.
В прохальній частині містяться безпосередньо позовні вимоги та зазначається ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.
Згідно п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Значення елементів позову полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до ст. 13 ЦПК розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
Отже, позивачкою не виконані вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: п. 3 не зазначено ціни позову та не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; п. 4 не конкретизовано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Зокрема, позивачка звертаючись до суду просить нарахувати та стягнути з відповідача пеню по аліментам за кожен день прострочення відповідно до ст. 196 СК України.
Суд не нараховує та не обчислює самостійно розмір пені, позивачка, звертаючись до суду повинна самостійно здійснити розрахунок пені, а суд, при ухваленні рішення здійснює лише перевірку проведеного розрахунку, з врахуванням встановлених обставин справи. Суд не наділений повноваженнями здійснення будь яких розрахунків замість сторін, оскільки звертаючись до суду кожна сторона повинна навести та довести заявлені позовні вимоги.
Крім того, за ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачкою в порушення вищевказаних вимог ціну позову не визначено, розрахунку сум, що стягуються не надано.
Крім того, позовна заява, у порушення ст. 175 ЦПК, не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачу необхідно вказати про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.