Справа № 947/42475/25
Провадження № 2/947/7301/25
про залишення позовної заяви без руху
27.11.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-
10 листопада 2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Бескровного Я.В.
Після отримання позовної заяви, у порядку ч. 6-8 ст. 187 ЦПК України судом вживалися заходи щодо отримання інформації про фактичне зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (іншого учасника справи у разі необхідності його виклику та / або направлення поштової кореспонденції).
26.11.2025 року суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
Дослідивши надані документи та доводи позовної заяви вважаю, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175- 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовна заява містить вимогу майнового характеру, оскільки мова йде про право власності на 1/2 житлового будинку,що збудований під час шлюбу на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо визначення ціну позову, суд зазначає, що ціна позову повинна дорівнювати сумі ринкової вартості спірного майна на день подання позовної заяви до суду.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»(№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
На підтвердження дійсної вартості спірного об'єктів нерухомого майна позивачем до матеріалів позовної заяви повинні бути додані відповідні та належні підтверджуючі документи з визначеною вартістю спірного майна станом на час пред'явлення позову до суду, проте їх відсутність унеможливлює визначити дійсну ціну позову за позовними вимогами, та відповідно встановити, суму судового збору, який підлягає сплаті за пред'явлення до суду позову. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
При цьому, при постановленні ухвали про залишення без руху, судом враховується, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3904 грн. 25 коп.
Так, згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Ціна позову, згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Частиною 4 статті 177 ЦПК України закріплено обов'язок позивача до позовної заяви додавати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява містить зазначення ціни позову в розмірі 390425 грн. та докази сплати судового збору у розмірі 3904 грн. 25 коп., що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна. Так, позивач, обґрунтовуючи ціну позову відповідно до якої було сплачений судовий збір, посилається на звіт про оцінку майна, складений ТОВ «СВМ БІЗНЕС ГРУП», відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29.03.2025 року, складає 780 850 грн. Отже, вартість 1/2 об'єкта нерухомого майна становить 390425 грн.
Звіт про оцінку майна, доданий до позову не може бути взятий судом до уваги в якості доказу, оскільки вказана у ньому вартість спірного майна вочевидь не відповідає дійсності.
З матеріалів справи слідує, що загальна площа житлового будинку становить 150,7 кв.м. Виходячи із середньої вартості будівництва 1 кв.м житла по Одеській області в розмірі 22840 грн. (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 18 лютого 2025 року № 270 «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 січня 2025 року)»), а сума загальної площі становить 3 441 988 грн. Оскільки позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 житлового будинку за адресою 1/2 житлового будинку, то ціна позову становитиме 1 720 994 грн.
Враховуючи, що такий розмір перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.), позивачу слід доплатити судовий збір до вказаного розміру та надати суду документ, що підтверджує його сплату у розмірі 11235,75 грн.
Таким чином, позивачу слід долучити до позовної заяви квитанцію про доплату судового збору.
Одночасно суд роз'яснює, що позивач може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати з наведенням обґрунтування для звільнення чи відстрочки сплати судового збору з дорученням доказів, що підтверджують майнові обставини для відстрочення або звільнення від сплати судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,176,185 ЦПК України,суддя,,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.